Прозріння перших 100 днів

Росія вимагає надто багато для миру з Україною, висуваючи надмірні вимоги в переговорах. Ця заява віцепрезидента США Джей Ді Венса у багатьох викликала здивування, бо ще донедавна від адміністрації Трампа ми чули ледве не звинувачення, що у війні "винна" Україна.
На додачу ще й спецпредставник США з питань України Кіт Келлог заявив, що наразі головною перешкодою до припинення вогню є російський диктатор володимир путін.
І не можу оминути ще одну нашумілу заяву ще одного топпосадовця США – очільника американського Мінфіну Скотта Бессента. Під час слухань у фінансовому комітеті Конгресу Бессент заявив, що вважає путіна воєнним злочинцем, але водночас додав, що це не означає, що з ним не варто вести перемовин.
Воєнний злочинець путін – єдина перешкода до миру. Прозріння? Прозріння адміністрації Трампа після перших 100 днів намагання знайти спільну мову з агресором методом його умиротворення.
То що ж не спрацювало за перші 100 днів? Умиротворення агресора: резолюція в Радбезі ООН без згадки про агресію рф, незасудження Штатами російської агресії в Світовій організації торгівлі, улеслива риторика на адресу керманича росії. Все це була частина гри, але вона не працює і не змушує росію відмовлятися від своїх вимог, які ще з 2022 року лежать на столі.
Куди краще аніж улеслива риторика працюють американські санкції в знятті яких зацікавлена росія. Трамп, до слова, продовжив на рік американські санкції проти рф та заборону на вхід російських суден до портів США.
Куди краще аніж улеслива риторика працює падіння цін на російську нафту, яке сталося через реагування ринків на митну політику Трампа.
У контексті всього вищесказаного варто згадати, як після ватиканської зустрічі із Зеленським Трамп дещо таки визнав, що "можливо, путін морочить мені голову".
До того ж ще й минулотижнева стаття в Politico стверджує, що нібито Стармер та Макрон переконали Трампа, що путіну не можна вірити.
Сумніваюся, що це під силу Стармеру та Макрону, бо переконати Трампа не вірити путіну може лише путін.
Не беруся прогнозувати, чого чекати від адміністрації Трампа в наступні 100 днів, бо прогнози, то є невдячна справа.
Ключове тут – США не виходять з переговорного процесу. Принаймні поки.
Надто вже багато поставив Трамп, аби просто так згорнути свої мирні зусилля і прямо зараз піти.
А поставив він на кін своє політичне імʼя, політичний статус та вагу. Тому виглядати політичним лузером Трампу аж ніяк не хочеться.
Тож, можливо, наступні 100 днів адміністрації Трампа таки пройдуть під егідою прозріння.