У селі Угли на Рівненщині не виявили масового поховання жертв Волинської трагедії
Спільна українсько-польська експедиція завершила 27 березня пошукові роботи в селі Угли Сарненського району, що на Рівненщині. Масового поховання поляків, жертв Другої світової війни не виявлено.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це Радіо Свобода повідомив керівник Львівського меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.
Як відбувалися пошукові роботи
Пошукові роботи проводила українська сторона за кошти української держави з 23 березня. Партнером був Поморський медичний університет у Польщі. Повністю дослідили всі локації, на які польська сторона вказала як такі, де можуть бути масові захоронення жертв Волинської трагедії.
Під час пошукових робіт були знайдені кілька людських останків на місці колишнього євангелістського німецького цвинтаря. Але це типові поодинокі поховання людей у могилі. Там ці останки й залишили.
Також на краю колишнього кладовища знайшли останки людини, яка була нетипово похована – лежала на боці. За попередніми оцінками українського і польського антропологів, знайдені рештки чоловіка віком 30-50 років.
"Але ці людські останки не належать до масового поховання. Навіть зможемо точно визначити дату поховання людини, чиї останки знайдені, якщо визначимо вік дерева, яке росте поруч", – каже Шеремета.
На місці пошукових робіт українська сторона провела благоустрій.
Що передувало?
Пошуково-ексгумаційних робіт в селі Угли домагалася польська громадська діячка Кароліна Романовська, яка стверджувала роками, що в Углах у братській могилі спочивають члени її родини. За її словами, 18 людей були вбиті 12 травня 1943 року. Прадід Кароліни Романовської, який був війтом села Угли у час німецької окупації, за її розповідями, поховав близько 70 убитих поляків і українців на колишньому старому цвинтарі між дубами.
Після звернення польки Український інститут національної пам’яті (УІНП) дав згоду на пошуково-ексгумаційні роботи.
Як заявив сьогодні польським медіа керівник польської експедиції, професор Поморського медичного університету Анджей Оссовський, проведуть ідентифікацію останків людини, яка була похована нетипово. Тоді можна буде стверджувати, чи взагалі йдеться про тих жертв, яких шукає польська сторона.
Нагадаємо, 23 березня в селі Угли Сарненського району Рівненської області розпочали пошуково-ексгумаційні роботи жертв Другої світової війни.
Операції «Вісла» теж не виявили? 👀
Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом, був намір позбавити культурної підтримки, а відтак русифікувати полонофільську київську інтелігенцію, яка була вороже налаштована до влади та співчувала Польському повстанню 1830-1831 років. Апеляція до імені князя Володимира символізувала саме цей напрямок діяльності.
Після польського повстання 1830-1831 років влада прагнула документально підтвердити, що Правобережна Україна є православною та російською, а не польською.
Пошук історичних прав: Комісія мала збирати та публікувати документи (літописи, акти), які б легітимізували владу імперії на цих землях.
Боротьба з польським впливом: Потрібно було витіснити польську культуру та ідеологію з наукового та адміністративного життя Києва.
Науковий інтерес: Попри політичне замовлення, це дало поштовх до системного збору історичних джерел, де працювали видатні діячі, як-от Михайло Максимович та Тарас Шевченко.
У 1847 році було заарештовано ключових членів комісії, зокрема Тараса Шевченка, який працював у ній з 1845 року як художник-співробітник. Також постраждали Пантелеймон Куліш та Микола Костомаров.
Після викриття братства діяльність комісії опинилася під суворим ідеологічним контролем. Російський уряд прагнув використовувати комісію для доведення «споконвічності російських земель» на Правобережжі, тоді як українські діячі намагалися досліджувати власну історію.
Тому комісію розігнали, а результати знищили.
Буде теж саме, що і з Тимчасовою комісією.
Victor Копіпастер!
Нагадую, вся епопея з міфів щодо "українських націоналістів" була створена КДБ-шниками навіть не для того, аби українців якось ще більше поневолити чи знищити морально чи культурну. НІ! Вся ця робота була проведена, аби дискредитувати уряд ... та-да-дам ... канцлера ФРГ Конрада Аденауера, який мав у міністрах по справах біженців Теодора Оберлендера, який був ... та-да-дам ... політичним керівником батальйону українських націоналістів «Нахтігаль».
Осадники, як стверджують історики, переважно були резервістами польської армії або ж учасниками українсько-польської війни. Польська держава надавала їм пільги для ведення господарства, надавала землі в оренду на роки чи продавала.
В Углах була одна з польських колоній.
Якість підробок і міфів можна оцінити по "систематичним злочинам" під час другої світової війни Степана Бандери , який за міфологією НКВД/КДБ ну так "співпрацював з нацистами", що з 5 липня 1941 року по вересень 1944 сидів в концтаборі Заксенгаузен, а його братів Олександра і Василя знищили в концтаборі Аушвіц.
Але ти продовжуй, продовжуй марити про якісь там етнічні чистки...
===========
Це в них така сама безкута?
Вони б швиденько та тихенько те все дебільне політичне шаленство припиняли, в пошуках історичних винних головне не вийти на самих себе...
Вибачення будуть?!!!
Наступний хід - звинувачення українців, що вони усі трупи викопали та перепоховали, спеціально, щоб поляки нічого не знайшли. Ось побачите!
Мифические биндеры бы то с радостью хоть миллиард поляканых вырезали но сначала их надо поймать, чот уровня чурок что по 10 ходят даже за хлебом.
Варвар (грец. βάρβαρος - «чужинець», звуконаслідувальне «бар-бар») - у давнину зневажлива назва, яку давали греки та римляни всім, хто не належав до їхньої цивілізації, не знав їхньої мови та звичаїв. У переносному значенні - груба, жорстока людина, яка руйнує культурні цінності; дикун.
І словом "поляк" рабів, у Середні віки, не називали... Назва "поляк" виникла набагато пізніше (як і "українці"). Це був "ендоетнонім" - тобто, "самоназва" народу. "Екзоетнонімом", тобто назвою народу, даною ним, сусідами, була назва "лях". Тобто, якщо рабів-поляків треба було якось назвать, то їх іменуваои-б, "ляхами" (що й було в Кримському ханстві та османській Порті). Але в Європі їх, іменували "склавінами". (У Англії до цих пір існує поняття "склаве", яке означає "раб"). Але цими "склавінами" не обов"язково могли буть "поляки". Це могли буть будь-які жителі балтійського Помор'я, слов"янського походження... (наприклад, "лужицькі серби", що жили в Полаб'ї...) Більша половина ******** Німеччини - колишні землі західних слов'ян, які були завойовані та онімечені, германцями... Навіть Берлін був, колись, головним містом одного з слов"янських племен...
Прошу тебе - не лізь в історію та етнографію... Це - НЕ ТВОЄ... Не ганьби себе...
рахва - rahva(ест.) - rakl - народ(в значение стадо)
βάρβαρος - фарук - дальний, Польша/Параша/Персия - далекие страны.
Склаве - хламм, хламмар - тот кто издает звук, тобишь немец(INIMESED).
Полаб - По == О == оУбедь = Победа = Поляне = ОбРейны = Те кто у ривера(реки) живут
Если записать арабским транслитом слово аудио то получим слово уши. Слэйвян выдумали в киевомогилянке. С тем же успехом они могли быть курдскими цыганами говорящими на диалекте дравидов.
Нашли, не нашли - какая разница? Пригасили конфликт - и слава богу!