У селі Угли на Рівненщині не виявили масового поховання жертв Волинської трагедії
Спільна українсько-польська експедиція завершила 27 березня пошукові роботи в селі Угли Сарненського району, що на Рівненщині. Масового поховання поляків, жертв Другої світової війни не виявлено.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це Радіо Свобода повідомив керівник Львівського меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.
Як відбувалися пошукові роботи
Пошукові роботи проводила українська сторона за кошти української держави з 23 березня. Партнером був Поморський медичний університет у Польщі. Повністю дослідили всі локації, на які польська сторона вказала як такі, де можуть бути масові захоронення жертв Волинської трагедії.
Під час пошукових робіт були знайдені кілька людських останків на місці колишнього євангелістського німецького цвинтаря. Але це типові поодинокі поховання людей у могилі. Там ці останки й залишили.
Також на краю колишнього кладовища знайшли останки людини, яка була нетипово похована – лежала на боці. За попередніми оцінками українського і польського антропологів, знайдені рештки чоловіка віком 30-50 років.
"Але ці людські останки не належать до масового поховання. Навіть зможемо точно визначити дату поховання людини, чиї останки знайдені, якщо визначимо вік дерева, яке росте поруч", – каже Шеремета.
На місці пошукових робіт українська сторона провела благоустрій.
Що передувало?
Пошуково-ексгумаційних робіт в селі Угли домагалася польська громадська діячка Кароліна Романовська, яка стверджувала роками, що в Углах у братській могилі спочивають члени її родини. За її словами, 18 людей були вбиті 12 травня 1943 року. Прадід Кароліни Романовської, який був війтом села Угли у час німецької окупації, за її розповідями, поховав близько 70 убитих поляків і українців на колишньому старому цвинтарі між дубами.
Після звернення польки Український інститут національної пам’яті (УІНП) дав згоду на пошуково-ексгумаційні роботи.
Як заявив сьогодні польським медіа керівник польської експедиції, професор Поморського медичного університету Анджей Оссовський, проведуть ідентифікацію останків людини, яка була похована нетипово. Тоді можна буде стверджувати, чи взагалі йдеться про тих жертв, яких шукає польська сторона.
Нагадаємо, 23 березня в селі Угли Сарненського району Рівненської області розпочали пошуково-ексгумаційні роботи жертв Другої світової війни.
Операції «Вісла» теж не виявили? 👀
Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом, був намір позбавити культурної підтримки, а відтак русифікувати полонофільську київську інтелігенцію, яка була вороже налаштована до влади та співчувала Польському повстанню 1830-1831 років. Апеляція до імені князя Володимира символізувала саме цей напрямок діяльності.
Після польського повстання 1830-1831 років влада прагнула документально підтвердити, що Правобережна Україна є православною та російською, а не польською.
Пошук історичних прав: Комісія мала збирати та публікувати документи (літописи, акти), які б легітимізували владу імперії на цих землях.
Боротьба з польським впливом: Потрібно було витіснити польську культуру та ідеологію з наукового та адміністративного життя Києва.
Науковий інтерес: Попри політичне замовлення, це дало поштовх до системного збору історичних джерел, де працювали видатні діячі, як-от Михайло Максимович та Тарас Шевченко.
У 1847 році було заарештовано ключових членів комісії, зокрема Тараса Шевченка, який працював у ній з 1845 року як художник-співробітник. Також постраждали Пантелеймон Куліш та Микола Костомаров.
Після викриття братства діяльність комісії опинилася під суворим ідеологічним контролем. Російський уряд прагнув використовувати комісію для доведення «споконвічності російських земель» на Правобережжі, тоді як українські діячі намагалися досліджувати власну історію.
Тому комісію розігнали, а результати знищили.
Буде теж саме, що і з Тимчасовою комісією.
Нагадую, вся епопея з міфів щодо "українських націоналістів" була створена КДБ-шниками навіть не для того, аби українців якось ще більше поневолити чи знищити морально чи культурну. НІ! Вся ця робота була проведена, аби дискредитувати уряд ... та-да-дам ... канцлера ФРГ Конрада Аденауера, який мав у міністрах по справах біженців Теодора Оберлендера, який був ... та-да-дам ... політичним керівником батальйону українських націоналістів «Нахтігаль».
Осадники, як стверджують історики, переважно були резервістами польської армії або ж учасниками українсько-польської війни. Польська держава надавала їм пільги для ведення господарства, надавала землі в оренду на роки чи продавала.
В Углах була одна з польських колоній.
===========
Це в них така сама безкута?
Вони б швиденько та тихенько те все дебільне політичне шаленство припиняли, в пошуках історичних винних головне не вийти на самих себе...