Спасатели достали раненого и изъяли тела двух погибших из-под завалов в Александро-Калиновом на Донетчине. ФОТОрепортаж

смалянка, там рядом був, ще до часів історичного матеріалізму і трохи пізніше, хутір червона (красива) долина, під тим підвищенням, по якому сошу на донецк в середині 70 х прорили і яка й зараз там йде (клёбанбикским водосховищем, на початку 50 тих, хутір хоч і не похоронили, ну виселили) батьківщина одних з моїх предків ((. до водосховища, чудові були місця, бабуля в дитинстві мну розповідала. а мну мєлкого, дядечка на лісапєті туду возив, руїни його, та й моїх предків, батьківської хати показувати і здичавілий садок вишневий біля них. по степах навколо, до історічєского матєріалізма, ганяли дрофи, між скіфських курганів. біля самої смалянки - лікувальня грязь в заболотах річечки Бичок. в ній водилось багато пічкурів, як і в кривому торці. а в другу світову, там вовків було розвелось як собак не різаних (вовчий яр, балка там так і називалась). колгоспники, в часи довоєнні, гнали самогонку для красних партєйців канстахи )) і спецом в цьому ділі була "пирожчиха" (мабуть від прізвища походило це хутірське прозвище). а моя бабуля була в неї підсобницею )) з розповідей бабулі, мну мєлкому, про ті часи - у мну і зараз, спогадів океан! завжди мну попереджала коронною фразою "тіко ж ти, поразіт малий, нікому це не розказуй, про шо оце я тобі розказую, бо нас тоді всих в сранку (допру) посадють!" )))