"Згоріло 100% легень": родичі померлих від пневмонії військових вимагають розслідування та пояснень
Троє військовослужбовців полку "Скеля" — Віталій Салтан, Андрій Чередніченко та Дмитро Іванченко померли від пневмонії протягом місяця після мобілізації. Рідні померлих військових звинувачують медиків частини у затягуванні госпіталізації та ненаданні належної допомоги.
Про це йдеться у матеріалі "Суспільного", повідомляє Цензор.НЕТ.
Віталій Салтан
Віталій Салтан служив у "Скелі" діловодом. В одному з розподільчих центрів на Дніпропетровщині він реєстрував новобранців, яких потім розсилали на БЗВП.
Чоловіка мобілізували 26 січня 2026 року, а 28-го він уже був у частині "Скелі". 30 січня він почав скаржитися на погане самопочуття й повідомив, що звернувся до медика частини. Там йому видали препарати для лікування хворого горла.
У ніч на 16 лютого Віталія госпіталізували в лікарню у Камʼянському. Він помер у реанімації 22 лютого у віці 34 роки.
"Ще перед смертю Віталія мені дзвонив його побратим. Він розповів, що коли поруч не було командира, Віталія відправляли відпочивати, клали на ліжко, бо в нього була температура. Казав, що вони бігали за медиками і просили госпіталізувати його. Не очікували, що Віталій потрапить до реанімації, бо його проводжали за ворота до швидкої, і він йшов своїми ногами. Але, як нам повідомив лікар, у Віталія згоріли 100% легень. Коли ми приїхали, він уже був у кисневій масці і не міг самостійно навіть сісти. Тобто з частини його відправили в лікарню помирати", - розповіла дівчина військового Анастасія.
За фактом смерті Віталія Салтана слідчі Камʼянського районного управління поліції розпочали досудове розслідування за 115 статтею ККУ (умисне вбивство з позначкою "природна смерть").
Також Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Полтаві надіслало звернення Анастасії до Східного територіального управління Військової служби правопорядку в ЗСУ. Однак у ДБР "Суспільному" повідомили, що станом на 23 березня матеріали для службового розслідування так і не надійшли. Тому досудове розслідування справи Віталія Салтана досі не почалося.
Матеріали справи Віталія передали до Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, але звідти з Анастасією ніхто не звʼязувався. Повідомлення про ймовірне кримінальне правопорушення керівним складом військової частини до прокуратури також направив Офіс військового омбудсмана, куди Анастасія подавала скаргу.
В Офісі омбудсмана відповіли "Суспільному", що після скарги Анастасії було призначено перевірку, яка наразі триває і її термін становить до 30 робочих днів.
Віталія Салтана поховали коштом родини 20 березня після двох експертиз. Причиною затримки поховання стало очікування дозволу на повторний розтин від слідчих. Результати цих судмедекспертиз родина наразі не отримала, оскільки їх очікують протягом одного-двох місяців.
Андрій Чередніченко
Інший військовий - Андрій Чередніченко захворів майже одразу після прибуття до полку. Дружина військового Єлизавета пригадує останній телефонний дзвінок з ним:
"Сказав, що захворів, що в нього запалення легень. Я запитала, чи треба мені щось робити. Відповів, що нічого, все нормально. Думаю, він просто не захотів мене турбувати. Потім сказав, що йому важко стояти на ногах, бо хворий, зараз ляже й набере мене завтра ще. Ми попрощалися і більше Андрій не дзвонив".
Це було 7 лютого. Після того Єлизавета і її батько намагалися знайти Андрія, щоб передати йому новий телефон і сім-картку. Через те, що його постійно кудись переводили — як згодом зʼясувалося, по різних лікарнях — віддати телефон не вдалося. Рідні зʼясували тільки, що Андрій перебуває в мобільному госпіталі.
Згодом Єлизавета дізналася, що її чоловік помер ще 14 лютого.
"Виходить, 10 днів я шукала його живим, щоб передати телефон, а він уже помер. І про це ніхто не казав, хоча Андрій давав мій номер телефона... Андрій помер у швидкій 14 лютого, хоча ще 7 лютого він казав мені, що йому важко стояти на ногах. То в мене запитання: нащо так довго тягнули з тим, щоб покласти його в лікарню? Чому чекали, щоб він помер? Чому не дали людині вилікуватися? Навіщо тоді його взагалі забрали, якщо навіть не дали шансу дожити до поля бою?", - задається питаннями жінка.
Андрія Чередніченка досі не поховали. Його дружина Єлизавета очікує на повторну судово-медичну експертизу причини смерті. Тіло військового зберігається в морзі.
Дмитро Іванченко
Дмитра Іванченка мобілізували до війська 6 січня 2026 року, а 29-го госпіталізували. Коли до нього приїхала цивільна дружина, Дмитро вже був у медикаментозному сні, з якого так і не вийшов.
"Я заходжу до нього, а він повністю в трубках, за нього дихали апарати. Його підключили до діалізу, бо нирки відмовляли. Я повернулася додому за речами й хотіла їхати знову в Харків — а, виявляється, його перевели до Києва. В Києві його почали виводити з медикаментозного сну й він впав у кому. А через два дні, 8 лютого, Дмитро помер", - розповіла цивільна дружина військовослужбовця Анна.
Справою Дмитра Іванченка наразі займається юрист.
Що кажуть у полку "Скеля"?
Один із медиків "Скелі", який служить в армії з 2022 року, на умовах анонімності розповів, що в період із січня по лютий дійсно в частині була висока захворюваність на різні респіраторні хвороби.
"Наприклад, у випадку Салтана ми дивилися, що антибактеріальна терапія неефективна. Його вирішили госпіталізувати, він вийшов на своїх ногах із частини, медик його супроводжував. Там уже зробили контрольний знімок. У нього була страшна резистентна пневмонія, чутлива лише до одного антибіотика. Це зʼясувалося вже в лікарні, де він пробув 10 днів. По інших випадках я не можу сказати. Але якщо людині погано, якщо вона потребує госпіталізації, ми госпіталізуємо. Так, є проблема, що люди можуть тікати з лікарні в СЗЧ. Є великий відсоток хлопців, які самовільно залишають лікарню. Це вже їхній вибір. Але тримати людину в частині лише для того, щоб вона не втекла й загинула? Це маячня. Якщо йому треба в лікарню, ніхто вже не дивиться, втече він чи ні", - сказав медик.
Також у "Скелі" заявили, що полк ініціював перевірку умов перебування на БЗВП у звʼязку з пневмоніями. Усі три вищезгадані випадки захворювання були в різних пунктах БЗВП.
Зазначається, що за результатами перевірки були надані лише загальні рекомендації покращення умов на кшталт зміни дезінфектора й частішого провітрювання приміщень. У діях медиків, які надавали допомогу хворим, перевірка порушень не виявила.
"До нас приїжджали медики з Сухопутних військ, вони разом працювали. Якихось зауважень чи щодо недостатньої кількості ліків, чи щодо неякісних умов проживання, чи щодо до медперсоналу нашого підрозділу не було. Все було згідно-відповідно чинному законодавству. Те, що в умовах війни може бути зроблено, було зроблено", - повідомив під час пресконференції заступник командира полку Костянтин Русанов.
"Збудником пневмонії точно не став підрозділ. Звідки взялася пневмонія? До військової частини потрапляють новоприбулі з цивільного життя. Загальна епідемічна ситуація збіглася з сезоном хвороб. Жодного перевищення показників у порівнянні з цивільними немає", - заявив під час пресконференції "Скелі" тимчасовий виконувач обовʼязків начальника медчастини Юрій Підгірний.
КСВ підтвердило перевірку
У Командуванні Сухопутних військ підтвердили, що полк дійсно ініціював таку перевірку. За її результатами неналежних дій медичного персоналу чи командування військового частини виявлено не було.
З огляду на це, підстав для відсторонення медперсоналу станом на зараз немає.
"За результатами опрацювання повідомляємо, що після зафіксованих випадків захворювань у підрозділах посилено медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців, проводяться додаткові медичні огляди, профілактичні заходи та моніторинг санітарно-епідеміологічної ситуації", - повідомили в КСВ.
Що відповіли у КМС?
Журналісти також поцікавились у Командування медичних сил, який взагалі рівень захворюваності на пневмонії в різних навчальних центрах, а також чи проводилися перевірки стосовно летальних випадків. У КМС відповіли, що надати таку інформацію не можуть, оскільки вона є закритою.
Водночас там зазначили, що "в січні-лютому 2026 року спостерігалось сезонне зростання ГРВІ та пов’язаних із цим ускладнень, яке статистично не відрізняється від попередніх років як в Україні, так і в Збройних силах України".
ЗІ не у всіх частинах, але багатьох. Але якщо попав в дибільну, то перевестися в нормальну не можна. Бо армійське рабство і ти - власність командира. Тому командири страх тіряють і відчувають себе богами.
Доречі впевнений що реально винного не покарають - знайдуть якогось цапа відбувайла. Накажуть якогось начмеда, чи мєдбрата, який лише виконував вказівки вищого керівника. Бо всякі уроди вміють прикривати свій зад і виглядати чистенькими і красивими.
І взагалі, совковість - я маю на увазі відношення до людей. Коли головне не ефективність, не результат, а щоб максимально заіпати людей. Колєктівна ответствєнность, катати квардратне, носити кругле, красити траву (показуха і очковтіратєльство) і все таке прочє суперечаще здоровому глузду.
Судити треба їх, а не робити кругову поруку та робити винними позаштатний медперсонал!!!
Героям Слава, і живим, і мертвим !
Цієї зими декілька знайомих-цивільних тяжко перехворіли ковідом з пневмонією.
Може це - воно, ковід.
.
давайте НЕ будемо займатись дешевим популізмом !
.
А тут пневмонія!!
Чого пневмонія забрала мати пятех дітей з них наймолодші 2 роки (близнюки дівчатка)
В Чехії м Плзень?????
Там немає ні окопів ,ни пролетів ,не недотримання та повного психічного виснаження,...
Притому що медицина на вищому рівні!!
Це проблема глобального "характеру,, ..
Шкода що смерть забирае хороших людей ,...
Але це не відміняє того, що є частини, де до людей ставлення як до розхідного матеріалу - вижив, то добре, а як ні, то типу слабким тут не місце.
Від тяжкої хвороби під час військової служби помер воїн Олександр Пономаренко (Папагатті). ФОТО
Jaroslaw Savranskii, Boros March, Andrii Sakhno, Flin Nya.
Причому у всіх випадках військових госпіталізували, але питань до медичних установ чомусь немає, тільки звинувачення до частини без розбирання в ситуації.
В умовах мобілізації в частини потрапляє велика кількість людей із різним станом здоров'я, і далеко не всі захворювання проявляються одразу. Інкубаційний період, приховані ускладнення або вже наявні інфекції могли початися ще до прибуття в підрозділ.
Зі слів самих медиків, госпіталізація здійснювалася, лікування призначалося, а у складних випадках рішення приймалися відповідно до наявних даних. Те, що важкі ускладнення виявлялися вже в лікарнях, лише підтверджує складність і агресивність перебігу хвороби, а не автоматично свідчить про недбалість.
Також варто враховувати контекст війни: обмежені ресурси, навантаження на медичну систему, сезонні спалахи захворювань. Попри це, перевірки не виявили порушень, а підрозділ сам ініціював додатковий контроль і профілактичні заходи - це ознака відповідальності, а не приховування.
Емоції рідних зрозумілі, але справедливість потребує фактів, а не припущень. Остаточні висновки має дати лише незалежне розслідування з урахуванням усіх медичних і службових обставин.