У репатрійованих до України тілах військових неодноразово виявляли вибухонебезпечні предмети, - поліція
Під час первинного огляду тіл українських військових, повернутих у межах репатріаційних заходів, правоохоронці неодноразово виявляли вибухонебезпечні предмети.
Про це розповів заступник начальника слідчого управління - начальник відділу розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи ГУНП у Кіровоградській області Тарас Тарасенко, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Під час первинного огляду тіл неодноразово виявляли вибухонебезпечні предмети
"Після повернення тіл ми проводимо первинний огляд. Насамперед перевіряємо, чи немає предметів, які можуть становити небезпеку. Такі випадки були неодноразово. Ми знаходили вибухонебезпечні предмети, гранати та інші речі, тому працюємо максимально обережно, - розповів Тарасенко.
Як відбувається ідентифікація загиблих українських військових?
Паралельно з цим фахівці шукають особисті речі, які допомагають встановити особу: документи, мобільні телефони, жетони та банківські картки. Після цього розпочинається процес ретельного огляду. Слідчі фіксують та фотографують особливі прикмети, татуювання, одяг та інші деталі.
У поліції також зазначили, що нерідко змішаними можуть бути останки кількох людей. Це виявляють як під час візуального огляду, так і за результатами ДНК-експертиз. У таких ситуаціях правоохоронці разом із судово-медичними експертами проводять сегментацію та розділяють останки для подальшого дослідження.
Міжнародно-правова кваліфікація
Згідно зі звичаєвими нормами МГП та Женевськими конвенціями, сторони конфлікту зобов'язані поважати тіла померлих та запобігати їх пограбуванню чи спаплюженню.
Воєнний злочин: Мінування тіл померлих кваліфікується як "наруга над людською гідністю" (зокрема, принизливе та образливе поводження). Згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС), це є воєнним злочином.Заборона мін-пасток: Протокол II до Конвенції про конкретну звичайну зброю прямо забороняє використання мін-пасток або інших пристроїв, які поєднані чи асоціюються з медичним персоналом, пораненими чи померлими.
Кримінальна відповідальність за законодавством України
В Україні такі дії розслідуються правоохоронними органами та підпадають під кілька статей Кримінального кодексу України (ККУ):
Стаття 438 ККУ (Порушення законів та звичаїв війни): Це профільна стаття для покарання за такі дії. Якщо мінування тіла призвело до загибелі людей (наприклад, медиків або побратимів під час евакуації), винним особам загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув'язнення.Стаття 297 ККУ (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого): Закладка вибухівки в тіло є формою фізичної наруги над померлим. Максимальне покарання за цією статтею (вчинене за попередньою змовою групою осіб або з метою осквернення) становить до 7 років позбавлення волі.Стаття 258 ККУ (Терористичний акт): Якщо мінування мало на меті залякування цивільного населення або провокацію воєнного конфлікту, діяння може додатково кваліфікуватися як теракт.
Хто несе юридичну відповідальність?
Безпосередні виконавці: Військовослужбовці або цивільні особи, які фізично заклали вибухівку.Командири (Командна відповідальність): Начальники та командири, які віддали такий наказ або знали про дії своїх підлеглих і не вжили заходів для їх припинення чи покарання.
Злочини проти миру та безпеки людства (воєнні злочини) не мають строків давності, тому винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності через будь-яку кількість років після вчинення злочину.