"Найважливіша технологія – це люди". Головне з 11-го Київського Безпекового Форуму для молоді

Автор: Владислав Недашківський

5 грудня в столиці відбувся 11-й Київський Безпековий Форум для молоді, який цього разу отримав назву "GEN W2: Програмуй майбутнє". У ньому зокрема взяли участь військові, представники громадськості, інтелектуальної еліти, виробники озброєнь, журналісти, посли дружніх країн. Лейтмотивом заходу стала роль молоді у розвитку країни.

Постреволюційний премʼєр-міністр (2014-2016), голова КБФ Арсеній Яценюк у вітальному слові наголосив, що українська молодь повинна стати основою Української Держави після перемоги, тому організація майданчиків для дискусій та обміну думками є вкрай важливою.

"Україна – це насамперед люди. Україна – це кожен з вас. Якби не такі молоді люди як ви, які 10 і 20 років тому виходили не на один Майдан, на Революцію на граніті, Революцію 2004 року, Революцію 2013 року, і фронт – коли молоді люди пішли захищати країну, – ми не могли б тут сьогодні зустрітися. Але в нас є ця молодь, у нас є сильна нація, у нас є код української нації, код перемоги", – зазначив експремʼєр.

"Відкрий Україну" – міжнародний фонд, заснований у липні 2007 року за ініціативи Арсенія Яценюка. Метою є зміцнення та розвиток авторитету України у світі. Фонд щороку організовує Київський Безпековий Форум, який став провідною міжнародною дискусійною платформою в Україні з питань війни та миру, а також молодіжний Київський Безпековий Форум для розвитку нового покоління українських лідерів.

Цьогорічний КБФ для молоді відбувся за підтримки Представництва НАТО в Україні та Фонду імені Фрідріха Еберта у партнерстві з обʼєднанням "Технологічні Сили України".

Цензор.НЕТ – медіапартнер заходу. Розповідаємо про ключові думки, що були озвучені під час форуму.

Партнерство між Україною і НАТО розвивається щодня

Одним зі спікерів став виконувач обов’язків голови Представництва НАТО в Україні Джозеф Доббс. Так, за його словами, безпекове партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Альянсу є потужним, стабільним і розвивається щодня.

Він нагадав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте цьогоріч уже двічі відвідав Україну та регулярно спілкується з президентом Володимиром Зеленським. На нещодавніх зустрічах у форматі міністрів закордонних справ було підтверджено: підтримка України триватиме стільки, скільки буде потрібно.

"На саміті в Гаазі було ясно сказано, що ваша безпека є внеском у нашу безпеку. Наша підтримка буде продовжуватися без обмежень – для того, щоб боротися з ворогом сьогодні і стримувати його завтра", – наголосив Доббс.

Окремо він відзначив роботу військових структур НАТО, які координують надання допомоги, тренують українських військових і забезпечують необхідне обладнання. Представник Альянсу підтвердив, що Україна отримує 1 млрд євро на підтримку ключових сфер – від оборонних потреб і розвитку технологій до допомоги військовим ветеранам і підтримки лікарень.

У своїй промові Джозеф Доббс звернув увагу, що очолюваний ним офіс у Києві працює не лише над невідкладними завданнями, а й над середньо- та довгостроковими проєктами. Основними напрямками роботи є реформи, трансформація державного управління, розвиток оборонних спроможностей і технологій.

"Ми підтримуємо українські компанії та їхню можливість розвиватися. Відзначаємо надзвичайний рівень інновацій у вашій країні", – сказав він.

Джозеф Доббс окремо наголосив, що Україна не лише отримує допомогу, а й сама дає світові надзвичайно цінні уроки: "Звісно, ми можемо вам допомагати, але також ми багато чому навчаємося у вас. Ваш досвід інновацій є прикладом для всього світу".

Також на форумі в режимі онлайн виступив виконувач обовʼязків виконавчого директора Акселератора оборонних інвестицій НАТО (Defence Innovation Accelerator for the North Atlantic, DIANA) Джеймс Аппатурай.

За його словами, співпраця України з DIANA дозволить українським компаніям відвідувати випробувальні центри та акселераційні майданчики країн-членів Альянсу.

"Ми вперше маємо мандат на співпрацю з партнером, який не є членом НАТО. Ми розпочали переговори з урядом України. Ми швидко дійдемо згоди щодо напрямків співпраці між DIANA та урядом", – повідомив він.

За його словами, дуже важливо, щоб нові технології були знайдені, вдосконалені, інтегровані й адаптовані на полі бою, щоб Україна могла стати на власні ноги.

Журналіст Віталій Портников нагадав, що в 1994 році українське суспільство не демонструвало запиту на безпекові гарантії чи курс на НАТО. Тодішні президентські вибори засвідчили переважно проросійський вибір українців, наслідки чого ми спостерігаємо зараз.

"Більшість громадян підтримали кандидата, який говорив про відновлення зв’язків із Росією. Питання "Хто на нас нападе?" тоді звучало абсурдно, а НАТО сприймалося негативно практично до 2014 року", – зазначив він.

Портников підкреслив, що українці роками не усвідомлювали ризиків, які бачили західні партнери. Саме тому, на його думку, позиція США у 90-х була обережною і послідовною.

"Американці краще розуміли, до чого може призвести розпад СРСР. Вони попереджали, що спроби України відстоювати незалежність можуть мати катастрофічні наслідки", – зауважив він.

Говорячи ж про сьогоднішню ситуацію, журналіст звернув увагу на те, як уявлення про "мир" спотворюються в публічному дискурсі. Він зазначив, що припинення вогню є елементом будь-якого процесу врегулювання, але ніякі "мирні договори" неможливі без реального балансу сил.

Експремʼєр, голова Київського Безпекового Форуму Арсеній Яценюк наголосив, що помилки Будапештського меморандуму не мають повторитися, адже це проклало шлях до окупації України.

"В оригіналі Будапештського меморандуму немає жодного слова про гарантії. І навіть якби там була така мова, ці гарантії все одно нічим не були забезпечені", – звернув увагу він.

"Не бачу жодних підстав для того, щоби між Україною і Росією за посередництва США був укладений справедливий і довготривалий мир. Росія прагне фіктивного "миру" для окупацій території України", – заявив голова Яценюк журналістам на брифінгу.

За його словами, Путін не змінив жодної зі своїх кінцевих цілей, його мета – знищення української держави. Арсеній Яценюк додав, що зараз, насамперед, потрібна спільна позиція США, Європи та України:

"Росіяни фактично витіснили ЄС і НАТО з перемовин. А саме Європейський Союз має бути відповідальним за проведення цих переговорів".

Вплив технологій на війну

Швидкий розвиток технологій безпосередньо впливає на хід бойових дій, в майбутньому це обернеться появою зон, в яких пануватимуть роботи, а не солдати, заявив під час панельної дискусії "Код війни: Вплив нових технологій на війну й оборону України" секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

"Технології автоматизують війну. Звичайно ж, людина відіграє ключову роль, але в перспективі ми побачимо напрямки, коли будуть широкі сірі зони, глибиною 20-30 км, де будуть літати дрони і не буде нічого живого. Наше завдання зараз – робити так, щоб ми контролювали ці зони", – зазначив він.

Цензор.НЕТ у межах проєкту "Індустрія дронів" уже писав, що масове використання безпілотників різного рівня забезпечує на фронті так звану "кілзону" – зону майже повного ураження всіх цілей, яка на четвертий рік повномасштабної війни значно розширилася. Якщо раніше вона становила від 500 м до 2 км, то зараз уже йдеться про 5 км, а на окремих ділянках фронту – до 7-10 км. Причому експерти припускають, що в середньостроковій перспективі дальність ураження у 50-60 км перестане бути чимось надзвичайним. Детальніше про це читайте в статті "Як Україна стала світовим лідером у виробництві та застосуванні дронів".

"Технології – це дуже важливо. Якщо порівняти війну у 2022 і 2024 році – це зовсім різні підходи, різні принципи і різні наслідки. Технології ростуть дуже швидко. І коли ми говоримо про технології, то насамперед "технології" – це не просто модне слово, це – інструменти (РЕБи, дрони, розвідка з використанням технологій). Саме вони дозволяють зараз рятувати життя на полі бою нашим солдатам, нашим цивільним", – сказав Костенко.

На думку командира 429-го окремого полку безпілотних систем "Ахіллес", депутата Київської міської ради Юрія Федоренка, сучасна війна вимагає не лише інновацій, а й чіткого розуміння національної ідентичності, відповідальності молодого покоління та реалістичного підходу до технологічної й військової підготовки.

"Молодь боїться війни, бо ніхто не пояснює, що це не тільки ризик, а й можливість – можливість захистити найдорожче зі зброєю в руках. Бісмарк свого часу сказав: ворог наступає там, де програли священники та вчителі. Сьогодні ворог наступає там, де програли ми – у сфері сенсів і памʼяті", – наголосив військовослужбовець.

Окремо він торкнувся питання партнерської допомоги та реалістичної оцінки бойових спроможностей союзників – провів паралель між підготовкою спортсмена та підготовкою армії:

"Олександра Усика люблять усі. Але якщо ви дивитеся його тренування, аналізуєте тактику, переглядаєте бої – чи зможете ви перемогти Тайсона Фʼюрі? Ні. Потрібна підготовка. Так само і в партнерів: спостерігати за війною – не означає бути готовим воювати в таких умовах".

Юрій Федоренко підкреслив необхідність створення механізмів підготовки, які дозволять західним офіцерам здобувати реальний досвід.

"Якщо партнери не можуть дати військовий контингент, треба знайти можливість і ресурси, щоб залучити інші військові структури, які виконуватимуть бойові задачі за гроші. На них ваші офіцери зможуть тестувати тактики та бути максимально підготовленими", – пояснив він, навівши у приклад КНДР.

"Росія залучила Північну Корею не тому, що їй бракує живої сили. Це домовленість для того, щоб їхні офіцери отримали досвід війни проти України. Водночас країни НАТО такого досвіду не мають, бо вони – спостерігачі", – додав командир 429-го окремого полку безпілотних систем "Ахіллес".

Водночас заступник командира Першого корпусу "Азов" НГУ Микита "Раз-Два" Надточій зауважив, що попри стрімкий розвиток військових технологій, головним фактором української обороноздатності залишається людина – військовий на полі бою.

"Технології вже не ті, що були у 2014-му чи в 2022-му. Є платформи, роботизовані системи, ударні дрони. Ми можемо завдавати ударів глибоко в тил. Але якщо на полі бою не буде солдата, ми програємо. Роботи можуть довезти, підтримати, навіть вести бій. Але солдат – це той, хто бачить ворога в безпосередній близькості і має в нього стріляти. Солдатоцентричність – це те, що має бути основою. Без неї ми просто не виграємо", – зазначив він.

Командир роти ударних НРК NC13 Третьої ОШБр Микола "Макар" Зінкевич переконаний, що необхідна умова перемоги України – це масштабування технологій і поява нових засобів ураження.

"Перемагає насправді не той, хто придумав технологію, не той, хто додумався, як її застосувати, а той, хто біжить на довгу дистанцію, хто зміг її постійно масштабувати. Якщо ми будемо програвати в технологічних процесах, в масштабі та в кількості, – до перемоги ми не дійдемо", – наголосив він.

Європа має співпрацювати з Україною

Друга дискусійна панель отримала назву "Код дипломатії: Підтримка українських технологій та інновацій". У ній взяли участь посли Франції, Швеції, Латвії і Литви.

Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг наголосив, що Україна демонструє сьогодні найвищі у світі спроможності з виявлення дронів й інших повітряних загроз. І Україна, за його словами, є ключовим партнером Європи у сфері безпеки.

Країни ЄС, додав посол, мають активно співпрацювати з Україною, щоб переймати її досвід антидронових технологій.

"Ми повинні також мати змогу визначати, чиї це засоби. Часто картина розмита. Наприклад, дрони, що були у Польщі, – такі ж самі, як і ті, що літають над Україною. А над нашою країною – китайські дрони, і зовсім незрозуміло, хто їх запустив. Тому ми маємо співпрацювати, щоб поліпшити їхнє виявлення та розуміння того, хто стоїть за цими атаками", – сказав Мартін Оберг.

"Ми співпрацюємо з Україною, ми є членом Дронової коаліції. Ми намагаємося не лише деклараціями, а й практичними кроками навчатися у України. Ми підготували десь 4 тис. українських військових і намагаємося розширювати цю співпрацю. Ви, українці, є одними з найкращих тренерів у цьому плані. Отже, рівноправна співпраця – ключ до успіху", – додав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Латвія в Україні Андрейс Пілдеговічс.

За його словами, Україну в Європі розглядають як частину простору ЄС та НАТО в майбутньому. І для Латвії фізична присутність в Україні дуже важлива, уточнив Пілдеговічс: "це важливо для військових, бізнесу, для експертів з технологій".

Україна має цілком реальні перспективи стати не лише одним із партнерів у гарантуванні безпеки Європи, але й одним із головних стовпів майбутньої європейської архітектури безпеки, переконана Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Інга Станітє-Толочкєнє.

"Україна намагається зробити все можливе, щоб зараз зміцнити власну оборону. Цілком очевидно, що нам також потрібно інвестувати якомога більше в оборонну промисловість України, а потім і в розвиток наших спільних підприємств", – сказала вона.

Дипломатка зазначила, що Литва не тільки інвестує в оборонну промисловість України, але і допомагає з інноваційними технологіями.

"Ми також наполегливо працюємо над тим, щоб фактично запропонувати та спробувати поєднати деякі компоненти, інноваційні рішення з Литви, такі як недорогі камери з інфрачервоною підсвіткою, щоб зробити ваші дрони ефективнішими вночі та за поганих погодних умов", – розповіла Інга Станітє-Толочкєнє.

За словами Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Франція в Україні Гаеля Весьєра, українська влада має активніше працювати з країнами, де Росія намагається нав’язати власні наративи про неминучу поразку України, насамперед з Китаєм.

"Наші партнери мають серйозні зобов’язання щодо дотримання міжнародних принципів права. Водночас вони хочуть підтримувати певні стосунки з Росією і мають бажання протистояти Америці, якщо говорити чесно. Тож ми маємо взаємодіяти з ними", – зазначив Весьєр.

Він наголосив, що цю роботу веде і президент Франції Емманюель Макрон, зокрема у діалозі з Китаєм.

"Чи означає це, що Китай буде підтримувати Україну? На жаль, було б надто оптимістично на це сподіватися. Але дуже важливо переконувати Китай, що їхній інтерес точно не в тому, щоб перемогла Росія. Вони самі багато в чому втратять обличчя", – сказав дипломат.

Виробникам важливо отримувати зворотний звʼязок від військових

Третя дискусійна панель 11-го Київського Безпекового Форуму для молоді отримала назву "Код технологій: ШІ, дрони та технології формують сучасні бойові дії – перспективи українських виробників".

Очільник R&D LAB зенітного ракетного полку Третього армійського корпусу з позивним "Бош" наголосив, що сучасні підходи в науці й інженерії мають стати основою для розвитку українських оборонних технологій. Українська оборонна система, на його думку, має інтегрувати сучасні наукові підходи, які часто недооцінюють.

Читайте також: Нестача фахівців б’є по обороноздатності країни. Що робити?

"Не треба починати з прототипування. Треба починати з базових питань: дослідження літератури, симуляцій, створення математичних моделей. І лише потім – вироблення готових рішень. У нас часто заходять з іншого боку, починають з виготовлення, а потім шукають кращі варіанти, але це не завжди є оптимальним", – сказав "Бош".

Він додав, що постійно треба адаптуватися, вигадувати щось нове, підлаштовуватися під те, що робить ворог. Але без довгострокового планування жодні великі проєкти неосяжні. Тому, наголосив "Бош" основним фактором успіху є стабільність умов роботи:

"Найголовніше – знати, що завтра, післязавтра, через рік у тебе будуть люди, будуть фінанси, буде можливість працювати і отримувати постійний зворотний звʼязок. Треба слухати тих, хто всім цим користується, хто каже, що треба зробити".

Ключовим драйвером розвитку українських технологій у сфері БпЛА є постійний діалог між виробниками та військовими, стверджує співзасновник та CPO Air3F Ігор Береговенко.

За його словами, саме ця взаємодія дозволила команді Air3F суттєво вдосконалити свої рішення та створювати продукти, які відповідають реальним потребам фронту.

"Продукт, який сьогодні виконує ту саму задачу, що й два роки тому, – це вже зовсім інше рішення. І всім цим ми завдячуємо зворотному зв’язку від військових", – сказав розробник.

Коментуючи новий наземний роботизований комплекс (НРК), який компанія нещодавно представила, Ігор Береговенко зазначив, що команда довго та прискіпливо працювала над його функціональністю:

"Ми відчували, що є потреба в рішенні, яке не лише літає, але й дає ширший функціонал. Наш головний інженер підійшов до всіх питань дуже ретельно, і сьогодні ми результатом задоволені".

Читайте також: Віктор Павлов: "НРК – це дороге залізо, але порівняно з людським життям – копійки"

Водночас для максимального, стовідсоткового використання спроможностей сучасних оборонних технологій необхідне постійне розширення обізнаності тих людей, хто їх використовує, переконаний заступник директора з розвитку Athlon Avia (флагманський продукт – розвідувальний БпЛА "Фурія") Сергій Мокренюк.

"Успіх – це люди, засіб, знання. Як відбувається комунікація між військовими та нами, виробниками? Чи ми отримуємо належну і якісну інформацію? Якщо людина не має достатніх навичок користування засобом, то вона не зможе дати виробнику якісний зворотний звʼязок, і нам нема, що запроваджувати. Але якщо людина обізнана, то надає дані, які дозволяють ухвалювати рішення. Окрім людей, важливо мати засіб і знання. І найголовніше – управляти цими трьома стовпами, щоб якомога більше людей були залучені та розуміли свою роль у великому задумі", – зазначив він.

Пілот-інженер R&D підрозділу Першого корпусу НГУ "Азов" Андрій "Зозуля" звернув увагу, що системи з елементами штучного інтелекту вже демонструють ефективність у бойових умовах, але їхній реальний потенціал розкривається лише за умови масового застосування і тісної взаємодії виробників із військовими.

Читайте також: Технічний директор DEVIRO Денис Чумаченко: За два роки дрони отримають штучний інтелект. Але не всі

"Ми зараз активно застосовуємо системи автоматичного наведення. Їх дуже багато і вони показують певну ефективність. Але для того, щоб вони максимально себе проявили на полі бою, їх дуже важливо застосовувати масово. Часто військовослужбовці сподіваються, що ця система – засіб останнього порятунку, що вона зробить усе за нас. І виробники позиціонують свої системи як такі, що вирішать усі ваші проблеми. Але істина десь посередині. Будь-який засіб хороший лише тоді, коли він застосовується в правильних руках і в правильний момент", – розповів він.

Водночас "Зозуля" уточнив, що найбільший потенціал штучного інтелекту нині очікується у сфері виявлення засобів противника: "Я бачу велику перспективу застосування ШІ у системах виявлення як літальних апаратів, так і інших засобів противника. Це можуть бути різні нейронні мережі, навчальні моделі. Те, що людина робить у своїй голові, можна автоматизувати та покласти на навчену модель, яка здатна знаходити конкретний тип цілі, що цікавить командира або підрозділ ураження".

Він також додав, що український феномен полягає в особливій, горизонтальній взаємодії між розробниками, військовими та бойовими підрозділами.

"Розробник, користувач і поле бою з’єднані в єдину лінію. Люди з ідеями приходять до підрозділів, які можуть якісно застосувати їхні системи, отримують зворотний зв’язок і швидко удосконалюють рішення", – пояснив азовець.

"Усі технології здійснюють місію – зберегти людей, зберегти економіку, зберегти партнерство, вибудувати правильні компанії для забезпечення армії. Але одночасно у цих компаніях, знову ж таки, ми зберігаємо людей", – підкреслив співзасновник Roboneers Тарас Рокошевський.

За його словами, компанії-розробники техніки для фронту працюють у тісному контакті з військовими, що виконують обов’язок на лінії фронту та враховують їхні зауваження щодо того чи іншого зразка обладнання. Він наголосив, що на сьогодні основна потреба і запит розробників – це кваліфікований і професійний персонал.

"Ми хочемо хороших професійних кадрів, бо це і є код технології", – резюмував Рокошевський.

Роботизована зброя і технологічні рішення, спрямовані на збереження українських військових, можуть стати експортним продуктом, переконана виконавча директорка об’єднання "Технологічні Сили України" Катерина Михалко.

"І це наш шанс змінити геополітичні позиції України, бо бути міжнародним експортером зброї, бути міжнародним постачальником високотехнологічних продуктів – це найбільш топова позиція, яка тільки може бути", – сказала вона.

За словами Катерини Михалко, важливо інтегрувати українській високотехнологічний сектор у Західний світ, "щоб наші виробники активно працювали в Європейському Союзі, відкривали там спільні виробництва з іншими інноваційними компаніями".

Читайте також: "Технології в обмін на гроші": чому Україна гальмує оборонні партнерства і що з цим робити

Вона також наголосила, що роботизована зброя, яку випускають "Технологічні Сили України", допомагає заміняти військових на фронті.

"Суть роботизованої зброї та дронів – це можливість замінити наших людей на лінії фронту, щоб ми втрачали роботів, а не людей, і це головна мета нашого об’єднання", – підсумувала Михалко.

Освіта важлива для майбутнього України

Університети завжди виконували не лише освітню, а й політичну та інноваційну роль, формуючи нові національні ідеї. І роль молоді та технічних університетів критична у розвитку країни, особливо в умовах повномасштабної війни, заявила президентка Київського авіаційного університету Ксенія Семенова.

За її словами, КАІ – центр інженерної і наукової спільноти, де формувалися відомі авіаконструктори та зароджувалося авіабудування в Україні. Зараз же університет активно співпрацює з оборонними компаніями й інноваційними центрами, готуючи фахівців, які можуть працювати на повний цикл: від розробки до виробництва та застосування техніки.

"Єдина нормальна роль для технічного університету в країні, яка переживає повномасштабну війну за виживання, – це підготовка інженерів для оборони і масового виробництва зброї. Це ми й робимо", – зазначила Семенова.

При цьому, за словами ректора Київської школи економіки Тимофія Бріка, українська молодь замість виїзду за кордон дедалі частіше обирає залишатися в Україні та робити внесок у її відбудову.

"Перед вторгненням близько 50% наших випускників прагнули поїхати за кордон. Це була частина нашого бренду, вчитися англійською і їхати далі. Зараз все повністю змінилося: більшість хочуть залишатися в Україні – і чоловіки, і жінки", – зазначив він.

Ректор КШЕ додав, що ця трансформація впливає на навчальні програми. Насамперед зросла зацікавленість у практичних спеціальностях, зокрема в інженерії.

"У нас злетіла інженерна програма, вперше відкрили магістратуру з інженерії, бо люди хочуть робити щось важливе", – сказав він.

Оцінюючи перспективи повернення молоді з-за кордону, Тимофій Брік наголосив, що орієнтується на соціологічні дані.

"Опитування свідчать, що 25-30% можуть повернутися. Я вірю в ці цифри", – підсумував він.

Читайте також: Молодь тікає з України, на заміну їдуть бангладешці та пакистанці. На ринку праці – глибока криза

Не повторити досвід столітньої давнини

Експремʼєр, голова Київського міжнародного форуму Арсеній Яценюк наголосив, що ми не маємо права повторити український досвід столітньої давнини. Насамперед він застеріг від спроб підірвати легітимність президента під час війни.

"Уже були думки – і не народжені в Україні – про те, які зміни можуть бути в українській владі. У президента є противники, є прихильники в Україні. Та вважаю, що на сьогодні, якщо буде підрив інституту президента, який є Верховним головнокомандувачем, – то це повторить український досвід столітньої давнини. Ми вже цю історію проходили", – сказав Яценюк.

Водночас він наголосив: "Вкрай важливо, щоб президент сам усвідомлював свою історичну відповідальність перед українською державою. І тут не можна припускатися помилок ні нам, ні тим паче йому".

Віталій Портников наголосив, що політичної кризи як такої в Україні немає, але є криза системи управління, що триває вже шість років.

"Криза почалася у день, коли Зеленський вступив на посаду. Це криза державного управління, у якій інституції не виконують своїх функцій. Ми не можемо розбудувати сильний парламент, уряд і президентську інституцію, а без цього країна, що живе під загрозою зникнення, просто не витримає", – пояснив журналіст.

Він підкреслив, що система має повернутися до класичної європейської моделі, де уряд відповідає перед парламентом, а не перед Офісом президента.

"Якщо депутати вважатимуть, що найефективнішими міністрами є представники тієї чи іншої партії – це їхня відповідальність, так працює демократія. А не модель, у якій рішення ухвалюють три-чотири менеджери з Офісу президента", – резюмував Портников.