Білий дім легалізує криптоіндустрію. В Україні вона лишається у "сірій зоні"
Дерегуляція
19 травня опублікували указ Дональда Трампа про інтеграцію фінансових технологій, який значно змінив федеральну політику щодо фінтех-компаній та провайдерів цифрових активів.
Донедавна державна політика США характеризувалася жорстким стримуванням і фрагментарним наглядом: ключові гравці цифрового ринку та фінтех-стартапи були змушені функціонувати в умовах правової невизначеності. Вони не мали прямого доступу до гуртових платіжних систем країни, таких як Fedwire, і повністю залежали від традиційних комерційних банків, які виступали посередниками, диктували свої умови та суттєво уповільнювали проведення операцій.
Будь-які спроби отримати національні банківські чартери чи прямий доступ до рахунків Федеральної резервної системи натикалися на спротив чиновників, що змушувало компанії витрачати роки на судові процеси та бюрократичну тяганину. Фінансові послуги, пов’язані з криптовалютами, надавалися виключно у фізичних відділеннях банків.
Новий указ створює двокомпонентну стратегію модернізації ринку, зобов'язує провідних федеральних регуляторів, включаючи SEC, CFTC, FDIC та OCC, упродовж 90 днів виявити всі норми та розпорядження, які необґрунтовано заважають партнерству фінтех-фірм із ліцензованими банками.
Указ Трампа вже аналізують великі юридичні компанії, наприклад Sullivan & Cromwell LLP. Крім того, Білий дім офіційно звернувся до Ради керівників ФРС із запитом провести комплексну оцінку механізмів надання фінтех-компаніям і незастрахованим криптобанкам прямого доступу до платіжних рейок Федеральної резервної системи. Це означає, що такі структури зможуть здійснювати розрахунки напряму, оминаючи посередників, що значно прискорить транзакції зі стейблкоїнами та токенізованими активами.
Паралельно з цим Трамп підписав інший указ, спрямований на відновлення цілісності фінансової системи, що створило чіткий баланс. Як зазначають оглядачі платформи Consumer Finance Monitor, держава послаблює тиск на самі інституції, але одночасно посилює вимоги до ідентифікації кінцевих клієнтів. Нові правила передбачають жорсткіший контроль у сфері протидії відмиванню коштів і верифікації громадянства користувачів з метою обмеження доступу нелегальних мігрантів до кредитування.
Як США дійшли до цього рішення?
Головною причиною такого кроку стала необхідність зниження транзакційних витрат для американських споживачів і прагнення закріпити за США статус світового лідера у сфері цифрових фінансів. У поширеному інформаційному бюлетені Білого дому наголошується, що перехід на швидкі електронні платежі є логічним продовженням розпочатої ще навесні 2025 року реформи з модернізації державних грошових потоків. Адміністрація Трампа розглядає застаріле регулювання як гальмо для економічного зростання та додатковий фінансовий тягар для пересічних громадян.
Реакція на нові укази, звісно ж, суперечлива:
- Представники криптоіндустрії та фінтех-спільноти сприйняли указ із величезним оптимізмом. Відомі компанії, такі як Ripple та Kraken, які роками виборювали право на рівні умови з традиційними банками, бачать у цьому історичний шанс для легітимізації цифрових активів. Створення прозорих процедур подачі заявок на отримання майстер-рахунків ФРС, на їхню думку, усуне правовий вакуум та відкриє шлях для масового впровадження інновацій.
- В офіційній заяві Національного центру права споживачів (NCLC) старший юрист Лорен Сондерс назвала цей указ прямим нападом на закони, які захищають людей від грабіжницького кредитування: "Сьогодні кожен кредитор-хижак називає себе "фінтехом". Цей наказ сприяє схематозам у банківській сфері та дозволяє кредиторам-хижакам стати національними банками, які пропонуватимуть позики під понад 100% річних по всій країні, незважаючи на закони, що забороняють це у 45 штатах". Опоненти реформи стверджують, що під вивіскою інновацій приховується спроба легалізувати сумнівні схеми та попереджають, що відкриття платіжних систем ФРС для незастрахованих фірм створює неконтрольовані ризики для стабільності всієї фінансової системи США.
Загалом, фінтех-сектор США, та й всього світу, отримав потужний імпульс для розвитку, проте швидкість та успіх реалізації реформи тепер залежать від того, наскільки оперативно федеральні відомства зможуть переписати внутрішні інструкції до встановлених Білим домом дедлайнів.
Можливо, наступні кілька місяців пройдуть у жорстких дебатах між прихильниками вільного ринку та захисниками класичної банківської моделі, тоді як криптоспільнота вже готується до масштабної інтеграції в американську фінансову вертикаль.
Що з криптовалютою в Україні
Станом на кінець 2025 року Україна посіла четверте місце в глобальному рейтингу держав за кількістю Bitcoin-резервів, обігнавши багато економічно розвинених країн. В Україні на той момент нарахували 46 300 біткоїнів (приблизно $3,4 млрд за нинішнім курсом).
Утім, криптовалюти в Україні перебувають у "сірій зоні". Верховна Рада у вересні 2025-го підтримала в першому читанні законопроєкт №10225-д, який передбачає легалізацію ринку віртуальних активів і встановлює базові правила їх оподаткування. Проте до другого читання документ так і не дійшов.
До того ще в лютому 2022 року Верховна Рада ухвалила закон "Про віртуальні активи". У березні того ж року його підписав президент Володимир Зеленський. Утім, закон не запрацював, адже для цього необхідно внести зміни до Податкового кодексу, чого Рада не зробила.
Згідно з проєктом закону №10225-д, віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їхній правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права, пояснював голова Комітету з питань фінансів податкової та митної політики Данило Гетманцев. Хоча, за словами першого заступника комітету Ярослава Железняка, до другого читання документ зазнає суттєвих змін.
Через законодавчу невизначенність в Україні раніше згорнули свою діяльність кілька проєктів, як гаманець Trustee Plus і криптовалютна картка Weld Money. Детальніше про це БізнесЦензор писав у цій статті.
Водночас фактично нелегальний статус крипти не заважає ентузіастам мріяти про глобальні проєкти, як створення державного криптовалютного резерву. Хоча відповідний законопроєкт не дійшов навіть до першого читання.
Адвокат практики Безпеки бізнесу юридичної компанії Juscutum Артем Козарь у колонці для БізнесЦензора раніше писав, що біткоїн і стейблкоїни зі звичайних інвестиційних інструментів стрімко стали найліквіднішим та найефективнішим засобом для хабарів. Вони фактично відправили на узбіччя класичні офшори й валізи з готівкою. Це радикально змінило весь ландшафт тіньових оборудок: гроші тепер перелітають по світу миттєво, а з'ясувати, хто насправді стоїть за транзакцією, практично нереально.
Наприклад, в Україні однією з найгучніших справ про "криптовалютну корупцію" стала справа народного депутата Андрія Одарченка. У листопаді 2023 року він спробував передати хабар у біткоїнах (еквівалент $50 тис.) колишньому очільнику Держагентства з відновлення Мустафі Найєму. Одарченка зрештою визнали винним і засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права обіймати державні посади протягом трьох років. Проте він утік за кордон і, за даними ЗМІ, переховується в Угорщині.
Справа Одарченка – перший задокументований вітчизняними антикорупційними органами випадок криптохабара в Україні. Але, на жаль, не останній.
