В этом году Германия реализует 50 проектов помощи Украине на €1,4 млрд, - генерал Бундесвера Фройдинг
Бундестаг одобрил выделение дополнительных 400 млн евро на 2024 год. Это позволит до конца этого года реализовать 50 проектов помощи Украине на общую сумму 1,4 млрд евро.
Как информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на RND, об этом заявил глава Спецштаба Украины в Министерстве обороны Германии, координатор поддержки Киева генерал-майор Кристиан Фройдинг.
"Только что немецкий парламент выделил нам дополнительно 400 миллионов евро только на 2024 год, что позволит нам реализовать в этом году в целом 50 проектов на общую сумму 1,4 миллиарда евро", - отметил он.
Фройдинг отметил поставку систем противовоздушной обороны, танков и артиллерийских боеприпасов.
По словам генерал-майора, на фронте улучшилась ситуация с боеприпасами.
Фройдинг добавил, что артиллерийское преимущество России сократилось с 8:1 весной до 3:1 на данный момент.
"Поставки боеприпасов в целом развиваются хорошо, потому что западные производственные мощности увеличились, а также потому, что украинская оборонная промышленность стала значительно эффективнее. Показатели производства беспилотников, например, впечатляют: ожидается, что до конца года будет произведено 1,5 миллиона беспилотников. Однако ресурсы в целом остаются дефицитными", - резюмировал он.
Генерал Бундесверу Фройдінг: «Україні доведеться мобілізувати більше солдатів»
Генерал-майор Крістіан Фрейдінг очолює спеціальний штаб з питань України при Міністерстві оборони. Він координує підтримку країни, на яку напала Росія, із Заходом та урядом у Києві і регулярно відвідує її. 52-річний генерал зберігає оптимізм щодо перебігу війни, але визнає недоліки.
Пане Фройдінг, війна в Україні почалася майже два роки тому. Коли вона закінчиться?
- Вона закінчиться тоді, коли Україна переможе у війні.
Ви настільки оптимістично налаштовані?
- Я оптиміст, тому що ми впевнені в тому, що українські збройні сили можуть зробити і досягти, тому що ми впевнені в цінності нашої підтримки і тому що ми впевнені в єдності партнерів України, які мають волю до наполегливості, щоб досягти результату, якого ми всі хочемо.
Ви маєте глибші інсайти, ніж інші. Чи можете ви окреслити, що відбувається на фронті?
- З зовні складається враження, що зараз на фронті все завмерло. Але це не повинно затуляти той факт, що обидві сторони ведуть інтенсивні бойові дії і часом борються за кожен метр - піхотою і танками, безпілотниками, артилерією. При цьому обидві сторони намагаються використовувати далекобійні засоби для проникнення вглиб території супротивника, щоб знищити логістичні можливості та об'єкти управління і таким чином досягти психологічного ефектуОстаннім прикладом стало потоплення російського військового корабля в Чорному морі минулого тижня.
Особливо відчутною є нестача *********** в Україні. За даними журналу «Економіст», Росія наразі має перевагу в цій сфері 10:2, тоді як ЄС не виконує своїх зобов'язань щодо поставок. А подальша підтримка з боку США є невизначеною.
- Я не хочу прикрашати картину. Звичайно, постачання *********** є критично важливим питанням. Однак цифри тут не єдиний фактор. Більшість систем, які використовує Україна, зараз набагато точніші за своєю дією, ніж російські системи. Це також означає, що потрібно менше ***********. І ми, ймовірно, зможемо більш ніж подвоїти наші поставки артилерійських *********** лише з Німеччини цього року. Тим не менш, постачання *********** залишається центральним питанням, коли йдеться про підтримку з боку Заходу.
Німеччина поставила набагато більше зброї, ніж будь-хто міг собі уявити на початку війни. Зараз точаться дебати про крилаті ракети «Таурус». Якого військового ефекту можна досягти з їх допомогою?
- Українці вже використовують далекобійну зброю інших країн. Але жодна система озброєнь не є диво-зброєю чи зброєю, яка змінює правила гри. Набагато важливіше, щоб військове керівництво використовувало те, що є в його розпорядженні, в розумному поєднанні і з урахуванням можливостей супротивника. Військовий успіх є результатом цього, а не символічно зарядженої нібито диво-зброї. Набагато важливішим є довгостроковий, структурований розвиток спроможностей українських збройних сил, над чим ми зараз і працюємо. І тут Німеччина бере на себе провідну роль в одному з ключових напрямків - протиповітряній обороні.
Чи потребує Україна більше західної зброї та ***********, а також більше власних солдатів?
- Україні, безумовно, доведеться мобілізувати більше солдатів, хоча б через цифри втрат, наскільки ми можемо судити. Але також через те, що підрозділи, деякі з яких перебувають на фронті вже 24 місяці, потребують відновлення. Тип і масштаби мобілізації зараз обговорюються в Україні. Це політичний і соціальний переговорний процес, в якому демографічна ситуація в Україні також відіграє певну роль. Існує розрив між віковими групами сьогоднішніх 20-річних і 40-річних. Тому українці повинні приділяти так само багато уваги економічній життєздатності своєї держави, як і її військовій життєздатності.
Розкол між президентом Володимиром Зеленським та його головнокомандувачем Валерієм Залужним, які також борються через мобілізацію, наразі викликає ажіотаж. Наскільки серйозним є цей розрив?
- Ми не можемо зазирнути за лаштунки. Але, звичайно, ми спостерігаємо за цими дискусіями між військовим і політичним керівництвом. І, звичайно, ми сподіваємося, що Україна збереже єдність, яка зробила її сильною в захисті своєї країни в останні місяці і роки. Така дискусія також є ознакою демократичної держави. Але в довгостроковій перспективі вона не сприяє оборонним зусиллям.
Україна все ще утримує близько 80 відсотків своєї території. І Ви нещодавно сказали: «Політичною метою має бути відновлення територіальної цілісності та суверенітету України». Наскільки це реалістично?
- По-перше, все, що є частиною політичного рішення, має вирішуватися виключно Україною. По-друге, для підтримки міжнародного порядку, заснованого на правилах, ми також зацікавлені в тому, щоб таке кричуще порушення міжнародного права, як напад Росії, не могло перемогти. Тому територіальна цілісність і суверенітет України повинні залишатися керівним політичним принципом. Ми підтримуємо Україну в цьому.
Багато експертів кажуть, що чим менше ми будемо підтримувати Україну, тим більше нам доведеться інвестувати у власну оборону і оборону альянсу пізніше, тому що Росія продовжить діяти агресивно в разі перемоги. Ви згодні з цим?
- Це дещо спрощена оцінка, але в ній є зерно правди. Тому що я переконаний, що імперіалістичний імпульс Росії не зламаний. Це також не просто переконання щодо Путіна як особистості. За нашою оцінкою, це фундаментальна ідеологія силовиків.
Іншими словами, прихильники Путіна в спецслужбах і армії. Однак Бундесверу не вистачає грошей і особового складу, щоб протистояти їм у надзвичайних ситуаціях. Чи повинні політики робити більше?
- Після трьох десятиліть безперервного скорочення наших оборонних спроможностей, менше двох років тому ми оголосили про поворот і почали впроваджувати його з великою відданістю і швидкістю. Але було б майже наївно вважати, що три десятиліття можна вирівняти менш ніж за 24 місяці.
Чого вже вдалося досягти?
- Ми прискорили процеси у сфері озброєння та закупівель, а зараз також маємо перші надходження *********** та великої техніки. Ми визначили заходи для покращення нашої кадрової ситуації і почали їх реалізовувати. І цієї весни ми будемо приймати рішення щодо адаптації наших структур з метою зробити їх придатними до війни. Багато чого вже зроблено. Але попереду ще довгий шлях. З наступного року ми будемо надавати війська в розпорядження НАТО в більших масштабах, з коротким часом готовності, ключове слово «Дивізія 2025». І вже за кілька тижнів перші солдати прибудуть до Литви. Такі темпи говорять самі за себе.
Чи може Бундесвер виконати свої зобов'язання?-
- Так, ми виконаємо зобов'язання, які ми взяли на себе перед НАТО.
Військовий історик Зонке Найтцель нещодавно сказав нам, що Бундесвер, звичайно, буде воювати, якщо буде потрібно - наприклад, у разі нападу Росії на Литву. Але він додав, що на даний момент він може «лише довести, що знає, як гідно померти».
- Здатність воювати сама по собі має бути внутрішнім прагненням збройних сил. Ця вимога повинна бути послідовно відображена в підготовці і кваліфікації нашого персоналу, в нашому озброєнні, в наших структурах - «тренуйся, як воюєш» і, перш за все, у внутрішньому ставленні, в самооцінці наших солдатів. Це означає вміння боротися і самостверджуватися. Коротше кажучи: бажання перемагати. Для цього ми повинні бути готовими до війни і здатними перемагати. Інших вимог бути не може.
Ви вступили до Бундесверу в 1990 році. Стіна щойно впала. Східний блок розпадався. Чи стали б ви взагалі солдатом, якби знали, якою буде ситуація через 34 роки?
- Як і багато інших, я вступив до Бундесверу, тому що хотів зробити свій внесок для нашої держави, взяти на себе відповідальність, як сказано в нашій присязі, хоробро захищати права і свободи німецького народу. Це є вирішальним мотивом для солдатів Бундесверу, які обирають цю професію.
Тим не менш, оцінка того, чи готова людина прийняти «гострий кінець», тобто поранення або смерть, безумовно, також відіграє певну роль у сьогоднішньому рішенні на користь або проти Бундесверу.
- Той, хто не усвідомлює наслідків нашої професії, не на своєму місці в Бундесвері. Воювати, самостверджуватися - ось мета збройних сил. Тільки тоді спрацьовує стримування.