Навіщо Україні інтегрувати законодавство ЄС про організацію ринків сільгосппродукції?
Регламент ЄС № 1308/2013 встановлює спільну організацію ринків сільськогосподарської продукції (Common Market Organisation, CMO) – ключовий елемент Спільної сільськогосподарської політики ЄС.
Він регулює торгівлю, виробництво, переробку, маркетинг, державні інтервенції, антикризові заходи, мінімальні стандарти якості, асоціації виробників, міжгалузеві організації та правила конкуренції для сільгосппродуктів.
Регламент охоплює такі сектори як зернові, молоко, мʼясо, фрукти, овочі, вино, хміль тощо та забезпечує стабільність ринків, захист виробників і споживачів, а також інтеграцію з іншими політиками ЄС, як-от екологічними стандартами.
"У регламенті є все, що стосується екологічних вимог, добробуту тварин, вимог до якості та безпечності, а головне – організації ринку", – пояснив у коментарі БізнесЦензору виконавчий директор Спілки молочних підприємств (СМПУ) Арсен Дідур.
За його словами, у ЄС вона побудована на спільному формуванні політики між державою і бізнесом.
"Бізнес представляють асоціації, які, підтвердивши статус міжгалузевої організації, можуть отримати ті чи інші повноваження від держави. Скажімо, у Франції – максимальна саморегуляція молочного ринку. Асоціації контролюють відповідність операторів ринку щодо комплаєнсу та вимог до виробництва, зокрема молока-сировини, до утримання тварин тощо", – навів приклад виконавчий директор СМПУ.
Імплементація регламенту – зобовʼязання України
Україна не є членом Євросоюзу, але відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом зобовʼязана наблизити своє законодавство до принципів ЄС, зокрема в секторі сільського господарства.
У додатках до Угоди міститься перелік з 57 правових актів, включно з 19 директивами та 37 регламентами, що регулюють сільське господарство в ЄС, і які потрібно імплементувати в Україні.
Ще до отримання статусу кандидата Україна імплементувала більшість регламентів, що регулюють якість і стандарти маркетингу для різних сільськогосподарських продуктів. Проте кілька правил, пов’язаних із організацією спільного ринку, необхідних для подальшої інтеграції українського сільського господарства у внутрішній ринок ЄС, ще не імплементовані. Насамперед регламент 1308/2013.
В СМПУ кажуть, що для України цей регламент насамперед важливий у частині організації ринку, а саме створення міжгалузевих організацій, які б мали певні повноваження.
Бізнес має взяти на себе відповідальність
"Ми вивчали досвід Нідерландів, Франції, Іспанії, Польщі. І Франція – найбільш релевантний приклад для України. Вони одним базовим законом імплементували в національне законодавство вимоги директиви щодо визначення критеріїв асоціацій, функціоналу, який держава їм делегує, моніторингу та контролю за їхньою діяльністю", – каже виконувач обовʼязків директора НДІ інформатизації та моделювання економіки Ігор Гужва.
Міжгалузеві організації (Interbranch Organisations, IBO) – це не чергові громадські об’єднання й не державні агенції, а платформи співуправління сектором, де разом працюють виробники сировини, переробники, трейдери й іноді роздріб. У Євросоюзі вони виконують роль галузевих "міні-інститутів", які формують стандарти, збирають ринкові дані, організовують промоцію, адмініструють системи якості й навіть управляють частиною державних і європейських фінансів.
"Нам потрібно рухатися в цьому напрямку через виклики, які стоять перед молочною галуззю. Насамперед ідеться про невідповідність виробництв вимогам, велику частку тіньового ринку, відсутність перевірок контролю за безпечністю продукції, формування і пропозиції щодо державної політики, яка повинна надходити від бізнесу. Тому визначення правової рамки щодо створення міжгалузевих асоціацій – на часі. Їх мають представляти репрезентативні учасники, на яких припадає понад 50% частки ринку. Такі організації могли би формувати державну політику, яка зробила би вітчизняний молочний сектор сталим, конкурентоспроможним і перспективним", – пояснює Арсен Дідур.
За словами виконавчого директора СМПУ, спілка вже почала працювати з аграрним комітетом Верховної Ради, а також Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, щоб напрацювати законопроєкт, який би відповідав регламенту 1308/2013 у частині організації ринку та створив би умови для збільшення саморегуляції.
"Бізнес має взяти на себе відповідальність за те, що відбувається в секторі", – наголошує Дідур.
"Моя принципова позиція, що ключові стейкхолдери насамперед мали би проговорити, на березі домовитися, що саме ми хочемо робити", – додає Ігор Гужва.
"Найпростіше – взяти регламент і розкласти його по частинах. Насамперед, критерії для цих організацій – якими вони мають бути за принципом репрезентативності. Друге – які повноваження уряд готовий їм делегувати, як вони мають створюватися та реєструватися, умови фінансування, види діяльності цих організацій, чим саме вони мають займатися. І головне – це підзвітність і контроль. Тобто держава з одного боку має давати їм певні повноваження, з іншого – бачити результат їхньої діяльності, а за порушення чи невідповідність – позбавляти статусу", – пояснює голова НДІ інформатизації та моделювання економіки.
Показовий кейс євроінтеграції
За його словами, з точки зору європейської інтеграції це може бути позитивною історією для України, адже не всі акти у нас якісно імплементуються і гармонізуються.
"Це може бути показовий кейс, який для наших європейських партнерів стане сигналом, що ми все ж таки спроможні якісно імплементувати у себе норми ЄС", – каже експерт.
Раніше французький Національний міжгалузевий центр молочної економіки (CNIEL) декларував, що готовий допомогти, зокрема консультаціями, у питанні розробки відповідного законодавства, взявши умовне менторство над СМПУ.
Це, за словами Ігоря Гужви, допоможе уникнути помилок початківця. CNIEL – організація, яка має довгу історію і значний прогрес за останні 50 років.
Читайте також: Чим Україні вигідна співпраця французьких та українських молочників?
"Якщо ми імплементуємо регламент 1308/2013 у себе, ми зможемо комунікувати більш ефективно з Європейським Союзом. Наприклад, у питанні фінансування, субсидій. Ми хочемо мати рівні права, а на перемовинах не порушуємо це питання. Це не про особливості для України, хоча країна перебуває у війні й економічній кризі, а про вирівнювання конкуренції насамперед", – пояснює Гужва.
Як приклад він наводить ситуацію з сирами, що склалася на українському ринку. Вітчизняні компанії працюють під обстрілами, в умовах відключень електроенергії і дефіциту працівників зокрема через мобілізацію, але вони продовжують випускати та реалізовувати продукцію.
З іншого боку є польські сири, які теж успішно у нас продаються, але виробляються в країні, де немає війни, стабільне електропостачання, а головне – субсидіювання як з бюджету Польщі, так і з загальноєвропейського фонду.
"Через такі організації, на прикладі молока, можна було б інтегруватись в європейські структури та порушувати питання, що ми хочемо такий самий режим. Чого ми йдемо в Європейський Союз? Ми імплементуємо ваші норми, ми впроваджуємо ваші стандарти, але ми хотіли би впроваджувати в себе європейські інструменти", – наголошує Ігор Гужва.
Місток до фінансування ЄС
Один із ризиків – потрібні законопроєкти застрягнуть на якомусь із етапів погоджень або ж читань, чи взагалі будуть завалені "законодавчим спамом" у вигляді правок чи альтернативних законопроєктів, як це сталося, скажімо, із законопроєктом №6068, який зокрема стосується недобросовісних торговельних практик.
Читайте також: Розрахунки ритейлу з виробниками харчових продуктів хочуть урегулювати законом. Чи буде з цього толк?
"На даному етапі я бачу позицію Тараса Висоцького, який в Мінекономіки відповідає за аграрний сектор, і голови аграрного комітету Олександра Гайду. Вони налаштовані конструктивно, розуміючи, що це потрібно не для того, щоби показати Європейському Союзу, що ми виконуємо умови та графік інтеграції. Це потрібно нам самим, адже чим скоріше ми інтегруємося в ЄС, зокрема в питанні організації ринку, тим швидше ми зможемо прибрати перепони у вигляді квот на українську продукцію в торгівлі з Євросоюзом. Окрім того, так ми відкриємо для себе вільний доступ до багатьох країн, багатьох ринків, які відкриті для компаній Європейського Союзу", – каже Арсен Дідур.
Насамперед ідеться про Канаду, США, країни Близького Сходу та Меркосур – економічний союз держав у Південній Америці.
На думку Ігоря Гужви, процес ухвалення законопроєкту потрібно правильно комунікувати та показувати переваги й перспективи, які відкриває цей документ. Зокрема в частинах впливу на економіку в цілому та державний бюджет зокрема. Для цього робляться спеціальні дослідження – це загальноєвропейська практика.
Спілка молочних підприємств України разом з НДІ інформатизації та моделювання економіки якраз працюють над таким проєктом, результатом якого стане створення Білої книги молочної галузі. Детальніше про це дослідження БізнесЦензор писав у статті "Молочна галузь України – інтерес Європи. Як його задовольнити?".
"По регламенту 1308/2013 має бути окремий закон, а разом з ним мають бути внесені певні зміни в чинне законодавство, зокрема, антимонопольне та, можливо, бюджетне. Ми зараз на етапі вивчення цього питання. Це буде комплексна робота, яку важливо постійно підтримувати та не пускати самопливом", – пояснює Гужва.
Водночас він зауважує, що ухвалити закон – це перший етап роботи.
"Далі потрібно прописати якісну підзаконку, і вже тоді починати створювати перші міжгалузеві організації. У принципі, протягом наступного року можна було би точно ухвалити базове законодавство, розробити підзаконні акти і приблизно до кінця наступного року почати створювати перші асоціації. Це такий оптимістичний мій прогноз", – каже керівник НДІ інформатизації та моделювання економіки.
Він додає, що за такого сценарію, вже з 2027 року нова організація зокрема по молоку та, як варіант, вину вже почала би комунікувати з Європейським Союзом, вливатися в європейську родину та вирівнювати конкуренцію.
"Бо члени Європейського Союзу мають доступ до фінансування. Ми, на жаль, маємо обмежений доступ до їхнього ринку, а про фінансування взагалі чомусь не йдеться. Хоча та ж Польща, будучи в статусі кандидата на членство в ЄС, на завершальних етапах, приблизно як ми зараз, зверталася в різні фонди й отримувала фінансування, зокрема проєктне, на інфраструктуру, облаштування промислових зон тощо. Сільське господарство може стати таким собі містком до фінансування ЄС", – резюмував Ігор Гужва.
