Полювання на АЗС: Чи чекати паливної кризи і що буде з цінами на пальне в Україні
В Україні все частіше говорять про перспективу паливної кризи. Уряд запевняє: дефіциту немає. Водночас у Нікополі та Тростянці вже нема де заправитися, а мережі обмежують роботу станцій у прифронтових областях. БізнесЦензор запитав в експертів ринку, чого чекати водіям, що буде з цінами і які рішення обговорює держава.
Дзеркальні дії: що замислив ворог та чи є в нього шанс?
Українську нафтопереробку Росія вивела з ладу ще на початку повномасштабної війни, тож ринок давно працює на імпорті. Цілями щочастіше стають останні ланки ланцюга: заправні станції, нафтобази і бензовози. Наприкінці червня в Мінінфраструктури назвали цифру: 150 знищених за 2 місяці АЗС. Фактично щодня ми втрачаємо 2 АЗС.
Паливні експерти бачать в ударах ворога пропагандистську ціль. В Кремлі так намагаються "відповісти" на українські мідл-страйки. Зокрема паливний експерт Дмитро Льоушкін у коментарі БізнесЦензору, пов'язав атаки з паливною кризою в самій РФ.
"По АЗК били, б’ють і будуть бути. Координати всі відомі, вони на гугл-картах нанесені. А росіянам потрібна якась "помста" за ті кілометрові черги, в яких вони стоять, тому так і відбувається така собі "дзеркальна відповідь", – каже Дмитро Льоушкін.
В Україні працює близько 6000 АЗС, уражено приблизно 150 – на перший погляд, незначна частка. Але удари сконцентровані в кількох прифронтових областях, зазначає Льоушкін, тому там втрати критичні.
"Ви кажете про 6000 АЗС. Але ж це по всій Україні. Якщо брати Сумську, Харківську, Дніпровську, Запорізську, Полтавську область – на всі ці області можливо 800-1000, АЗС, і 150 уражених – це вже вагомий відсоток, – пояснює Льоушкін.
В цих умовах ринок шукає альтернативні засоби убезпечення. Зокрема раніше Цензор.НЕТ раніше писав, що ОККО розробляє проєкт підземних сховищ. Утім, у компанії зазначали, що така практика майже не використовується в Європі зокрема з економічних причин.
Україна не Росія: удари є, але дефіциту немає
Глава Мінекономіки Олексій Соболєв під час виступу на годині запитань до уряду 3 липня запевнив: дефіциту пального в країні немає, ринок забезпечений, імпорт законтрактований, а уряд разом з обласними адміністраціями та бізнесом щодня напрацьовує механізми постачання регіонів.
"Консультації відбуваються щоденно, для того, щоб в різних регіонах напрацювати різноманітні моделі, які допоможуть нам і допомогти отримати це пальне в регіонах, його розподіл, захистити АЗС і працювати, чи, наприклад, робити підвезення пального з коліс без накопичення ресурсу на місці. Ці дискусії зараз ведуться з ринком", – заявив Соболєв
Опитані БізнесЦензором експерти з цим погоджуються – з уточненням щодо географії.
"У нас постачання йде. Це не Росія, де питають, чи буде дефіцит. У нас все працює. Проблема з дистрибуцією: спочатку як довезти пальне до споживача, а потім як його продати", – каже директор "Консалтингової компанії А-95" Сергій Куюн.
На питанні дистрибуції палива до кінцевого споживача загострюється і Льоушкін:
"Криза нам ніяк не загрожує. Постачання стабільне. Єдине питання – де заправлятися", – погоджується Льоушкін.
Влаштувати Україні паливну блокаду на кшталт тієї, яку українські удари створили в окупованому Криму, не вдасться через географію, впевнені експерти. Адже Росія тягне паливо на Крим через одну єдину трасу Р-280 (так звана "траса Новоросія"), яку українським військовим вдається успішно контролювати.
"У нас немає однієї "траси життя", система доріг розгалужена. Ускладнити життя вони можуть. Але повністю зупинити постачання – ні", – прогнозує Куюн
Де криза вже є і що робити далі
Попри безуспішність загальної мети, ворог все ж може створювати болючі точки, спричиняючи локальні паливні кризи. Саме тому у прифронтових регіонах питання "де заправитися" вже загострене.
"Криза – це коли неможливо заправитися. У Тростянці вона вже є. У Нікополі вона вже є. Люди їдуть за 50 кілометрів шукати найближчу АЗС, що працює", – каже Льоушкін.
Проблеми Нікополя та Тростянця звучать в медіа, втім Сергій Куюн припускає, що це не весь перелік "проблемних" міст.
"Є вже декілька райцентрів, де не лишилося жодної заправної станції. Це Тростянець на Сумщині та Нікополь на Дніпропетровщині. Думаю, це не весь перелік", – каже Куюн.
Дуже важка ситуація, за його словами, на Харківщині: заправитися в Ізюмі вже вкрай складно.
Як відправити водія в рейс через зону ураження? Проблема ширша за станції
У прифронтових регіонах працівники чудово розуміють, що попри їхній цивільний характер роботи – ворог обиратиме їхні робочі місця як пріорітетні цілі для ударів.
"А хто захоче працювати на АЗС в Харкові? Людина не знає прилитить сьогодні чи може завтра, але в тому що прилетить – сумнівів немає", – вказує на проблему Льоушкін.
Це стосується вже і водіїв бензовозів.
"Водії дійсно бояться туди їхати, бо на бензовози теж іде полювання. А заправка стоїть як мішень, не прикрита", – каже Куюн.
Враховуючи кількість станцій, захистити їх мобільними групами або іншими засобами складоно.
"Що насамперед будуть захищати – житлові масиви чи АЗС? Звісно житлові масиви. Антидронові сітки вирішують лише питання FPV. А по АЗС б’ють більш потужними дронами – "Шахедами", "Молніями". Тому антидронові сітки нічого не вирішують. Мобільну группу ППО на кожну АЗС поставити неможливо, і вони не дають 100% гарантії захисту", – каже Льоушкін.
Куюн своєю чергою нагадує і про активність ворога. "По деяких станціях прилітало по два-три рази", – зазначає експерт.
Відкритим лишається і питання, хто відбудовуватиме зруйноване.
"Якби я був власником мережі АЗС, я не дуже хотів би відновлювати станції в районах, куди може прилетіти дрон і де може загинути водій бензовоза. Хто змусить їх працювати, якщо немає безпеки?", – розмірковує Куюн.
Партизанські АЗС чи вакханалія: за та проти
Чи можуть у прифронтових областях закритися всі заправки? "Звісно, можуть", – визнає Сергій Куюн. Такий прогноз дійсно здається реальним, враховуючи приклади Нікополя та Тростянця і зосередженість ворога на ударах по станціях.
Льоушкін пропонує рішення – відмовитись від ліцензій на АЗС та перейти на продаж палива каністрами. Він пояснює логіку так:
"Цей вид діяльності ліцензується дуже жорстко. Торгівля без ліцензії – це кримінальна відповідальність, конфіскація. Але ліцензія видається на конкретне місце – має бути капітальна споруда, вона звісно нанесена на гугл-карти і є ціллю для Росії. Якщо скасувати ліцензії, можна буде працювати з бочок, каністр", – пропонує Льоушкін.
Така схема створює ризик втрат для бюджету, адже частина палива буде відпускатись "в сіру". Утім, враховуючи ситуацію, Льоушкін це проблемою не вважає.
"Так, є ризик недобрати до бюджету. Але що важливіше – податки, чи життя людей? Тут треба щось вирішувати. Але варто враховувати що всі податки, ПДВ, акциз, сплачуються на кордоні, під час розмитнення, а на заправках сплачується податок на прибуток та націнки. Держава від цього сильно не постраждає", – каже він.
Експерт уточнює: ідеться саме про легальних гравців, які працюють на ринку. Відпуск "з каністри", якщо це офіційний дистрибьютор, можна організувати так само як і на стаціонарних станціях: з касовим апаратом та чеками.
"Потрібно зачинити стаціонарні АЗС і перейти на торгівлю з мобільних заправок, з каністр, з бочок. Децентралізація має бути максимальною. Тоді росіяни побачать, що удари не працюють", – каже Льоушкін.
Зазначимо, що Тростянець де-факто вже живе за цією моделлю: після руйнування стаціонарних заправок місто розгорнуло мобільні точки продажу пального. А співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк публічно закликав скасувати ліцензії та регулювання роздрібної торгівлі пальним і його зберігання хоча б у прифронтових областях.
Сергій Куюн до таких ідей ставиться скептично. На його думку, на успіх впливає низка чинників, які треба враховувати:
"Для пересувних станцій треба буде оповіщення створювати. Бензовоз, знову ж таки, стоятиме на вулиці, якщо в нього летить, то що робити? Поки це заборонено, Як з точки зору промислової безпеки, так і екологічної, податкової. Має бути касовий апарат, має бути якийсь облік. Інакше це буде вакханалі абсолютно. І бензину не буде, і податків не буде. Це вже не можливо, я думаю, що навряд чи на це хтось піде", – прогнозує Куюн.
Утім, Куюн впевнений, рішення буде знайдено. Питання в часі.
"Йдуть консультації з урядом, з військовими. Подивіться, скільки протидій було розроблено за війну – і воно працює. Думаю, і тут конфігурацію захисту знайдуть. Єдине питання – наскільки швидко", – каже він.
Запаси, які можуть створити дефіцит
Поки ринок рахує втрати від ударів, у Києві визріває рішення, яке, за оцінкою Куюна, здатне розхитати постачання і без ворожих дронів.
Йдеться про закон про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів, ухвалений на виконання європейської директиви. Зараз, розповів Куюн БізнесЦензору, документ фактично не діє: на рівні підзаконних актів його виконання відклали до кінця війни. Але, за даними "А-95", уряд хоче це відтермінування скасувати і запустити закон уже зараз.
"Це викликає абсолютний подив на фоні того, що полювання йде навіть за бензовозами. Кожного тижня горить якесь сховище. І тут уряд каже: ні, а ви створюйте запаси", – каже Куюн.
Логіку ризику він описує просто:
"Трейдер раз привезе, два привезе, а третій раз уже не привезе. Тобто ми самі собі створимо проблему з постачанням – не через ворожі удари, а через власні рішення. Люди просто не будуть ризикувати", – пояснює Куюн.
Бездонних кишень немає навіть у найбільших гравців: втрачені нафтобази з пальним на мільйони доларів компанії списують у збитки, і з кожним ударом мотивація везти нові обсяги в ризиковані регіони зменшується. Менші компанії, за словами Куюна, "загнуться з першого разу".
Проти самої ідеї резервів експерт не заперечує – питання в масштабі й термінах.
"Зараз це 6% від обсягу ринку, а з грудня – вже 9%. Якщо 6% – це більш-менш поточний рівень запасів, які на ринку є завжди, то з 9% компанії почнуть виходити з ринку. І це призведе до того, що ми знову отримаємо дефіцит", – попереджає Куюн.
Уряд, зі свого боку, обговорює з ринком механізм страхування воєнних ризиків або спільний компенсаційний фонд для відбудови зруйнованих об'єктів, казав Соболєв. Деталей у Кабміні не розкривають з міркувань безпеки.
Що буде з цінами?
Станом на початок липня середня ціна А-95 у великих мережах – близько 76 грн/л, дизпалива – близько 77 грн/л. Весняне подорожчання, спричинене стрибком світових цін на нафту, частково відіграно: дизель, за словами Куюна, подешевшав від піку в середньому на 15 грн. Обстріли, за його оцінкою, на цінники не вплинуть.
"На ринку дуже багато гравців. В когось прилетіло, в когось ні: хтось рахує збитки, а хтось заробляє і може торгувати дешевше. Перекласти втрати на споживача не вийде – маєш списати актив або погодитися на збитки і працювати далі", – каже Куюн.
Не стане фактором подорожчання і перехід з 1 липня на бензин Е10 з біоетанолом: різниця в собівартості, за підрахунками Куюна, – близько 70 копійок на літр, "не ті цифри, заради яких хтось буде смикати ціну на заправній станції". Навпаки, Куюн очікує здешевшання.
"Нафта вже впала до довоєнних рівнів, а пальне у світі відсотків на 20 ще не добігло до лютневих показників. Було б логічно, щоб ціна падала. Сподіваємося, це відбудеться, нехай і з затримкою", – каже він.
У Льоушкіна цінових сценаріїв два, і залежать вони від долі ліцензій. Якщо уряд дозволить мобільну торгівлю паливним компаніям, ціни залишаться приблизно в поточних межах. Якщо ж прифронтові регіони скотяться до "сірої" торгівлі з-під поли, націнка буде високою: возити пальне на власний ризик задарма ніхто не стане.
Відзеркалення російського сценарію з талонами і перекупниками, які зараз продають літр за еквівалентом 150 грн, обидва співрозмовники БізнесЦензора виключають:
"Такого точно не буде. У Росії проблема в ізоляції: імпорту там не було багато років. У нас відкритий ринок, і ми вже пройшли 2022 рік, блекаути, важку зиму. У мене самого вдома стоять три каністри – так у багатьох", – каже Куюн.
Ключова розвилка, за словами Льоушкіна, вирішиться найближчими місяцями:
"Або закриємо ці АЗС ми, або закриють вони. У Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській областях їм не працювати. Якщо закриємо ми – збережемо людські життя, і росіянам не буде сенсу бити: цілі зникнуть. Якщо закриють вони – рознесуть усе за кілька місяців. Ситуація йде до того, що стаціонарні АЗК у цих регіонах працювати не будуть. Питання лише, хто закриє їх раніше", – каже Льоушкін.
Зазначимо, що попри те, що удари по АЗС завдаються поблизу фронту, на військових це не позначиться: у ЗСУ власна логістика, на цивільних АЗС армія не заправляється, зауважує Льоушкін.
Повна каністра не завадить: поради водіям в умовах паливної війни
Попри концентрацію ударів супротивника по АЗС, опитані БізнесЦензором експерти не очікують повторення ситуації, яку ми спостерігаємо у ворога. Адже внаслідок ударів Сил оборони України по російських НПЗ знищується нафтопереробка, і вперше за довгий час Росія починає залежати від імпорту.
Україна ж має геть інше географічне положення, і вивести з ладу значну кількість станцій неможливо фізично. А наслідок пошкодження прифронтових АЗС – збільшення логістичного плеча для тих, хто хоче заправитись.
Тому на сьогодні порада водіям, особливо в близьких до зони бойових дій регіонах, від обох експертів однакова: планувати маршрути і мати запас.
"Повна каністра ніколи не завадить", – каже Льоушкін.
"Зараз ти можеш навіть не думати, де тобі заправлятися, бо станцій вистачає, але тут треба буде думати, треба буде краще планувати, як це робити, можливо, якийсь запас собою мати. Їхати у віддалені місця з парою каністр, тому що інакше поки не зрозуміло, що робити", – резюмує Куюн.
