В ВСУ завершили третий цикл этапа проекта по психологической поддержке военных, - Генштаб. ФОТОрепортаж
В ВСУ завершили третий учебный цикл в рамках проекта по психологической поддержке и восстановлению боеспособности военнослужащих.
Об этом сообщили в Генштабе ВСУ, передает Цензор.НЕТ.
Что известно
В течение января-февраля 2026 года в войсках было проведено 36 практических тренингов, 1 100 военных разных категорий получили профессиональную психологическую поддержку.
"Основные усилия команды психологов, задействованных в проекте, были направлены на укрепление психологической выносливости личного состава ВСУ в условиях ведения высокоинтенсивных боевых действий.
В ходе тренингов проводилась работа по преодолению негативных психических состояний, обучению приемам эмоционально-волевой мобилизации, а также предоставлялись индивидуальные психологические консультации военнослужащим, которые в этом нуждаются", - говорится в сообщении.
Также отдельное внимание уделялось выполнению дополнительных целевых запросов командования воинских частей в сфере психологической поддержки персонала в ответ на реальные вызовы, с которыми сталкиваются боевые подразделения.
О проекте
Общую координацию проекта НАТО в войсках (силах) осуществляет Главное управление психологической поддержки персонала ВСУ. Исполнительным партнером проекта является ОО "Лига офицеров", которая с 2014 года активно работает в сфере психологической поддержки военнослужащих Сил обороны Украины.





📌 Основні риси більшовицької пропаганди 1. Соціальні гасла
Більшовики апелювали до:
«земля - селянам»
«фабрики - робітникам»
«мир - народам»
Оскільки більшість вояків армії УНР були селянами, обіцянки негайного переділу землі виглядали привабливо порівняно з повільними реформами уряду УНР.
2. Агітація через солдатські ради
Після революції 1917 року в частинах поширювалися солдатські комітети. Більшовицькі агітатори намагалися:
створювати підпільні осередки,
переконувати солдатів не підкорятися «буржуазному» уряду,
схиляти частини до переходу на бік Червоної армії.
3. Дискредитація керівництва УНР
Пропаганда зображала керівників УНР - зокрема Симон Петлюра та Володимир Винниченко - як:
«буржуазних націоналістів»,
«ставлеників Антанти»,
ворогів селянства і робітників.
4. Інтернаціоналізм проти націоналізму
Більшовики протиставляли українській національній ідеї концепцію «єдності трудящих» у межах радянської держави. Вони стверджували, що класова боротьба важливіша за національну незалежність.
5. Дезорганізація та деморалізація
Використовувалися:
листівки й газети,
усна агітація на фронті,
чутки про «зраду» командування,
перебільшення поразок УНР.
Це сприяло:
дезертирству,
переходу окремих підрозділів на бік більшовиків,
отаманщині (самовільним діям командирів).
⚔️ Наслідки
Частина військових формувань УНР справді переходила до більшовиків.
Поглиблювалася нестабільність у тилу.
Армія УНР втрачала боєздатність, особливо під час наступів Червоної армії 1919 року.
У результаті УНР поступово втратила контроль над більшістю території України, а в 1921 році збройна боротьба фактично завершилася поразкою.