В Умєрова знову планують об’єднати АОЗ та ДОТ. Гаврилюк посилює вплив
За останні два тижні кілька джерел в Міноборони мені повідомили про можливе об’єднання АОЗ та ДОТ.
Нагадаю, що вперше ідея об’єднання двох агенцій виникла восени минулого року. З’явилась вона не внаслідок економічних обґрунтувань (їх ніколи ніхто не наводив), а конфлікту між міністром оборони Рустемом Умєровим і тодішньою очільницею АОЗ Мариною Безруковою.
Доказом того, що в цій ідеї не було жодного економічного розрахунку є те, що спершу міністр хотів створити третю агенцію з закупівлі безпілотників. А коли ідея не "злетіла" (бо це ще мінімум сто людей штату, окремі бюджетні програми і мільйони видатків), то вирішили об’єднати АОЗ і ДОТ. При цьому більший АОЗ хотіли приєднати до меншого ДОТ, хоча в останньому навіть власної "секретки" (приміщення для роботи з секретними документами не було).
Ідею пробували продати під соусом "так порадили" в НАТО. Хоча в Стратегічному огляді було написано, що не рекомендується об’єднання агенцій до мирного часу.
Послам-країн НАТО тоді довелось провести роз’яснювальну бесіду з міністерством і пояснити, що негоже свої дії прикривати чужими вимогами, і що краще об’єднання таки відкласти (до мирних часів).
На єдиній зустрічі з Громадською антикоррадою Міноборони в жовтні 2024 Умєров пообіцяв не робити таке об’єднання до завершення воєнного стану.
Також міністр вимушений був нарешті подати на Кабмін склад наглядових рад АОЗ та ДОТ, які чекали цього рішення кілька місяців.
Історію далі ви знаєте – у січні 2 державних представники проголосували за продовження на рік контракту Марині Безруковій та проведення незалежного аудиту. За що члени наглядової – Юрій Джигир та Тарас Чмут – були відкликані, а Марина Безрукова звільнена після завершення строку річного контракту.
Її місце посів Арсен Жумаділов, який більше місяця за сумісництвом також очолював і ДОТ.
Втім, джерела в ДОТ ще наприкінці січня розповіли, що поки активісти були спокійні, що злиття агенцій не буде, вони готували таке об’єднання.
Свою прихильність до об’єднання Арсен Жумаділов підтвердив і в розмові з членами ГАР МО наприкінці лютого.
Зараз ця ідея може бути максимально близька до втілення, тому варто нагадати, чому тоді частина членів ГАР МОУ, НАКО та ЦПК були проти об’єднання агенцій.
Будь-який процес об’єднання – це час на бюрократичні процедури. Тільки призначення нового керівника АОЗ потягло за собою те, що нові контракти на боєприпаси не укладались більше місяця.
Ринки нелетальних та збройних закупівель дуже різні.
Замість двох агенцій, які працюють геть небездоганно і покращення їх роботи, закупівельних процедур, ми знову займаємось переставлянням ліжок.
Це не все, поряд з можливим об’єднанням АОЗ і ДОТ відбудеться реорганізація Департаменту політики закупівель. Не можу сказати, що за рік цей департамент зміг показати зуби, але корисне зробив.
Наприклад, створив колегіальний орган, який тепер принаймні дозволяє обговорювати в присутності членів ГАР МО технічні специфікації на нелетальну номенклатуру (а це одна з найбільш корупційних тем).
Тепер департамент політики закупівель, який мав би напрацьовувати якісь принципи для агенцій, перетворять на департамент закупівель.
Здавалось би, одне слово, але ми в кроці до повернення знаменитого ДДЗ (департамент державних закупівель), який купив нам яйця по 17, куртки Резнікова з решток турецького барахла, і поконтрактувався у Гринкевичів, які забули поставити речового майна на 1,5 мільярди.
Така зміна вивіски може стати невипадковою, бо якщо злиття агенцій проведуть шляхом ліквідації ДОТ, то такий департамент може прийняти на себе функції агенції.
Наказ про реформу департаменту готується десь на 20 числі квітня. Після цього його, скоріше за все, очолить військовий Сергій Булавко, а не цивільний Гліб Каневський.
Зважаючи на те, що Сергій Булавко до цього працював в Командування сил логістики, то це може призвести до посилення бачення саме КСЛ на деякі процеси.
І взагалі всі процеси, які відбуваються зараз навколо обох агенцій більше нагадують вибудовування ручного управління, а не демократичних процедур.
Погляньмо. 6 березня Арсен Жумаділов був призначений керівником АОЗ. А 7 березня в наглядову раду АОЗ були призначені два представники держави - перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк та колишній заступник міністра Станіслав Гайдер.
Якби міністр подав членів наглядової АОЗ раніше на день, то тоді саме вони б призначали директора АОЗ. Але міністр зробив так, щоб самому призначити директора. І лише потім доформувати АОЗ. При цьому міністерство не вживає жодних кроків задля призначення 5 незалежного члена АОЗ.
Команда міністерства явно збільшила присутність "своїх" людей в АОЗ, туди також мають перевести операційним директором держсекретаря Нікіту Нікітенка, хоча той не має жодної фахової підготовки.
При цьому слід вказати на те, яку кількість повноважень сконцентрував в своїх руках заступник міністра Іван Гаврилюк щодо закупівель.
Згідно з розподілом обов'язків Гаврилюк є куратором роботи АОЗ і ДОТ. Також в підпорядкуванні заступника є департамент політики закупівель (ДПЗ).
Що стосується роботи АОЗ Гаврилюк може впливати :
-на розпроділ фінансового ресурсу через бюджетну комісію МО;
-на плануванням оборонних закупівель та розгляд комерційних пропозицій АОЗ через Координаційний штаб МОУ;
- на контроль над процесом контрактування АОЗ (через ГУКОЗ (головне управління контролю оборонних закупівель) та через посаду члена Наглядової ради.
Власне з Гаврилюком пов'язують передачу спершу 23 млрд від Міноборони до ДПСУ, щоб купити зброю у польської компанії-посередника Lechmar. У лютому було передано так само ще 78 млрд.
Крім того, під контролем Гаврилюка лишаються воєнпреди, які і допустили закупівлю бракованих 120-х мін в українського заводу.
Подібна концентрація повноважень в однієї людини - навіть фахівця, більше нагадує не розбудову інституцій, а запровадження принципу сильної руки і єдиноначалія.
Не кажучи вже пріснопам’ятні корупційні ризики.