В репатриированных в Украину телах военных неоднократно обнаруживали взрывоопасные предметы, - полиция
В ходе первичного осмотра тел украинских военнослужащих, возвращенных в рамках репатриационных мер, правоохранители неоднократно обнаруживали взрывоопасные предметы.
Об этом рассказал заместитель начальника следственного управления - начальник отдела по расследованию преступлений против жизни и здоровья человека ГУНП в Кировоградской области Тарас Тарасенко, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Укринформ.
Во время первичного осмотра тел неоднократно обнаруживались взрывоопасные предметы
"После возвращения тел мы проводим первичный осмотр. Прежде всего проверяем, нет ли предметов, которые могут представлять опасность. Такие случаи были неоднократно. Мы находили взрывоопасные предметы, гранаты и другие вещи, поэтому работаем максимально осторожно", - рассказал Тарасенко.
Как происходит идентификация погибших украинских военных?
Параллельно с этим специалисты ищут личные вещи, которые помогают установить личность: документы, мобильные телефоны, жетоны и банковские карты. После этого начинается процесс тщательного осмотра. Следователи фиксируют и фотографируют особые приметы, татуировки, одежду и другие детали.
В полиции также отметили, что нередко останки нескольких человек могут быть смешаны. Это выявляется как во время визуального осмотра, так и по результатам ДНК-экспертиз. В таких ситуациях правоохранители совместно с судебно-медицинскими экспертами проводят сегментацию и разделяют останки для дальнейшего исследования.
Міжнародно-правова кваліфікація
Згідно зі звичаєвими нормами МГП та Женевськими конвенціями, сторони конфлікту зобов'язані поважати тіла померлих та запобігати їх пограбуванню чи спаплюженню.
Воєнний злочин: Мінування тіл померлих кваліфікується як "наруга над людською гідністю" (зокрема, принизливе та образливе поводження). Згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС), це є воєнним злочином.Заборона мін-пасток: Протокол II до Конвенції про конкретну звичайну зброю прямо забороняє використання мін-пасток або інших пристроїв, які поєднані чи асоціюються з медичним персоналом, пораненими чи померлими.
Кримінальна відповідальність за законодавством України
В Україні такі дії розслідуються правоохоронними органами та підпадають під кілька статей Кримінального кодексу України (ККУ):
Стаття 438 ККУ (Порушення законів та звичаїв війни): Це профільна стаття для покарання за такі дії. Якщо мінування тіла призвело до загибелі людей (наприклад, медиків або побратимів під час евакуації), винним особам загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув'язнення.Стаття 297 ККУ (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого): Закладка вибухівки в тіло є формою фізичної наруги над померлим. Максимальне покарання за цією статтею (вчинене за попередньою змовою групою осіб або з метою осквернення) становить до 7 років позбавлення волі.Стаття 258 ККУ (Терористичний акт): Якщо мінування мало на меті залякування цивільного населення або провокацію воєнного конфлікту, діяння може додатково кваліфікуватися як теракт.
Хто несе юридичну відповідальність?
Безпосередні виконавці: Військовослужбовці або цивільні особи, які фізично заклали вибухівку.Командири (Командна відповідальність): Начальники та командири, які віддали такий наказ або знали про дії своїх підлеглих і не вжили заходів для їх припинення чи покарання.
Злочини проти миру та безпеки людства (воєнні злочини) не мають строків давності, тому винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності через будь-яку кількість років після вчинення злочину.