Імпортний сир заполонив полиці в магазинах. Національні виробники б’ють на сполох
Навала імпортних сирів в українських магазинах негативно впливає на національних виробників. Якщо найближчим часом не впровадити запобіжних заходів, то до кінця року українські сирні заводи можуть закритися.
Із кінця 2024 року обсяг імпорту сирів в Україну критично зріс. За два місяці цього року – з 37% до 47% від загального обсягу ринку. Загалом за перший квартал поставки сиру з-за кордону зросли в середньому на 25%, а деяких сирів і на 30%.
Представники вітчизняних сирзаводів називають ситуацію не просто тривожною, а критичною. Адже через нерівні умови конкуренції з імпортними сирами, українські підприємства можуть закритися вже до кінця року.
Чому українська продукція не витримує конкуренцію, а ціни на імпортну подекуди вдвічі нижчі, і як це можна змінити – читайте у нашому матеріалі.
Що відбувається на ринку
За результатами минулого року, загальний обсяг продажу традиційних для України твердих та напівтвердих сирів у великих мережах магазинів становив 21,3 тис. тонн. Із них 7,9 тис. тонн, або 37%, займав імпорт. Водночас у 2025 році частка закордонних сирів зросла до 47%.
На думку аналітиків Спілки молочних підприємств України, при збереженні таких темпів росту імпорту та різниці в ціні на полиці, до кінця 2025 року частка імпорту зросте до 50%, а до кінця 2026-го – 62%.
Крім того, вважають експерти, неофіційний імпорт (так званий "сірий") може становити ще додаткові 15-20%. Його немає в офіційній митній базі, але видно по засиллю імпорту на полицях, особливо в західних регіонах України.
За словами директорки з маркетингу компанії "Комо" Ірини Стопи, ситуація із сирною експансією є критичною. Унаслідок рекордного подорожчання сировини минулого року виробники підняли ціни, і мережі почали масово завозити продукцію з-за кордону.
"Якщо ситуація не зміниться, то частка імпортних твердих сирів і надалі зростатиме, а Україна втратить свою сирну промисловість. Це призведе до зменшення фермерських господарств та поголів’я корів", – зазначила вона у коментарі "Економічній правді".
Чому ціни на імпортні сири нижчі за українські
У 2024 році молочна продукція показала рекордні цифри зі зростання цін. Тільки у грудні рік до року вершкове масло здорожчало на 33,9%, молоко – на 18,8%, сири – на 16,2%. Наприкінці року ціна за літр сировини молока сягав понад 20 грн без ПДВ. У другому півріччі подорожчання сировини сягнуло 40%, що майже зрівняло ціни з європейськими. Водночас варто зазначити, що частка сировини у собівартості сиру становить 70%.
У 2025 році ціни на молоко-сировину значно зменшилися. Зокрема, на кінець березня вони становили 16,35 грн/кг без ПДВ. Однак, конкуренцію з імпортом український сир виграти не може.
"Через те, що країна перебуває у війни, то в нас дорожчає енергетика, логістика, газ, який також імпортується, а купівельна спроможність споживача залишається низькою", – каже виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур у коментарі Бізнес Цензору.
Різниця цін на полицях у магазинах вражає. Наприклад, в одній з мереж на Волині у березні польський сир коштував удвічі менше за український – 49,90 грн проти 99,90 грн, а подекуди й 115,90 грн за 135 грамів.
Читайте також: Українські молочники занепокоєні через тарифи Трампа – може збільшити імпорт сирів
За словами Дідура, європейські конкуренти завойовують український ринок, зокрема, через набагато більшу державну підтримку у своїх країнах.
"Наше тваринництво має копійчану підтримку, переробка не має її зовсім, на відміну від тих же поляків, де достатньо потужно дотують фермерів. Тому коштом держпідтримки вони можуть працювати з мінімальною рентабельністю, що робить їх більш конкурентними за рівнем собівартості від виробника. Нашим же заводам необхідно закладати свою рентабельність у відпускні ціни", – каже він.
Крім того, імпортні сири імпортуються напряму мережами, і ритейл не висуває постачальникам додаткових вимог щодо маркетингу, на відміну від вітчизняних заводів. А це ще додатково 15-25% до ціни, зазначає виконавчий директор СМПУ.
Також на конкурентність впливає так званий "сірий" імпорт, коли продукцію завозять нібито для власного споживання, утім потім вона з’являється на полицях в мазагині. У такому разі не сплачується ввізний ПДВ, і цінник зрештою на 20% менший.
Чи можна врятувати українські сири?
Українські сири за якістю не гірші за імпортні, а стан виробництва в Україні та в Європі однаковий, наголошують учасники молочного ринку. Заводи використовують ті ж самі технології, закуповують однакове обладнання європейських виробників.
"Якщо у когось виникають питання щодо сировини, то всі наші сирні заводи мають європейський ветеринарний номер, тож мають право експортувати продукцію до ЄС, яка має бути високої якості. Сировина береться тільки з ферм, які теж перевіряються європейськими ветеринарами. Тож питань щодо якості – немає", – підкреслює виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.
За його словами, для порятунку вітчизняної сирної галузі необхідна підтримка з боку держави. Також, на його думку, важливо домовлятися, щоб імпортери поставляли ті види сирів, які в Україні не виробляються. "Це проявить більш патріотичну позицію. І стосується ритейлу, який є фактично найбільшим імпортером закордонних сирів", – вважає Дідур.
Крім того, урівняти умови роботи закордонних постачальників та національних виробників з ритейлом допоможе закон про торгівлю, який роками не може ухвалити Верховна Рада.
Читайте також: Збитки молочних переробників торік сягнули мільярда гривень, – СМПУ
Водночас учасники молочного ринку закликають внести зміни до програми "Національний кешбек", головне завдання якої – підтримка національного виробника в умовах війни.
"Щоб було не всім по краплі, а більша допомога надавалася тим, хто дійсно цього потребує. У молочному секторі – це саме сири. Щоб у межах оптимізації програми кешбек був не 10%, а 30%. Якщо за кілограм сиру, який коштує 400-500 грн, споживач отримуватиме кешбек у 120-150 грн, то і патріотичність знайдеться, і вітчизняний сир смачніший буде. Має бути фінансовий стимул", – вважає Дідур.
Також молочники закликають владу під час планування бюджету на 2026 рік, закласти реальну, наскільки це можливо для держави, дотацію для збільшення молочного тваринництва, що стимулюватиме його зростання.
В СМПУ наголошують, що молочні заводи Європи завантажені на 100%, а українські – на 60%. Дефіцит сировини також сприяє програшу в конкуренції з імпортом. Адже недозавантаженість заводу – додаткове підвищення собівартості.
"Прогноз – один. Якщо все відбуватиметься так, як зараз, то польські сири збільшуватимуть частку на українському ринку. У таких умовах наші сирні заводи до кінця року просто закриються.
А як наслідок, держава втратить доходи в бюджет, це відіб’ється на місцевих громадах, де заводи є бюджетоутворючими в регіонах, а споживач зрештою втратить конкурентну перевагу по ціні. Адже, коли імпорт не матиме конкуренції з боку вітчизняного виробництва, то ціна зростатиме", – підсумував Арсен Дідур.
