Не время для "внутренних конфликтов" и "политических шоу", — Арахамия после встречи "слуг народа" с Зеленским

25 мая состоялась встреча фракции "Слуга народа" с президентом Владимиром Зеленским, в ходе которой обсуждались ситуация на фронте, экономические вызовы и приоритетные задачи государства на ближайшие 6 месяцев.
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом председатель фракции "Слуга народа" Давид Арахамия написал в своем Telegram-канале.
Детали встречи
По его словам, на заседании присутствовали председатель Верховной Рады Руслан Стефанчук, первый вице-спикер Александр Корниенко, руководитель Офиса президента Кирилл Буданов и премьер-министр Юлия Свириденко.
"Говорили откровенно — о войне, вызовах для экономики и главной задаче государства на ближайший период. Все понимают: следующие 6 месяцев должны стать временем максимальной концентрации и стабилизации работы страны", — отметил Арахамия.
Он обозначил ключевые приоритеты на ближайшее время:
-
обеспечение устойчивости государственных институтов;
-
поддержка армии;
-
своевременные социальные выплаты;
-
бесперебойная работа энергетики, экономики и местного самоуправления;
-
продолжение евроинтеграционных реформ.
Отдельное внимание во время встречи фракции уделили дипломатическому направлению. Арахамия подчеркнул, что Украина нуждается в "реальном движении к миру", которое, по его словам, заключается не в замораживании войны, а в создании условий для сохранения жизней, усилении международной поддержки и давления на страну-агрессора.
"Для этого нужна сильная позиция государства, единство внутри страны и ответственная работа всех ветвей власти. Сегодня не время для внутренних конфликтов или политических шоу. Время — для решений, которые помогут Украине выстоять, укрепить государство и приблизить справедливый мир", — резюмировал народный депутат.
Что предшествовало?
- На прошлой неделе президент Владимир Зеленский провел встречу с представителями фракции монобольшинства в украинском парламенте.
- Це, певно, звеселить ваше вірнопідданське серце, - кажу я і підкидаю в повітрі золоту монету. Генрих підхоплює її й дивиться на неї вологими очима.
- Його величність… - схвильовано бурмоче він. - Які були часи! Ми мали власну армію!
- Для кого добрі, а для кого й погані, - зауважую я.
Генрих кидає на мене обурений погляд.
- Не будете ж ви заперечувати, що тоді було краще, ніж зараз?
- Можливо!
- Не можливо, а безперечно! Ми мали порядок, тверду валюту, у нас не було безробітних, економіка процвітала, ми були народом, який усі поважали. Чи ви із цим не згодні?
- Цілком згоден.
- Ну от! А що ми маємо зараз?
- Безладдя, п'ять мільйонів безробітних, дуту економіку, до того ж, ми переможений народ, - відповідаю я.
Генрих спантеличений. Він не думав, що я так легко погоджусь із ним.
- Ну от, - повторює він. - Тепер ми сидимо в багні, а тоді купались, як сир у маслі. Висновки з цього ви, очевидно, можете й самі зробити?
- Не впевнений. Які ж саме?
- Дуже прості! Треба, щоб у нас знову був кайзер і солідний національний уряд!
- Чекайте! - кажу я. - Ви забули одне дуже важливе слово: «тому». А в ньому весь корінь зла. Саме через нього сьогодні мільйони людей, схожих на вас, задерши хоботи, трублять отаку нісенітницю. Коротке слово «тому».
- Що? - питає Генрих, нічого не розуміючи.
- «Тому»! - повторюю я. - Вся справа в слові «тому»! Ми маємо зараз п'ять мільйонів безробітних, інфляцію і нас переможено тому, що перед цим у нас був обожнюваний вами національний уряд! Тому, що цей уряд, охоплений манією величності, розпочав війну! Тому, що він цю війну програв! Отож ми й сидимо тепер у багні! Тому, що той уряд складався з ваших улюблених бовдурів і опудал у мундирах! І не повертати їх треба, щоб поліпшити справу, а, навпаки, пильнувати, аби вони не повернулися, тому, що вони знову втягнуть нас у війну і посадять у багно. Ви й ваші однодумці кажете: колись було добре, а зараз погано, повернімо колишній уряд! А насправді нам зараз погано тому, що ми мали такий уряд, отже його треба послати під три чорти! Зрозуміло? Вся справа в слові «тому»! А ваші однодумці радо забувають про це!
- Дурниці! - розлючено реве Генрих. - Ви комуніст!
Ґеорґ вибухає диким реготом.
- Для Генриха кожен, хто не дотримується надто правих поглядів, - комуніст.
Тому, що уряд складався з улюблених бовдурів і опудал у мундирах!
- Я не мавпочка, я - давід, - озвався арахамія.
- Ой, мамо, а вона ще й розмовляє!
А контроль за випадками проявів ненависті до українців в Україні не планують? (с)
Так це цього дебіла відповідальність, для кого Зеля це говорив, певне сам себе вмоляв і в результаті так і не вмовив.
Може, і перерозподіл ринку дронів на думку спадає?
Об этом арахимия не сказал ни слова.
Це час для продовження корупційного свавілля, и час для уникнення відповідальності.