Захід розглядає чотири сценарії ескалації війни з боку Росії, - Financial Times
Попри очікування Заходу щодо посилення тиску на Кремль, реальні можливості Росії для масштабної ескалації війни проти України залишаються обмеженими. Водночас західні союзники готуються до різних сценаріїв розвитку подій у найближчі місяці.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише оглядач Гідеон Рахман у матеріалі для Financial Times.
За словами автора, зростання точності українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі та паливна криза в РФ посилили відчуття, що перебіг війни змінюється. Водночас серед західних стратегів існують дві основні оцінки ситуації: одні очікують небезпечної ескалації з боку Кремля, інші вважають, що ресурси Росії для цього суттєво обмежені.
Чотири можливі сценарії
Як зазначає FT, аналітики розглядають чотири основні варіанти дій Росії:
- посилення звичайних бойових дій на фронті в Україні;
- застосування ядерної зброї;
- пряма агресія проти країн НАТО;
- активізація гібридної війни, зокрема диверсій, кібератак і атак на критичну інфраструктуру.
Видання зазначає, що Росія може збільшити кількість військ на фронті, однак західні чиновники оцінюють її втрати приблизно у 35 тисяч убитих і поранених щомісяця, що перевищує темпи поповнення особового складу. Загальна мобілізація, на думку експертів, може викликати негативну реакцію всередині РФ.
Ядерні погрози втратили ефект
У матеріалі наголошується, що хоча Кремль неодноразово погрожував застосуванням тактичної ядерної зброї, нині ці заяви сприймаються менш серйозно. Західні посадовці вважають, що Сі Цзіньпін дав зрозуміти Москві, що використання ядерної зброї є неприйнятним, а сам Кремль усвідомлює ризик прямої відповіді Заходу.
Найімовірніший ризик - гібридна війна
На думку автора, прямий напад Росії на країни НАТО залишається малоймовірним через високі ризики для Кремля. Водночас більш реалістичним сценарієм є посилення гібридної війни - диверсій, кібератак та інших операцій проти західної інфраструктури.
Втім, навіть такий варіант, як зазначає FT, несе значні ризики для самої Росії, оскільки західні держави також мають можливості для відповіді.
Автор підсумовує, що всі можливі сценарії ескалації мають суттєві недоліки для Кремля. Попри це, ознак готовності російського керівництва відмовитися від своїх максималістських цілей поки немає, тому Україна та її союзники готуються до складного літа.
Саме цікаве, який буде сценарій відповіді по другому пункту. Не в плані погроз, а в тому плані вот згідно домовленостей московія інформує колег з ядерних країн, що буде застосовувати у відповіь яз і виводятся апл чи іскандери на стартові майданчики і йде активне підготування, що фіксує США на супутниках. каже хлопці з ес та нато будемо пуляти по Україні і можливо по західних областях логістиці ітд.Типу як Карібскій криз
Якщо Україна зробила дієву балістику і херачить вже по москві з відповідними наслідками. влучили по кремліну і червоній площі з купою жертв.
І Китай в той же час стоїть осторонь з закликами до миру, але неформально дає зелене світло.
Вот як будуть діяти країни ЕС особливо прикордонні та і в цілому европейска компонента нато?.
Щось мені здіється наврядч польский іджис асшор під керуванням США буде збивати ці ракети,навіть знаючи що навіть радіоактивне забруднення може пошириться на деяку територію Польши.
Тому скорійш за все всі зацікавлені країни зроблять все, щоб цього сценарію не виникло ніколи.
Тим більше як мінімум інструментарій щодо впливу на одну з країн у цій війні, вони мають у повному обсязі.
Спочатку планувався розширений матеріал на тему нічної атаки на Київ, але довелося все залишити у тому вигляді, в якому воно опубліковано. Проте, може, воно й на краще, оскільки далі ми пропонуємо міркування на тему покарання російських терористів.
ЗНАЙТИ ЖИВИМ АБО МЕРТВИМ
Той епізод історії, який було наведено раніше, важливий тим, що практично невирішувану проблему Олександр перетворив на технічне завдання і, зваживши наявні сили та засоби, таки знайшов варіант, який привів його до успіху. Але тут важливо враховувати те, що він чітко розумів, у якій ситуації опинився і який результат хоче отримати. Простіше кажучи, він сформулював для себе чітку й зрозумілу мету, після чого почав торувати шлях для її досягнення. Зрештою йому вдалося те, що вважалося абсолютно неможливим.
У нашому випадку ми пропонуємо бодай спробувати вчинити подібним чином і подивитися, куди це може привести. Отже, ми точно знаємо, що ворог творить геноцид у терористичному виконанні, спрямований на знищення України та українців, а тому - плювати на те, чому він це хоче зробити. Нехай це залишиться між ним, Дугіним і Рюриком. Нам же цілком достатньо самого цього факту і розуміння того, що не можна домовлятися з тим, хто хоче тебе вбити, не приховує цього і намагається це зробити. Його треба притягнути до відповідальності, і якраз тут ми виходимо на те, з чого починав Олександр, а саме - яку мету ми переслідуємо і що хочемо отримати в підсумку.
Загальні риси такої мети виглядають просто - притягнути до відповідальності путіна та тих осіб, які винні у воєнних злочинах. Але далі потрібно розбити це завдання на кілька рівнів, де на кожному має бути ясність, а не загальні роздуми. Наприклад, хто має притягнути цю шоблу до відповідальності? Історичний досвід показує, що другого Нюрнберга не буде в принципі, і на це не варто розраховувати. І потім, саме в ході того самого трибуналу, який ми всі маємо на увазі, до смертної кари було засуджено лише 10 фігурантів. І це при тому, що під час тієї війни загинули десятки мільйонів людей.
Крім того, нацистів судили країни-переможниці, які зазнали серйозних втрат як в особовому складі, так і в матеріальному плані. Все це було свіжим і гострим, але, як було сказано вище, на шибеницю вирушив лише десяток із цієї веселої публіки. Ми ж маємо війну, в якій безпосередньо беруть участь лише дві країни - Україна та курник, а тому можна тільки уявити, що це буде за трибунал, якщо взагалі такий відбудеться. А між тим, якщо взяти тільки нальоти на столицю України, то за 4 з гаком роки масованих ударів уже були сотні таких ударів, і хоча точної цифри немає, але за будь-якими методиками підрахунків ця кількість уже давно перевалила за 400.
А це вже дещо подібне до того, що - з поправкою на технічні засоби, які існували в 40-х роках - Німеччина вчинила в плані нальотів на Лондон. Простіше кажучи, прутін і сотні його холуїв уже наколядували собі на холку не менше, ніж нацисти. Але тут постає запитання «а судді хто»? Міжнародний кримінальний суд чи суд ООН? Проте ми ж знаємо, наскільки сильно й незворотно згнили міжнародні інституції, а тому сподіватися, що хтось там здійснить акт правосуддя і покарає шоблу за геноцид, було б більш ніж наївно.
Усе це вказує на те, що говорити про покарання і дійсно покарати воєнних злочинців - це абсолютно різні речі. Крім того, всі ці злочини вчиняються на території України, а це означає, що правова оцінка цих злочинів може і має надаватися відповідно до нормативно-правової бази України. Так, це будуть заочні вироки, але в цьому немає нічого нового. Кожен може зайти на офіційний сайт чи ТГ-канал СБУ і переконатися в тому, що такі заочні вироки виносяться ледь не щодня. Здебільшого вони стосуються осіб, які раніше були громадянами України, а тепер - пошилися у правовірні піддані царя всєя курника. Але й щодо «сапогів» із чисто російським корінням такі вироки - не рідкість.
Не сумніваюся в тому, що наші спецслужби поіменно знають тих, хто складає ланцюжок передачі злочинних наказів від самого верху до кінцевого виконавця, і, напевно, ці матеріали мають оформлятися процесуально та передаватися до судів для винесення відповідних вироків. Так, у нас немає смертної кари як вищої міри покарання, але є довічне ув'язнення. Крім усього іншого, такий вирок указує на те, що його винесено щодо особи, яка не повинна ходити по цій землі, но за взятими на себе зобов'язаннями Україна не позбавляє життя навіть таких злочинців, які заслуговують на десяток смертних кар.
Факт винесення такого вироку міг би стати тригером для процесу, який підказує чудовий фільм Тарантіно «Джанґо вільний». Там сюжет крутиться навколо мисливця за головами, який роз'їжджає Штатами в пошуках розшукуваних злочинців і кількох із них знаходить по ходу сюжету. Так-от, правовою основою діяльності цього мисливця є судова постанова, згідно з якою той, хто доставив владі злочинця живим чи мертвим, отримує заявлену винагороду від імені держави. Знову ж таки, згідно з сюжетом фільму, «мисливець за головами» живими злочинців не передавав.
Ось цей механізм становить особливий інтерес. Навіть зараз у США існує практика розшуку особливо небезпечних злочинців за винагороду. Думаю, що ця кумедна традиція могла б набути у нас нових обрисів. Просто зараз ми знаємо про те, що кілька десятків покидьків наші фахівці вистежили та знищили на території ворога. У когось гучно зламався автомобіль, а повз когось пролетів самокат кілограмів на 60 і недобре так усміхнувся, але результат виявився ідентичним. У будинку злочинця грала музика, але він її не почув, оскільки був заклопотаний важливою справою - лежав у труні в білих капцях. Але за кожною такою ліквідацією стоїть копітка робота спецслужби і часто - з ризиком для агента під прикриттям чи когось подібного. А все це можна віддати на аутсорсинг, як було показано в зазначеному вище фільмі.
Схематично це могло б виглядати так. Воєнний злочинець отримує вирок нашого суду, і суд виносить ухвалу: доставити злочинця владі України, живим чи мертвим, за винагороду. Зараз іде війна, і бюджет навряд чи потягне подібну ініціативу. Але це можна влаштувати іншим шляхом. Просто припустімо, що СБУ (умовно) відкриває «банку» для винагороди за якогось конкретного злочинця в курнику. Там описано те, за що його шукають живим чи мертвим, і охочі можуть поповнювати цю банку для підвищення суми винагороди. Ті, хто користувався послугами «Болта», наприклад, знають, як це працює.
І от суми пішли вгору. На сайті інформація публічно доступна, і кожен - хоч громадянин України, хоч підданий російського царя - може зірвати банк у той момент, коли сума виявиться аж надто спокусливою для профільних фахівців. А такими можуть виявитися як колишні військові, котрі мають спеціальні навички, так і аматори, які за гроші можуть вистежити і зробити все правильно з ким завгодно. Система підтвердження упіймання чи утилізації розшукуваного має опрацьовуватися окремо, але зрозуміло, що винагорода повинна прирівнюватися до виграшу в лотерею. Тобто анонімність має повністю дотримуватися, і, відповідно, з цієї суми не утримуються податки.
А тепер уявімо, що наші спецслужби називають імена тих, хто брав участь у сьогоднішньому ударі по Києву, і за місяць запускається ось цей процес. Думаю, в курнику знайдеться чимало охочих заробити чисто, без штурмів - що називається, зробив і пішов у тінь. Напевно, такий механізм увійшов би в самопідтримуваний режим, і якби все було як треба, то можна було б дістатися і до капо ді тутті капі. Просто уявімо, скільки внесків з усього світу прийшло б на банку для упіймання живим чи мертвим того ж таки прутіна. Фантазія? Безумовно. Але саме з таких фантазій і починаються найцікавіші події.