На Курщине активные бои. Силы обороны частично вернули позиции, войска РФ колоннами идут на штурм, - ЦПД
На Курщине продолжаются активные бои. После того, как Силы обороны частично вернули позиции, куда влезли россияне, войска РФ начали снова посылать колонны на штурм.
Об этом пишет в телеграмм-канале руководитель Центра противодействия дезинформации Андрей Коваленко, передает Цензор.НЕТ.
"Война там динамичная, маневры происходят, характерные для лесистой местности, очень большая динамика, поэтому важно не фиксироваться на каких-то выводах как окончательных. Тяжелые бои, постоянно ситуация меняется, российские военкоры между прочим вообще пытаются тему засушить, потому что не получается все как хотелось им", - пишет он.
Больше официальной информации об оперативной обстановке на Курском направлении пока не известно.
Ранее главнокомандующий ВСУ Александр Сырский отмечал, что РФ перебросила 50 тысяч военных в Курскую область, ослабив свои позиции на других направлениях фронта.
Напомним, ночью 10 октября проект DeepState сообщил, что российские войска продавили левый фланг группировки Сил Обороны Украины в Курской области. Враг за последнее время стянул в этот район немало техники и живой силы.
А так писали наші, ті хто там.
Інфу про бойові дії має давати виключно власна армія а не мутні типи з анонімного ТГ.
- А давайте отведём самые боеспособные части в Курскую область
-На хера?
-Потом придумаем.
Два рашистських угруповання, що майже рівні по своїй чисельності, воюють з різними "успіхами". При цьому ЗСУ на Курському напрямку навіть не мають підготовлених позицій порівняно з Покровським.
Судячи з наявних даних, рашисти провадять "двіж" на КурНР не піхотне "м'ясо", а артилерійські частини прориву, знімаючи їх із інших ділянок фронту. Важких" артбригад у ворога - обмежена кількість і вони історично перебували переважно у складі Східного військового округу проти "китайців".
Командуючий ворожим урупованням "Север" генерал Лапін зняв з фронтів "свої" частини, включаючи ВДВ і морпіхів і розраховував за "2-3 дні" видавити ЗСУ за межі КурНР. "М'яса" виявилося замало і зараз збирає арту.
Але на рашистських генералів чекають великі "сюрпризи" від "прапорщиків", адже нове поле бою - це новий напрямок логістики. Танки та БМП - ніщо без соляри, арта є непотрібною обузою без снарядів. Тож, "прапорщики"-інтенданти ворожих угруповань "Центр" і "Юг" напружилися, бо в системі сполучених між собою "судин" з'явилась іще одна немаленька така "судина". Яка смокче "кров війни" не гірше за інших, не кажучи вже мінусовий фактор підірваних складів та нафтобаз.
Таким чином, Курський напрямок, відкритий ЗСУ, порушив усі плани рашистів із ритмічного й безперебійного постачання угруповань своїх військ, що наступають на Покровському і Курахівському напрямках.
Це набагато важливіше, а ніж рух "м'яса".
При обмежених ресурсах у новій диспозиції є набагато менше "ЯКЩО". Саме тоді проявляється такий термін, як "військове мистецтво". А також підготовленість військ, ритмічність постачання *********** тощо. Тобто. умовно перемагає якийсь "джентльменський набір" умов, а не якісь окремі складові.
Тож, видається цікавим питання: хто переможе у війні - мінометна рота з нескінченною кількістю мін чи стрілецька рота з необмеженим БК для стрілкотні?
При "млявому" фронті армія пітьми встигає формувати всі види резервів, а поточна мобілізація дозволяє навчати достатню кількість найманців. А також проводити планові ротації, встигаючи виготовляти й відновлювати необхідні обсяги озброєння і військової техніки.
Підготовка ворожого наступу відбувається за рахунок ущільнення військ першої лінії та частини тактичного резерву.
Інтенсифікація "пакетування" живої сили і масові втрати техніки супротивника спричиняють рух його Стратегічних та Оперативно-тактичних резервів. А відсутність успіху операції на полі бою кратно збільшує втрати. Тому так звані "полігонні війська" рашистів відразу потрапляють на фронт та формують оперативно-тактичні резерви (ОТР).
Активний супротив ЗСУ призвів до того, що армія пітьми, яка наразі наступає, швидко витратила свої Стратегічні резерви за рахунок активної "могилізації". Для прикладу, під Авдіївкою в бій рашисти ввели дві свої армії - 41-шу та 2-гу, а також 90-ту танкову дивізію.
Тепер у армії пітьми не залишилося Стратегічних резервів (СТР).
І саме в цей момент рашистська пітьма отримує удар у Курську "боковину".
За відсутності СТР стримати цей прорив рашисти змогли лише за рахунок своїх ОТР, які розосереджені на різних ділянках фронту. Тож, супротивник поспіхом познімав три десантно-штурмові дивізії (76-ту,106-ту та 7-му), дві десантно-штурмові бригади (11-ту та 83-тю) та дві бригади морської пріхоти (810-ту та 155-ту) з інших напрямків та скерував їх н"на Курськ". Також були зняті з Харківського напряму резерв у вигляді 44-го корпусу і резерви 6-ї армії, в зв'язку із чим ворог не зміг посилити свій тиск на Вовчанськ.
Таким чином, Курська наступальна операція не дала можливості армії пітьми формувати свої Стратегічні резерви. А також повністю "почистила" Оперативно-тактичні резерви. Через що всі "полігонні війська" рашистів одразу спрямовуються на "нуль" без можливості накопичення.
Лінія фронту для армії пітьми зараз виглядає, як своєрідна "канапка" із тонким шаром масла, можливо за винятком Покровського та Курахівського напрямків. Проте й ці війська швидко сточуються без ротацій та достатніх поповнень.
Таким чином, за наявності у ЗСУ від трьох до пяти повнокомплектних і навчених мехінізованих бригад українські війська можуть влаштувати рашистам великий "бада-бум" у вигляді оперативно-тактичного прориву фронту.