"Все, що пообіцяв "Зе": Як Рада затвердила додаткові гроші на ініціативи президента, а на військо – ні

Автор: Василь Мельник

Народні депутати, хоч і вибившись із графіка, все ж ухвалили закон "Про державний бюджет України на 2026 рік" (законопроєкт №14000). На засіданні у другій половині 3 грудня він набрав 257 голосів.

Фракції "Європейська солідарність" та "Батьківщина" не дали за закон жодного голосу, а "Голос" – лише один. Тож "бюджетна коаліція" сформувалася зі "Слуг народу" та різних так званих "пострегіоналівських" депутатських груп.

Основний фокус бюджету, як і в минулі роки великої війни, – на секторі оборони. Проте у фінальній версії кошторису держави, затвердженого із величезним дефіцитом, все ж залишилися видатки, які викликали запеклі парламентські баталії. Наприклад, фінансування для телемарафону "Єдині новини", "1000 годин контенту" або збільшення депутатського фонду. Не дивно, що кошторис держави ухвалили під крики "Ганьба!".

"Весь популізм та забаганки влади залишились... фінансування армії, точніше, безпеки і оборони, закладено на мінус 300 мільярдів від цього року... Я переконаний, що парламент мав би переглянути цей бюджет", – заявляв Ярослав Железняк ("Голос").

Юлія Тимошенко ("Батьківщина") зазначала, що в цьому бюджеті "замість підвищення зарплат і пенсій, фактично легалізована вся корупція".

"Це бюджет розрухи і це бюджет програшу в усіх наших військових справах", – дещо патетично коментувала одна з найдосвідченіших депутаток.

"Ми розглядаємо бюджет Міндіча і компанії, яка впливала повністю на роботу уряду", – не менш пафосно додавала Ніна Южаніна ("Європейська Солідарність").

У "Слузі народу" натомість обіцяли повернутися до питань і перегляду бюджету, і збільшення виплат військовим, але пізніше.

"Ми, однозначно, будемо вносити зміни до державного бюджету в наступному році, я в цьому впевнена майже на 99%. І це будуть в першу чергу військові зміни, і будемо розглядати питання збільшення видатків, як на закупівлю зброї та дронів, так і на підвищення зарплат військовослужбовців", – відповідала голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа ("Слуга народу").

Водночас у Міністерстві фінансів запевняють, що це – "головний фінансовий документ країни, який визначає пріоритети державної політики на наступний рік – оборону та безпеку, стійкість держави, соціальний захист громадян, розвиток освіти, охорони здоров’я та підтримку економіки".

БізнесЦензор раніше писав про підготований урядом Юлії Свириденко проєкт бюджету на прийдешній рік. Нині розповідаємо, що змінилося між читаннями.

Доходи зросли, але треба знайти $45 мільярдів 

Після доопрацювання урядом бюджетних висновків до другого читання обсяг доходів бюджету-2026 збільшився на 27,8 млрд грн – до 2 трлн 918 млрд грн, що на 415,3 млрд грн більше, порівняно з 2025-м. По суті, це всі власні кошти, які Українська держава збирає податками, акцизами чи іншими платежами.

Тож, основна структура власних доходів у 2026 році, за даними Міністерства фінансів, розподілилася так:

• ПДВ з імпорту – 683,6 млрд грн (+89,8 млрд грн до 2025 року);
• ПДФО та військовий збір – 575,6 млрд грн (+93,6 млрд грн);
• ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг – 393,4 млрд грн (+75,4 млрд грн);
• Податок на прибуток підприємств – 325,3 млрд грн (+34,3 млрд грн);
• Акцизний податок – 328,8 млрд грн: з імпортних товарів – 167,2 млрд грн (+6,7 млрд грн); з українських товарів – 161,6 млрд грн (+26,7 млрд грн).

Решту фінансування уряд планує отримати від міжнародних партнерів. Загальна потреба у зовнішній підтримці на 2026 рік становитиме 2 трлн 79 млрд грн, повідомили в Мінфіні. Міністр фінансів Сергій Марченко уточнив, що Україні потрібно отримати додатково понад $45 млрд у прийдешньому році.

"Передбачається залучення ресурсів від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ і країн "Великої сімки", – повідомили у Мінфіні.

Читайте також: Нова програма з МВФ: Українська влада пообіцяла підвищити податки

Видатки державного бюджету у 2026 році становитимуть 4 трлн 837,4 млрд грн (у тому числі за загальним фондом – 4 трлн 416,5 млрд грн). Це на 134,5 млрд грн більше, ніж у 2025 році, і нова рекордна сума.

Дефіцит держбюджету заклали на рівні 18,5% ВВП. Цей показник не значно змінився з першого читання (було 18,4%). Раніше його планували покривати коштом зовнішнього (близько 2,1 трлн грн) та внутрішнього фінансування, а також грантів.

У підсумку обсяг державного боргу має сягнути 10,47 трильйона гривень та перевищити 101% ВВП. Тільки п’ята частина від цієї суми буде внутрішнім боргом.

Пріоритети витрат: оборона, вчителі, ветерани

"Основні напрямки видатків: сектор безпеки й оборони – 2 трлн 806 млрд грн (27,25% ВВП), зокрема 2 трлн 495 млрд грн – загальний фонд… Видатки загального фонду будуть спрямовані в першу чергу на: грошове забезпечення військовослужбовців – 1 трлн 273 млрд грн, озброєння та військову техніку – 709 млрд грн", – зазначив Сергій Марченко під час свого виступу в парламенті.

Ці цифри по суті не змінилися між читаннями бюджету. Державний бюджет на 2026 рік справді не передбачає жодного підвищення виплат військовим, на чому наполягали опозиційні фракції.

Так само не зазнали змін базові соціальні показники. Зокрема, мінімальна зарплата зросте з 8 000 грн до 8 647 грн, або ж до 52 грн у погодинному розрізі. Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць за загальним показником становитиме 3209 грн (зараз 2920 грн).

Другий пріоритет бюджету 2026 року, за словами Марченка, – це сектор освіти.

"Суттєвий ресурс додано на сектор освіти. В урядовому проєкті закону це 75 млрд грн. У процесі доопрацювання в бюджетному комітеті разом з народними депутатами за пропозицією Комітету з питань освіти ми додатково спрямовуємо ще 4,8 млрд грн, що дозволить виконати завдання щодо підвищення оплати праці педагогів, вчителів не тільки в школах, а й в цілому по сектору освіти", – пояснив міністр фінансів.

Загалом, наступного року понад 55 млрд грн мають спрямувати на підвищення зарплати вчителів: з 1 січня 2026-го – на 30%, з 1 вересня – ще на 20%. Середньомісячна зарплата вчителя у вересні-грудні 2026 року становитиме 25 037 грн. Загалом на оплату праці педпрацівників шкіл у бюджет заклали 195,3 млрд грн, що на 40 млрд грн більше, ніж під час першого читання.

В останні роки зарплати у сфері освіти справді найнижчі. Але, як і за всі інші популярні рішення, за підвищення виплат освітянам урядовці пропонують дякувати особистому дорученню президента Володимира Зеленського. Хоча саме умови підвищення зарплат вчителям викликали найбільше дискусій у провладній фракції "Слуги народу".

Ще 14,4 млрд грн спрямують на харчування школярів. З 1 січня 2026 року обіди отримуватимуть учні 1-4 класів по всій території країни та 5-11 класів на прифронтових територіях. А вже з 1 вересня – 5-11 класи на решті територій.

Реформою шкільного харчування опікується дружина президента Олена Зеленська. Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що на забезпечення харчування школярів в Україні Євросоюз виділить 200 млн євро (близько 10 млрд грн за поточним курсом).

Ще 6,6 млрд грн піде на підвищення академічних стипендій. Їх, відповідно до розрахунків Міністерства фінансів, планують збільшити вдвічі вже з вересня, тобто зі стартом нового навчального року.

Третій пріоритет, за словами Сергія Марченка, – соціальна підтримка громадян, на яку передбачено майже 470 млрд грн.

Зокрема, на заходи з підтримки українських сімей – 24,5 млрд грн. Йдеться про підвищення одноразової виплати при народженні дитини – з 10 тис до 50 тис. грн, збільшення розміру допомоги для догляду за дитиною до 7 тис. грн та на реалізацію інших заходів, каже Марченко.

Крім того, за словами міністра, будуть профінансовані виплати та доплати до пенсій: трансфер Пенсійному фонду з держбюджету наступного року складе понад 250 млрд грн.

На соціальні виплати та допомоги, зокрема виплати ВПО, спрямують 133 млрд грн. На пільги та субсидії – понад 42 млрд грн. На підтримку осіб з інвалідністю та протезування – 10 млрд грн.

На ветеранську політику урядовці передбачили 19 млрд грн. Це на 6,3 млрд грн більше, порівняно із 2025 роком. Гроші насамперед підуть на компенсацію за житло ветеранам з групою інвалідності, а також на створення та функціонування ветеранських просторів.

Охорона здоровʼя – ще один із оголошених урядом пріоритетів на наступний рік. На цю сферу передбачено майже 260 млрд грн, що майже на 39 млрд грн більше порівняно з бюджетом 2025 року.

"На скринінг здоровʼя, програма чекап для населення віком 40 плюс років, передбачено додатково 10 млрд грн", – каже міністр фінансів.

Мало хто пам'ятає, але державну програму "чекапів здоров'я для українців" президент Володимир Зеленський обіцяв ще у 2021 році. Втім, тоді йшлося про безкоштовні огляди для громадян віком від 55 років. Зараз же медогляд за бюджетні кошти зможуть пройти українці віком від 40 років, про що також заявляв президент, разом із анонсом так званої "зимової тисячі". Це ще одна з тих програм, через яку скептики критикують нинішній бюджет. 

Читайте також: Виплати за програмою "Нацкешбеку" за вересень знову будуть рекордними

Втім, головні проєкти влади, які найгостріше критикують через їх відвертий популізм, фінансуються з Резервного фонду держбюджету.

Ймовірно, саме через це Резервний фонд в останні роки має тенденцію до швидкого вичерпання, наскільки б його не збільшували. Це либонь чорна діра, яка пожирає і без того обмежені ресурси держави.

І саме тому до другого читання держбюджету-2026 видатки на Резервний фонд збільшили одразу на 19 млрд грн – до 54,5 млрд грн. Адже з нього фінансуються програми будь-яких сезонних підтримок, "Національний кешбек", "зимові тисячі" й інші популістичні, тобто такі, які сподобаються широким масам населення, державні програми.

Так само залишилися у держбюджеті і 4 мільярди гривень на "стратегічні комунікації", попри заклики депутатів бодай конкретизувати статті видатків, на які витрачатимуть гроші. Йдеться про програму створення "1000 годин українського контенту", яку також формально ініціював Зеленський. Як і всі інші ініціативи голови держави, кошти на цю обіцянку у держбюджеті знайшли.

Утім, за словами очільниці бюджетного комітету Роксолани Підласої, у держбюджеті-2026 до другого читання також враховано низку корисніших пропозицій:

• передачу місцевим бюджетам 4% від ПДФО (до 64%), встановивши цільове спрямування цих додаткових коштів на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах;
• виключено субвенцію на різницю в тарифах, яка передбачалась у сумі 15,2 млрд грн (для того, щоб збалансувати зменшення доходів держбюджету);
• додатково виділено 1 млрд грн на закупівлю зброї та військової техніки Міністерством оборони (зняти з програми "військового резерву");
• додатково виділено 244 млн грн для Бюро економічної безпеки (за рахунок Резервного фонду).

Чому критикують бюджет-2026

Швидка відповідь: бо він містить у собі нерелевантні статті витрат.

Розлога відповідь: тоді, як наші воїни на передовій чекають на кожну копійку, можновладці спрямовують бюджетні гроші на сумнівні програми, як то чекапи для тих "кому за 40", або ж "Зимові підтримки", з якими не справляються через більшу, ніж розраховано, кількість заявників. Але водночас українська влада обіцяє МВФ підвищення податків.

А ще ж є фінансування телемарафону "Єдині новини" на 1,5 млрд грн, який ніхто не скасував, чи роздача депутатам додатково по 200 тисяч гривень щомісяця.

Так, у 2026 році компенсації витрат народних депутатів, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, зростуть з однієї до трьох місячних зарплат народних обранців. Відповідну поправку до проєкту бюджету на 2026 рік також врахував Бюджетний комітет і затвердила Верховна Рада.

Водночас депутати зупинили на 2026 рік дію частини четвертої статті 32 закону "Про статус народного депутата", яка врегульовує питання зазначених виплат.

З урахуванням підвищення прожиткового мінімуму, заробітна плата народного депутата так зросте. Отже, на депутатську діяльність у 2026 році буде спрямовуватись близько 200 тис. грн щомісяця.

У неофіційних розмовах нардепи підтверджують журналістам, що збільшені виплати набувають чинності з 1 січня 2026 року. Це кошти на депутатську діяльність, які вони фактично можуть витрачати на власний розсуд: наприклад, на утримання громадських приймалень чи оплату послуг юристів.