Ворожим обстрілом знищено базу медичного добровольчого батальйону "Госпітальєри" у Павлограді. ФОТО
У Павлограді російські окупанти знищили базу медичного добровольчого батальйону "Госпітальєри".
Про це повідомила засновниця "Госпітальєрів", народна депутатка з фракції "ЄС", медик-доброволець Яна Зінкевич, інформує Цензор.НЕТ.
"Знищено дощенту нашу базу батальйону з усім майном та технікою, що були в ній. Вони знову влучили в саме серце. Перекреслили 10 років роботи тисячі людей. Вбили цивільних. Невинних, які просто жили, варили ранкову каву, сміялись. Планували завтра зі своїми діточками. Їхнє "завтра" не настане. Їхнє "сьогодні" обірване жорстоким обстрілом.
Ми були точкою тепла, порятунку, допомоги, людяності. Наша база прихистила не одного парамедика і військового, вона була прихистком для переселенців, для усіх жертв війни, зрештою, навіть для поранених тваринок знаходилось місце у нашому спільному домі", – написала Зінкевич.
"Це не просто війна. Це геноцид. Навмисне знищення всього, що робить нас людьми. І кожен удар по цивільних і медиках – це ще один доказ, що ворог боїться не зброї, а нашої людяності", – наголошує депутатка.
"Я оголошую новий збір на 20 мільйонів гривень для нової бази батальйону Госпітальєри. Якщо ви прочитали цей пост, поширте його друзям. Не залишайте нас в біді. Тільки з вашою підтримкою ми можемо рятувати далі", – зазначила Зінкевич.
Реквізити допомоги на нову базу Госпітальєрів:
Ціль: 20 000 000.00 ₴
Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2QrD4xoAsb
Номер картки банки
4441 1111 2372 2070
Ви готові вбивати заради Батьківщини, чи тіко срати на форумі?
Якщо вбити отіх двох, ***** не змінится
Пропорція навіть менше, бо ці гади мають якось тримати набагатобільші території.
Борітеся
Поборите
Вам Бог допоможе.
Звісно воювати на форумах легше, але свого кацапа тут не вполюєш
Вдалого полювання
"
Як наступник https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%93%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D1%80 Гітлера Деніц постав перед судом. Союзні експерти визнавали, що https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85%D1%83 німецький флот вів https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 тотальну підводну війну від самого початку й що потоплення нейтральних суден у зоні, оголошеній небезпечною, не злочин. Відтак, Карл був звинувачений та визнаний винним у злочинах проти миру і воєнних злочинах. Йому інкримінували порушення звичаїв ведення морської війни, коли за його наказом німецькі підводні човни атакували всі без винятків типи кораблів і не допомагали жертвам потоплень. Проте Деніц довів, що його дії нічим не відрізнялись від дій, наприклад, американського флоту, і тому був визнаний невинним. Незважаючи на це, під тиском англійської і радянської сторін він отримав 10 років тюремного ув'язнення - найм'якший із https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8E%D1%80%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81 винесених у Нюрнберзі вироків. Термін відбував у в'язниці https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%83 Шпандау.
Після звільнення з в'язниці (яке відбулося https://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F 1 жовтня https://uk.wikipedia.org/wiki/1956 1956 року) Деніц виклопотав адміралтейську пенсію і жив із дружиною в достатку в містечку https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BC%D1%8E%D0%BB%D0%B5 Аумюле біля https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3 Гамбургу. Після смерті дружини (яка померла https://uk.wikipedia.org/wiki/2_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F 2 травня https://uk.wikipedia.org/wiki/1962 1962 року) він жив в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BC%D1%8E%D0%BB%D0%B5 Аумюле сам. Майже весь час моряк присвятив письменницькій діяльності, написавши такі твори як «10 років і 20 днів» (1958), «Моє захопливе життя» (1968), «Німецька військово-морська стратегія у Другій світовій війні» (1968). Він помер від https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0 серцевого нападу https://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F 24 грудня https://uk.wikipedia.org/wiki/1980 1980 року в https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D0%BC%D1%8E%D0%BB%D0%B5 Аумюле і https://uk.wikipedia.org/wiki/6_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F 6 січня https://uk.wikipedia.org/wiki/1981 1981 року був похований на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%84%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%84_(%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD) цвинтарі Вальдфрідгоф поруч із дружиноюhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%86#cite_note-2 [2]. При похованні були присутні ветерани - товариші по зброї.
Багато німців прихильно ставилися до постаті грос-адмірала Карла Деніца з огляду на його роль у порятунку та евакуації мільйонів німців зі https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D1%96%D1%8F Східної Пруссії (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%C2%AB%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B1%D0%B0%D0%BB%C2%BB Операція «Ганнібал»). На його похоронах https://uk.wikipedia.org/wiki/6_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F 6 січня https://uk.wikipedia.org/wiki/1981 1981 року були присутні численні німецькі та закордонні морські офіцери."
Вони ж і списки Українців підготували, щоб у першу чергу, як у ОРДЛО, по сусідськи здати на КАТУВАННЯ, московитам!
А так, то вони і вишиванку одягають, на свята!
В 2023 році в поїзді познайомилась з водієм Госпітальєрів з позивним Сміх. Сподіваюсь, живий і здоровий. Дякую за захист. Бережіть себе і будьте здорові.