Каллас про репараційну позику Україні: Рішення знайдемо попри погрози РФ
За нинішніх умов саме репараційна позика розглядається як найбільш доцільний інструмент фінансування потреб України у 2026–2027 роках, тоді як заяви Росії мають характер лише риторичних погроз.
Про це перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі зазначила висока представниця ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Щодо фінансування України
Президент Євроради Кошта сказав, що ніхто не залишить саміт, поки не буде результату, поки не отримаємо рішення щодо фінансування для України", - зазначила Каллас, додавши, що найнадійнішим варіантом є репараційна позика, "і саме над нею ми працюємо".
"Ми ще не досягли мети, і все стає дедалі складніше, але ми продовжуємо працювати, у нас ще є кілька днів", - сказала Каллас.
Вона визнала тиск із боку різних зацікавлених сторін, водночас наголосивши, що "інші варіанти насправді не працюють".
"Ми вже пробували це раніше - два роки тому, коли я запропонувала облігації ЄС, і це не спрацювало, бо потрібна одностайна підтримка. Репараційну позику ми можемо прийняти кваліфікованою більшістю. Це означає, що вона не надходить з грошей наших платників податків, що також важливо, і це також чітко сигналізує про те, що якщо хтось завдає збитків іншій країні, він повинен сплатити репарації", - сказала Каллас.
Вона зауважила, що у форматі кваліфікованої більшості голос Бельгії все ж є важливим: "У них зберігається більшість активів, і я вважаю важливим, щоб Бельгія була з нами".
Щодо погроз РФ
Коментуючи погрози, які Росія заявляла країнам-членам ЄС щодо репараційної позики, Каллас зазначила: "Деякі країни Європи більше звикли до погроз, що звучать з боку Росії, ніж інші, і я хочу сказати вам, що це лише погрози. Ми вже бачили це раніше. Якщо ми залишатимемося єдиними - ми набагато сильніші".
Що відомо про "репараційний кредит" для України
- Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів як заставу за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 млрд євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
- Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
- Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
- Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
- За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
- Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.
Оце треба підкреслити !! Саме це тут - ключове .
І справа тут не стільки в грошах , як у справедливості . Зло має бути покаране ,, і фінансово теж .