Вражеским обстрелом уничтожена база медицинского добровольческого батальона "Госпитальеры" в Павлограде. ФОТО
В Павлограде российские оккупанты уничтожили базу медицинского добровольческого батальона "Госпитальеры".
Об этом сообщила основательница "Госпитальеров", народный депутат из фракции "ЕС", медик-доброволец Яна Зинкевич, информирует Цензор.НЕТ.
"Уничтожена до основания наша база батальона со всем имуществом и техникой, которые были в ней. Они снова попали в самое сердце. Перечеркнули 10 лет работы тысячи людей. Убили гражданских. Невинных, которые просто жили, варили утренний кофе, смеялись. Планировали завтра со своими детишками. Их "завтра" не наступит. Их "сегодня" оборвано жестоким обстрелом.
Мы были точкой тепла, спасения, помощи, человечности. Наша база приютила не одного парамедика и военного, она была приютом для переселенцев, для всех жертв войны, в конце концов, даже для раненых животных находилось место в нашем общем доме", - написала Зинкевич.
"Это не просто война. Это геноцид. Умышленное уничтожение всего, что делает нас людьми. И каждый удар по гражданским и медикам - это еще одно доказательство, что враг боится не оружия, а нашей человечности", - отмечает депутат.
"Я объявляю новый сбор на 20 миллионов гривен для новой базы батальона Госпитальеры. Если вы прочитали этот пост, распространите его друзьям. Не оставляйте нас в беде. Только с вашей поддержкой мы можем спасать дальше", - отметила Зинкевич.
Реквизиты помощи на новую базу Госпитальеров:
Цель: 20 000 000.00 ₴
Ссылка на банку
https://send.monobank.ua/jar/2QrD4xoAsb
Номер карты банка
4441 1111 2372 2070
Ви готові вбивати заради Батьківщини, чи тіко срати на форумі?
Якщо вбити отіх двох, ***** не змінится
Пропорція навіть менше, бо ці гади мають якось тримати набагатобільші території.
Борітеся
Поборите
Вам Бог допоможе.
Звісно воювати на форумах легше, але свого кацапа тут не вполюєш
Вдалого полювання
"
Як наступник https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%93%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80 Гітлера Деніц постав перед судом. Союзні експерти визнавали, що https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85%D1%83 німецький флот вів https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 тотальну підводну війну від самого початку й що потоплення нейтральних суден у зоні, оголошеній небезпечною, не злочин. Відтак, Карл був звинувачений та визнаний винним у злочинах проти миру і воєнних злочинах. Йому інкримінували порушення звичаїв ведення морської війни, коли за його наказом німецькі підводні човни атакували всі без винятків типи кораблів і не допомагали жертвам потоплень. Проте Деніц довів, що його дії нічим не відрізнялись від дій, наприклад, американського флоту, і тому був визнаний невинним. Незважаючи на це, під тиском англійської і радянської сторін він отримав 10 років тюремного ув'язнення - найм'якший із https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8E%D1%80%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81 винесених у Нюрнберзі вироків. Термін відбував у в'язниці https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%83 Шпандау.
Після звільнення з в'язниці (яке відбулося https://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F 1 жовтня https://uk.wikipedia.org/wiki/1956 1956 року) Деніц виклопотав адміралтейську пенсію і жив із дружиною в достатку в містечку https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BC%D1%8E%D0%BB%D0%B5 Аумюле біля https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3 Гамбургу. Після смерті дружини (яка померла https://uk.wikipedia.org/wiki/2_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F 2 травня https://uk.wikipedia.org/wiki/1962 1962 року) він жив в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BC%D1%8E%D0%BB%D0%B5 Аумюле сам. Майже весь час моряк присвятив письменницькій діяльності, написавши такі твори як «10 років і 20 днів» (1958), «Моє захопливе життя» (1968), «Німецька військово-морська стратегія у Другій світовій війні» (1968). Він помер від https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0 серцевого нападу https://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F 24 грудня https://uk.wikipedia.org/wiki/1980 1980 року в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BC%D1%8E%D0%BB%D0%B5 Аумюле і https://uk.wikipedia.org/wiki/6_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F 6 січня https://uk.wikipedia.org/wiki/1981 1981 року був похований на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%84%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%84_(%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD) цвинтарі Вальдфрідгоф поруч із дружиноюhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%86#cite_note-2 [2]. При похованні були присутні ветерани - товариші по зброї.
Багато німців прихильно ставилися до постаті грос-адмірала Карла Деніца з огляду на його роль у порятунку та евакуації мільйонів німців зі https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D1%96%D1%8F Східної Пруссії (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B1%D0%B0%D0%BB%C2%BB Операція «Ганнібал»). На його похоронах https://uk.wikipedia.org/wiki/6_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F 6 січня https://uk.wikipedia.org/wiki/1981 1981 року були присутні численні німецькі та закордонні морські офіцери."
Вони ж і списки Українців підготували, щоб у першу чергу, як у ОРДЛО, по сусідськи здати на КАТУВАННЯ, московитам!
А так, то вони і вишиванку одягають, на свята!
В 2023 році в поїзді познайомилась з водієм Госпітальєрів з позивним Сміх. Сподіваюсь, живий і здоровий. Дякую за захист. Бережіть себе і будьте здорові.