Угорщина перекручує і політизує ситуацію з законом "Про освіту", - Гриневич

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич вважає, що угорська сторона політизує і перекручує ситуацію довкола мовної статті українського закону "Про освіту".

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

"Ми зі свого боку виконуємо зобов'язання, тоді як в Угорщини неймовірно політизована позиція... Угорщина неймовірно перекручує поточну ситуацію", - зазначила Гриневич.

За її словами в український парламент вже подано законопроект, який передбачає внесення змін до перехідних положень закону в частині термінів імплементації, припускаючи їх збільшення. "Перехідний період було передбачено для впровадження мовної статті в повному обсязі до 2020 року, зараз він буде продовжений до 2023 року", - пояснила міністр.

Читайте також: Читаючи висновок Венеціанської комісії, угорці, мабуть, плутають свою мову з російською, - Клімкін

Нагадуємо, відносини між Україною та Угорщиною загострилися через новий український закон про освіту, який набув чинності 28 вересня минулого року. 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

Порошенко відповів чотирма мовами членам ПАРЄ на питання про реформу освіти. Крім того, Президент України пообіцяв у ПАРЄ: "Україна повністю запровадить висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, але вивчення державної мови обов'язкове".

11  грудня Венеціанська комісія офіційно оприлюднила рекомендації Україні згідно із законом про освіту в частині навчання мовами національних меншин. 7 лютого 2018 року представник МЗС Василь Боднар заявив, що Україна й Угорщина погодили позиції щодо "мовного питання", проте вже наступного дня в Міністерстві закордонних справ Угорщини спростували це твердження.

Автор: Христина Бедрик