Запад рассматривает четыре сценария эскалации войны со стороны России, - Financial Times
Несмотря на ожидания Запада относительно усиления давления на Кремль, реальные возможности России для масштабной эскалации войны против Украины остаются ограниченными. В то же время западные союзники готовятся к различным сценариям развития событий в ближайшие месяцы.
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом пишет обозреватель Гидеон Рахман в материале для Financial Times.
По словам автора, рост точности украинских ударов по российской нефтяной инфраструктуре и топливный кризис в РФ усилили ощущение, что ход войны меняется. В то же время среди западных стратегов существуют две основные оценки ситуации: одни ожидают опасной эскалации со стороны Кремля, другие считают, что ресурсы России для этого существенно ограничены.
Четыре возможных сценария
Как отмечает FT, аналитики рассматривают четыре основных варианта действий России:
- усиление обычных боевых действий на фронте в Украине;
- применение ядерного оружия;
- прямая агрессия против стран НАТО;
- активизация гибридной войны, в частности диверсий, кибератак и атак на критическую инфраструктуру.
Издание отмечает, что Россия может увеличить количество войск на фронте, однако западные чиновники оценивают ее потери примерно в 35 тысяч убитых и раненых ежемесячно, что превышает темпы пополнения личного состава. Всеобщая мобилизация, по мнению экспертов, может вызвать негативную реакцию внутри РФ.
Ядерные угрозы утратили эффект
В материале отмечается, что хотя Кремль неоднократно угрожал применением тактического ядерного оружия, в настоящее время эти заявления воспринимаются менее серьезно. Западные чиновники считают, что Си Цзиньпин дал понять Москве, что использование ядерного оружия неприемлемо, а сам Кремль осознает риск прямого ответа Запада.
Наиболее вероятный риск - гибридная война
По мнению автора, прямое нападение России на страны НАТО остается маловероятным из-за высоких рисков для Кремля. В то же время более реалистичным сценарием является усиление гибридной войны - диверсий, кибератак и других операций против западной инфраструктуры.
Впрочем, даже такой вариант, как отмечает FT, сопряжен со значительными рисками для самой России, поскольку западные государства также располагают возможностями для ответа.
Автор делает вывод, что все возможные сценарии эскалации имеют существенные недостатки для Кремля. Несмотря на это, признаков готовности российского руководства отказаться от своих максималистских целей пока нет, поэтому Украина и ее союзники готовятся к сложному лету.
Саме цікаве, який буде сценарій відповіді по другому пункту. Не в плані погроз, а в тому плані вот згідно домовленостей московія інформує колег з ядерних країн, що буде застосовувати у відповіь яз і виводятся апл чи іскандери на стартові майданчики і йде активне підготування, що фіксує США на супутниках. каже хлопці з ес та нато будемо пуляти по Україні і можливо по західних областях логістиці ітд.Типу як Карібскій криз
Якщо Україна зробила дієву балістику і херачить вже по москві з відповідними наслідками. влучили по кремліну і червоній площі з купою жертв.
І Китай в той же час стоїть осторонь з закликами до миру, але неформально дає зелене світло.
Вот як будуть діяти країни ЕС особливо прикордонні та і в цілому европейска компонента нато?.
Щось мені здіється наврядч польский іджис асшор під керуванням США буде збивати ці ракети,навіть знаючи що навіть радіоактивне забруднення може пошириться на деяку територію Польши.
Тому скорійш за все всі зацікавлені країни зроблять все, щоб цього сценарію не виникло ніколи.
Тим більше як мінімум інструментарій щодо впливу на одну з країн у цій війні, вони мають у повному обсязі.
Спочатку планувався розширений матеріал на тему нічної атаки на Київ, але довелося все залишити у тому вигляді, в якому воно опубліковано. Проте, може, воно й на краще, оскільки далі ми пропонуємо міркування на тему покарання російських терористів.
ЗНАЙТИ ЖИВИМ АБО МЕРТВИМ
Той епізод історії, який було наведено раніше, важливий тим, що практично невирішувану проблему Олександр перетворив на технічне завдання і, зваживши наявні сили та засоби, таки знайшов варіант, який привів його до успіху. Але тут важливо враховувати те, що він чітко розумів, у якій ситуації опинився і який результат хоче отримати. Простіше кажучи, він сформулював для себе чітку й зрозумілу мету, після чого почав торувати шлях для її досягнення. Зрештою йому вдалося те, що вважалося абсолютно неможливим.
У нашому випадку ми пропонуємо бодай спробувати вчинити подібним чином і подивитися, куди це може привести. Отже, ми точно знаємо, що ворог творить геноцид у терористичному виконанні, спрямований на знищення України та українців, а тому - плювати на те, чому він це хоче зробити. Нехай це залишиться між ним, Дугіним і Рюриком. Нам же цілком достатньо самого цього факту і розуміння того, що не можна домовлятися з тим, хто хоче тебе вбити, не приховує цього і намагається це зробити. Його треба притягнути до відповідальності, і якраз тут ми виходимо на те, з чого починав Олександр, а саме - яку мету ми переслідуємо і що хочемо отримати в підсумку.
Загальні риси такої мети виглядають просто - притягнути до відповідальності путіна та тих осіб, які винні у воєнних злочинах. Але далі потрібно розбити це завдання на кілька рівнів, де на кожному має бути ясність, а не загальні роздуми. Наприклад, хто має притягнути цю шоблу до відповідальності? Історичний досвід показує, що другого Нюрнберга не буде в принципі, і на це не варто розраховувати. І потім, саме в ході того самого трибуналу, який ми всі маємо на увазі, до смертної кари було засуджено лише 10 фігурантів. І це при тому, що під час тієї війни загинули десятки мільйонів людей.
Крім того, нацистів судили країни-переможниці, які зазнали серйозних втрат як в особовому складі, так і в матеріальному плані. Все це було свіжим і гострим, але, як було сказано вище, на шибеницю вирушив лише десяток із цієї веселої публіки. Ми ж маємо війну, в якій безпосередньо беруть участь лише дві країни - Україна та курник, а тому можна тільки уявити, що це буде за трибунал, якщо взагалі такий відбудеться. А між тим, якщо взяти тільки нальоти на столицю України, то за 4 з гаком роки масованих ударів уже були сотні таких ударів, і хоча точної цифри немає, але за будь-якими методиками підрахунків ця кількість уже давно перевалила за 400.
А це вже дещо подібне до того, що - з поправкою на технічні засоби, які існували в 40-х роках - Німеччина вчинила в плані нальотів на Лондон. Простіше кажучи, прутін і сотні його холуїв уже наколядували собі на холку не менше, ніж нацисти. Але тут постає запитання «а судді хто»? Міжнародний кримінальний суд чи суд ООН? Проте ми ж знаємо, наскільки сильно й незворотно згнили міжнародні інституції, а тому сподіватися, що хтось там здійснить акт правосуддя і покарає шоблу за геноцид, було б більш ніж наївно.