Втрата безмитної торгівлі з ЄС боляче вдарить по молочній галузі України. Чого чекати

Автор: Юлiя Далецька

На початку червня для України закінчився термін дії безмитної торгівлі з Євросоюзом, який діяв з 2022 року. Це стане болючим ударом для вітчизняної молочної галузі.

5 червня закінчився термін дії автономних торговельних преференцій (АТМ), які передбачали тимчасове скасування мит, квот та торгових обмежень для експорту українських товарів в Європейський Союз.

Вперше їх запровадили у червні 2022 року у відповідь на наслідки агресії РФ, коли логістичні шляхи України були перекриті, відтоді їх щороку продовжували. Лише у 2024 році безмитна торгівля з Євросоюзом принесла Україні $41 млрд, або 10% від загального експортного доходу.

Минулого року, коли ЄС продовжував АТМ для України, Брюссель попередив, що це буде востаннє, і в подальшому блок повернеться до довоєнних торговельних умов – тобто передбачених Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС.

Українська влада намагалася переконати Євросоюз продовжити дію безмитної торгівлі, адже війна ще не закінчилася, а повернення квот та мит на українську аграрну продукцію завдасть негативного удару по економіці країни – бюджет втратить до 3,5 млрд євро на рік. Утім, Брюссель не погодився.

З огляду на наслідки для аграрного експорту профільні міністерства взяли собі термін до кінця липня провести переговори з європейськими колегами для покращення торговельних умов у межах 29 статті Угоди про Асоціацію, яка визначає квоти на товари. Але чи вдасться – питання відкрите.

"До кінця липня ми разом з європейцями знаходимо нове рішення та оформлюємо його у спеціальний документ. Це буде гібридна система, яка базуватиметься на чітко визначених об’ємах торгівлі, ця кількість об’ємів буде кращою, ніж у 2021 році. Але не виключено, що буде гіршою, ніж під час АТМ. Це треба усвідомлювати", – наголосив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль під час конференції "Молочна галузь: Україна – ЄС" 3 червня.

Молочний бізнес – під ударом

Одними із тих, для кого завершення дії АТМ матиме найнегативніші наслідки, є українські молочники.

Європейський ринок став надважливим для вітчизняної галузі. За три роки українські молочні підприємства його активно освоювали та збільшували поставки. І йдеться не лише про біржові продукти, які туди історично експортувалися – суха сироватка, казеїн, масло, сухе молоко. А й продукти, які продаються безпосередньо споживачу. Це і згущене молоко, і сири (кисломолочний, плавлений, твердий).

Якщо в 2021 році Україна була мало представлена на ринку молокопродуктів ЄС, то вже у 2022-му значні обсяги поставок спрямовувались саме до Європи. У 2023 році частка експорту до ЄС у загальному обсязі експорту трохи знизилась, проте з 2024-го почала суттєво зростати, сягнувши піку наприкінці весни 2025 року.

За даними аналітиків Спілки молочних підприємств, у вартісній структурі експорту частка поставок масла та молочних жирів до ЄС у травні сягнула 48%, сухого та згущеного молока (СЗМ) – 30%, сирів – 14%.

Читайте також: Обсяг експорту української молочної продукції перевищив імпорт вперше з 2022 року

Упродовж перших п’яти місяців 2025 року з України було експортовано понад 14,1 тис тонн СЗМ та майже 7,5 тис. тонн масла – саме вони є основними позиціями українського молочного експорту у 2025 році. Із них до ЄС було експортовано понад 10,1 тис. тонн СЗМ та 4,2 тис. тонн масла.

При цьому у травні із загального обсягу експорту СЗМ на Європу припало 78%, а масла – 74%.

"Ринок ЄС за час дії АТМ для українських молочних продуктів став надважливим. Із 6 червня, на жаль, відновлено дію квот та мит. Зокрема, для масла обсяг річної квоти становить 3 тис. тонн, для сухого молока – 5 тис. тонн. При цьому, у 2025 році застосовуватиметься коефіцієнт 7/12 до визначеного обсягу квот – пропорційно кількості місяців дії квоти у 2025 році. З огляду на частку ЄС у загальних обсягах експорту відповідних молокопродуктів, квот по сухому молоку та маслу вистачить на півтора-два місяці", – наголошує керівник аналітичного відділу СМПУ Леонід Тулуш.

За його словами, вже до серпня встановлений обсяг квот поставок до ЄС може бути вичерпаний, а наявні ставки ввізного мита фактично унеможливлюють понадквотне ввезення.

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур визнає, що завершення дії АТМ не є добрим ані для молочного експорту, ані для України загалом.

"Ми втратимо великі гроші. А як наслідок, і податки, яких зараз потребують Збройні Сили. Я вважаю, що це недопрацювання відповідальних осіб. Конкретно – торгового представника України Тараса Качки, який напевно не розумів, що АТМ – це була просто дружня реакція Європи, а не постійна ситуація у відносинах.

Треба було ще рік тому починати переглядати 29-ту статтю Угоди про асоціацію, відстоювати нечутливі продукти, такі як молочка, і знімати з них квоти, робити повну лібералізацію, а також працювати над тим, щоб по чутливих продуктах були квоти збільшені", – каже він.

Утім, Дідур сподівається, що сьогодні українська сторона розуміє, що ситуацію, що склалася, потрібно якнайшвидше вирішити. При цьому сам бізнес для цього зробив усе можливе – успішні переговори з польськими та європейськими молочними асоціаціями, які виразили повну підтримку лібералізації торгівлі молочними продуктами.

Турбулентність ціни

Якщо ринок ЄС по ключових експортних молочних позиціях для України фактично закриється, то постає питання, куди їх перенаправляти. Особливо в умовах, коли їх переорієнтація є надскладним завданням.

Простіша ситуація із "фрешем" (питним молоком, вершками, кисломолочними продуктами), а також згущеним молоком – обсяг квот для них визначений на досить "комфортному" для України рівні – 10 тис. тонн на рік або 5,83 тис. тонн до кінця року.

Проте, ці продукти, за виключенням згущеного молока, Україна до ЄС майже не поставляла і навряд чи поставлятиме у великих обсягах у найближчому майбутньому, каже Леонід Тулуш.

Читайте також: На шляху до ЄС український молочний сектор акцентує увагу на розвиток сімейних ферм, – СМПУ

За його словами, найближчі два місяці стануть для молочників періодом невизначеності – чи шукати нові ринки, чи вдасться домовитися про нові умови з ЄС. А це неодмінно вплине на ціну молоко-сировини.

Раніше рівень ціни частково визначався зовнішніми факторами – оскільки близько 20% переробленої молоко-сировини спрямовувалося на експорт. Заводи на цьому заробляли, а на внутрішньому ринку могли продавати "в нуль" або близько того.

Тепер, принаймні до нових домовленостей з ЄС, молокопереробні підприємства змушені розраховувати лише на можливості та потенціал внутрішнього ринку.

"При цьому, необхідно розуміти, що українська молочна промисловість не може вижити, обслуговуючи лише внутрішній ринок. Частина молочних продуктів, а особливо "вторинних", повинна бути експортована.

Бо, наприклад, сухе молоко не потрібне українському внутрішньому ринку, суха сироватка, сухий казеїн – теж. Усе це – продукти, які виробляються з того, що залишається після виробництва масла та сиру", – пояснює керівник аналітичного відділу СМПУ.

Якби в Україні була достатньо розвинена харчова промисловість, каже він, то частина з цих "вторинних" продуктів використовувалась би всередині країни. Але наразі воно повинно кудись вивозитися – інакше економіка молокопереробки не буде функціонувати.

Отже, більшість заводів при формуванні ціни у сфері закупівлі молоко-сировини сьогодні змушена буде орієнтуватись лише на внутрішнє споживання.

Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур сподівається, що виробники та переробники молока зможуть домовитися про прийнятну ціну, при якій би не зупинилося відновлення промислового молочного поголів'я.

"Все ж таки зниження ціни буде відбуватися – це об'єктивні речі. Тим паче, що це відбувається і в Європейському Союзі. Плюс сезонний фактор, коли пропозиція сировини традиційно більша. Ми теж будемо на це реагувати. Зі скороченням поставок до ЄС в п’ять разів, ми більше продаватимемо всередині країни. А тут платоспроможність населення дуже низька", – наголошує Дідур.

Як показують травневі дані, продажі вітчизняної молочки у торговельних мережах України дещо зросли, проте, в основному, лише за рахунок промоакцій – із суттєвим зниженням ціни.

Більшість виробників скаржаться на те, що за останні місяці суттєво зросли частота та глибина промоакцій. Знижки до 25% на жорстку вимогу ритейла тривають тижнями, що відповідно позначається на заробітках підприємств.

"Для внутрішнього споживача мало що зміниться, може навіть покращиться. Але це покращення буде на сльозах переробників та виробників молока", – визнають в СМПУ.

Читайте також: Молочники активно сприяють розробці експортної стратегії України

З іншого боку аналітики з Асоціації виробників молока попереджають про зростання ціни на сировину у Європі внаслідок скорочення надоїв молока. Зокрема, зазначається, що за даними Євростату, в травні 2025 року середня ціна на молоко-сировину в ЄС становила 53,34 євроцентів за кг, що на 0,6% більше ніж в квітні 2025 року та на 16% більше, ніж у травні минулого року. При цьому в травні ціна на молоко екстраґатунку в Україні становила 38,90 євроцентів за кг.

Утім, із трактуванням даних Євростату не погоджуються аналітики Спілки молочних підприємств.

"Ми не бачимо того зростання ціни на молоко-сировину в ЄС, на якому наголошують колеги з АВМ. Навпаки, ціни на сире молоко в ЄС в останні місяці доволі стабільні із незначною тенденцією до зниження.Швидше за все, ілюзія зростання може формуватися внаслідок застосування некоректного розрахунку зміни ціни на сире молоко у ЄС.

Адже Євростат спочатку дає попередню оцінку рівня ціни, а потім через певний час – як правило місяць – її коригує. Якщо порівнювати саме попередні оцінки Євростату за травень та квітень, то зростання не фіксується – навіть присутнє незначне зниження ціни", – пояснює керівник аналітичного відділу СМПУ Леонід Тулуш.

Водночас виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур також закликає "не пересмикувати та не маніпулювати даними з європейської аналітики". Адже, за його словами, стверджувати, якою буде ціна на сировину за результатами червня, наразі неможливо.

"Ми бачимо, що по факту ціна у травні в Європі була на рівні 53 євроцентів. Той прогноз, що вона залишиться на тому ж рівні або зросте – некоректний. Навіть, за розрахунками тих же європейських молочних кооперативів, вона навпаки буде знижуватись. Тому що об'єктивний фактор. Просто маніпулювати цифрами для того, щоб змусити виробників не опускати ціни або їх підвищувати, – це подання надії, що ціни залишаться на сьогоднішньому рівні", – підкреслив він.

Аналогічна ситуація з новинами про рекордний експорт молочних продуктів до ЄС у травні. На думку Дідура, перемоги тут не багато. Адже історичний максимум з експорту став можливий лише через те, що заводи поспішали максимально все продати до повернення квот. І зараз, у червні, багато виробленої продукції лягатиме просто на склад.

Чи вдасться переорієнтуватися на старі-нові ринки

Сподіватися на різке зростання доходів населення або повернення українців з-за кордону, що могло б збільшити внутрішні попит на молокопродукти, – підстав немає. Тому молочники змушені шукати нові виходи для експорту своєї продукції.

Але, як наголошують в СМПУ, швидко переорієнтуватися на інші ринки не вдасться.

"Ті ж білоруси та росіяни останнім часом активно вкладаються у молочне скотарство та просувають свої молочні продукти, зокрема на ринки Середньої Азії та Кавказу, на яких ми раніше були представлені значно більшими за нинішні обсягами. Їхня задача – вибити нас з цих ринків", – наголошує Тулуш.

При цьому агресорам легше у плані логістики, тоді як українським постачальникам доводиться витрачатись на дорогу автомобільну логістику з величезним "крюком", внаслідок чого продукція стає або є неконкурентоспроможною за ціною, або відповідні продажі не приносять прибутків.

"Фактично, зовнішні ринки молокопродуктів вже сформовані і кудись "втиснутись", зокрема на перспективний ринок Південно-Східної Азії, Україні буде досить складно", – додає аналітик.

Читайте також: Молочники про втрату "торговельного безвізу": Маємо знайти компроміс з ЄС, або знову скотимося до статусу сировинної держави

Голова наглядової ради компанії "Молочний альянс" (бренди "Яготинське", "Пирятин" та "Славія") Сергій Вовченко – більш категоричний. На його думку, альтернативи європейському ринку просто немає.

За словами Вовченка, Європа – це преміальний ринок, "якщо ти є в Європі, то тебе будуть знати скрізь". На його думку, присутність компанії в Європі – це не лише про продажі, а й про репутацію.

"Ми дуже боролися, щоб на наші заводи європейські комісари не заочно, а очно приїхали, проінспектували і дали нам євро номера. Тому що це бренд", – сказав він у коментарі Latifundist.com.

Хоча "Молочний альянс" представлений й на ринках Північної Африки, Вовченко вважає, що ці напрямки не компенсують потенційні втрати у ЄС, оскільки та ж польська продукція набагато дешевша.

Переорієнтування експорту також позначиться на ціні на сировину. Адже експортні ціни на Кавказі, в Азії та Африці є на порядок нижчими, ніж у ЄС, додає виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.

Резюме

Як наголошують молочні аналітики, червень місяць, коли підприємства ще не вичерпали всі квоти, пройде більш-менш спокійно. Критичною ситуація стане вже ближче до середини липня.

До того ж наразі відсутній механізм розподілу квот – діє правило "перший прибув на митницю – перший отримуєш квоту". Це робить експортні поставки в ЄС ризикованими, адже митні служби країн призначення можуть заявити, що квота вже вичерпана і тоді доведеться повертати товар назад, втрачаючи на подвійній логістиці.

Найближчі два місяці стануть для молочників визначальними для подальшого розвитку. Із цим погоджується міністр аграрної політики Віталій Коваль:

"Із закінченням дії АТМ легко не буде. На жаль, пропаганда та дезінформація про українське агро досягає своїх цільових аудиторій. Нам постійно потрібно боротися з цим у Європі, на всіх рівнях. Закликаю на всіх майданчиках говорити про реальні речі, реальні проблеми. Не маємо право помилитися", – зазначив він під час конференції "Молочна галузь: Україна – ЄС".