С начала суток на фронте - 71 боестолкновение, больше всего - на Гуляйпольском направлении, - Генштаб

@ (в перекладі, стилістика збережена):

Плани окупантів на літню кампанію. Центрально-Донбаський фронт.

На ділянці фронту, що розглядається, зосереджені наступні війська російських загарбників:
3-я загальновійськова армія,
8-а загальновійськова армія,
51-а загальновійськова армія,
41-а загальновійськова армія,
2-а загальновійськова армія,
3-й армійський корпус окупантів і
Добровольча банда.
Основна смуга наступу - район Слов'янська через Костянтинівку до Добропілля та на північ від Покровська.
За наявними даними, великих вільних резервів угруповання немає. Навпаки, частина сил уже знімалася з напрямку на вирішення завдань на інших ділянках фронту. Зокрема, дивізію морської піхоти окупантів було виведено зі складу угруповання 51-ї армії окупантів.
11Крім того, раніше відбувалося перекидання 90-ї танкової дивізії окупантів на інші напрямки, а потім її повернення для стабілізації положення на захід від Покровська.
За останні півроку найбільше просування продемонструвала 3-я армія окупантів, посилена добровольчим корпусом, зайнявши близько 250 км² території.
Костянтинівське угруповання окупантів, представлене 8-ю армією та 3-м армійським корпусом, просунулося приблизно на 160 км².
Покровське угруповання окупантів, що включає 41, 2 і 51 армії, просунулося приблизно на 120 км².
Незважаючи на найбільший територіальний результат, третя армія окупантів нині втратила темп наступу. Після виходу до каналу вона фактично вперлася у підготовлений оборонний рубіж. Основні зусилля продовжують зосереджуватися вздовж дороги на Слов'янськ. Просування у бік Дружківки поки що не спостерігається.
Головною проблемою армії є поєднання обмеженого складу сил всього п'яти бригад і необхідності долати сильний природний рубіж. Тому найближчими місяцями її роль, ймовірно, полягатиме в утриманні тиску на Слов'янському напрямку та зв'язуванні резервів ЗСУ.
Центром усієї літньої кампанії окупантів зараз є Костянтинівка. Саме тут зберігається стійке просування.
8-а армія окупантів наступає з півдня, а 3-й армійський корпус окупантів чинить тиск зі сходу. Місто розташоване у відносно несприятливому для оборони рельєфі і залишається найбільш досяжною оперативною метою всього Центрального угруповання окупантів.
Костянтинівський напрямок є єдиною ділянкою, де просування окупантів продовжується без тривалої зупинки. Саме тому можна припустити, що переважна більшість ***********, інженерного обладнання та матеріальних ресурсів зосереджена саме тут. Відповідно, удари по оперативних тилах окупанта на глибину 50-100 км насамперед спрямовані на зниження темпів просування 8-ї армії та 3-го армійського корпусу окупантів. На даний момент ці удари не зупинили наступ, проте здатні суттєво ускладнити подальший розвиток успіху навіть у разі взяття міста.
51-а армія окупантів спочатку виглядала як найбільш небезпечне угруповання всієї операції. Їй вдалося добитися швидкого просування у бік Добропілля та вийти на підступи до міста. Однак подальшого розвитку прорив не набув. Армія була відкинута назад, практично до рубежів висування т.к. не змогла знайти достатні резерви утримати протяжний фланг. Зараз її наступ фактично зупинився приблизно за 10 кілометрів від Добропілля. Через війну роль армії поступово змінилася. Наявність розриву у районі Родинського обмежує можливість проведення глибоких наступальних дій. Після того, як 51-а армія окупантів втратила частину сил внаслідок перекидання морської піхоти на інший напрямок, замість прориву до Добропіля вона, швидше за все, вирішує завдання зняття загрози з правого флангу 2-ї армії окупанта та сковування резервів ЗСУ.
41-а та 2-а армії окупанта намагаються розширити виступ на північ від Покровська. Спочатку задум командування окупантів припускав більш глибокий обхід 41-ї армії окупанта на захід від Покровська, проте зміна пріоритетів ГШ окупантів призвела до перерозподілу сил на користь Гуляйпольського напрямку. 90-та танкова дивізія 41-ї армії окупанта була терміново перекинута на Новопавлівський напрямок із завданням вийти на нп Покровське та перерізати логістику ЗСУ на південь, де «успішно» зав'язла у важких зустрічних боях. В результаті цього частина можливостей 41-ї армії окупанта була втрачена, і 2-а армія в результаті була змушена вести важкі бої безпосередньо в самому Покровську, що призвело до захоплення лише 40 км2 за 6 місяців і повної втрати боєздатності.
На даний час обидві армії окупанта важко намагаються просунутися переважно на північ і північний захід. Просування на захід зупинено. Це дозволяє припустити, що їхнє поточне завдання полягає вже не в обході Добропілля, а в розширенні основи виступу та забезпеченні стійкості всього Покровського угруповання окупанта.
«Гришинський апендикс», що виріс, і неможливість 41-ї армії окупанта його прикрити наявними силами, призвело до повернення 90-ї танкової дивізії окупанта назад під Покровськ з метою недопущення флангової поразки «висунутого» угруповання в районі Гришино. При цьому Новопавлівський напрямок окупанта сильно послабшав, чим не забули скористатися ЗСУ.
Якщо розглядати загальну структуру операції окупанта, то початковий задум кампанії був амбітнішим. Передбачався одночасний розвиток успіху у напрямку Добропілля, обхід Покровська та створення загрози комунікаціям усієї Слов'янсько-Краматорської агломерації. Проте з розвитком подій найбільш успішною ділянкою став напрямок Костянтинівки, внаслідок чого центр тяжкості всієї кампанії поступово змістився саме туди.
Найімовірніший сценарій літа полягає у продовженні тиску окупантів на Костянтинівку за збереження активності інших напрямах:
3-я армія окупанта підтримуватиме загрозу Слов'янську;
То51-а армія окупанта продовжить тиск на Добропілля без вирішального результату;
41-а та 2-а армії окупанта прагнутимуть розширити та зміцнити Покровський виступ.
Основну ставку буде зроблено на поступове продавлювання оборони ЗСУ в районі Костянтинівки.
Якщо Костянтинівку буде взято, перед командуванням окупанта виникне вибір подальшого напряму розвитку успіху. Найімовірнішим варіантом стане посилення його 3-ї армії та спроба подолання рубежу каналу на шляху до Слов'янська. Тут окупанти найбільш близькі до всієї агломерації і мають серйозну підтримку з правого флангу у вигляді 20-ї та 25-ї армій окупанта, що наступають на Лиманському напрямку.
Другим варіантом може стати наступ через район Дружківку з метою обходу із Заходу найбільш зміцнених підступів до Слов'янська та Краматорська. Але це виглядає менш вірогідним, як і посилення Добропільського спрямування, оскільки проблеми будуть пов'язані не лише з нестачею сил, а й із несприятливою конфігурацією фронту.
Якщо ж Костянтинівка не буде взята окупантами до кінця літа, ситуація стане значно складнішою для всієї угруповання. У цьому випадку 3-я армія окупанта залишиться зупиненою біля каналу, 51-а армія окупанта продовжить безуспішний тиск на Добропілля, а 41-а і 2-а армії окупанта збережуть обмежений поступ на північ від Покровська. За відсутності резервів і ударах по оперативних тилах це означатиме, що літня кампанія не досягла своєї головної оперативної мети і фактично так і залишиться у фазі поступового виснаження окупанта без отримання великого оперативного результату. Тут окупантам буде вже потрібне перегрупування в групу Центр значніших сил з інших напрямів або якесь «мобілізаційне диво» у вигляді швидкого, одноразового набору великої кількості підготовлених бійців. Перелому чи перехоплення ініціативи на цій ділянці фронту від ЗСУ очікувати не варто. Ця «м'ясорубка», в яку окупант нескінченно кидає найсвіжіші шматки м'яса та матеріального забезпечення, має відпрацювати на 100%. Перемелювання вимагає терпіння та маневру. Як на мене, ми спостерігаємо вирішальну фазу війни у ​​вигляді гонки тим часом, де остаточно зупиниться окупант на Слов'янсько-Краматорському напрямку і коли здохне окупант у Криму.