"Мерзенна вісімка": Перелік нереалізованих інвестпроєктів 2021 року із залученням міжнародного фінансування

Українські урядовці вміють добре писати проєкти для залучення пільгового фінансування від міжнародних організацій. Втім, коли доходить до роботи, то активність одразу знижується до нуля.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише "Зеркало тижня", аналізуючи портфель проєктів із міжнародними фінансовими організаціями.

"Ми вкрай мляво освоюємо виділені кошти, а інколи й узагалі лише платимо комісійні за їхнє резервування. Що гірше, здебільшого всі ці проєкти нам дійсно потрібні, а закладені під них кошти могли б стати тими самими інвестиціями, які ми шукаємо роками", - зазначає видання.

І от що ми могли б покращити у 2021-му, але не склалося.

1. Основний кредит для аграрної галузі

Виконавець — Міністерство фінансів, кредитор — ЄІБ

Проєкт триває з 2016 року до кінця 2023-го

Сума позики — 400 млн євро

Сума використаних коштів — 18 млн євро (4,5%)

Використано 2021 року — 0 євро.

Кредитні кошти надано Україні на розвиток агросектору: покращення ланцюгів створення доданої вартості для зернових культур, олійних культур, рибного господарства та аквакультури. Щоб Україна перестала виробляти та експортувати виключно сировину, розпочавши нарешті переробку, яка створює додану вартість, підвищує рентабельність і прискорює зростання ВВП.

Що мали б профінансувати:

• спеціалізовані лабораторії, служби поширення сільськогосподарських знань і сертифікації, а також системи контролю та моніторингу рибного господарства;
• первинне виробництво зернових та олійних культур, у тому числі інвестиції в сільськогосподарську техніку та обладнання, а також у модернізацію виробничої інфраструктури;
• розвиток потужностей для сушки й очистки, сортування і зберігання зернових та олійних культур, включно з підтримкою товарно-логістичної інфраструктури;
• модернізацію потужностей для переробки і дистрибуції зернових та олійних культур, включно з підтримкою дистрибуції продукції й інфраструктури роздрібної торгівлі;
• реконструкцію виробничих потужностей аквакультури і рибного господарства, включно з модернізацією ставкової інфраструктури та обладнання, розвитком нересто-вирощувальних господарств, інфраструктурою вилову та заходами з поновлення запасу риби;
• обладнання та інфраструктуру для рибопереробки і консервування, включно з логістикою холодового ланцюга, розвитком інфраструктури оптової та роздрібної торгівлі.

1. Підвищення безпеки автомобільних доріг

Виконавець — Міністерство інфраструктури, кредитор — ЄІБ

Проєкт розпочався у 2020 році і триватиме до 2025-го

Сума позики — 75 млн євро

Сума використаних коштів — 0 євро

Проєкт складається з багатьох малих субпроєктів, які передбачають інфраструктурні покращення систем громадського транспорту, ліквідацію найнебезпечніших місць концентрації ДТП, покращення перехресть, ремонти вулиць, безпечні велосипедні та пішохідні мережі тощо. На цей рік, зокрема, планували провести аудит безпеки доріг у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі і Харкові та розпочати впроваджувати інтелектуальні транспортні системи в цих містах. Але не склалося.

1. Проєкт модернізації української залізниці

Виконавець — Міністерство інфраструктури, кредитор — ЄІБ

Проєкт розпочався у 2018 році і закінчується 2023-го

Сума позики — 150 млн євро

Сума використаних коштів — 0 євро.

Мета проєкту проста — збільшення пропускної здатності напрямку Долинська—Миколаїв—Колосівка та підвищення швидкості руху поїздів на цій ділянці. Для цього кошти позики мали б витратити на електрифікацію ділянки, модернізацію систем сигналізації та зв’язку на станціях і перегонах, загалом облаштувавши 253 км залізничних шляхів. З 2018 року не використано жодної копійки з наданих коштів, попри постійні скарги "Укрзалізниці" на брак інвестицій.

1. Вища освіта України

Виконавець — Міністерство освіти і науки України, кредитор — ЄІБ

Проєкт триває з 2016 року і закінчується 2022-го

Сума позики — 120 млн євро

Сума використаних коштів — 0 євро.

Кошти виділено для здійснення енергомодернізації в українських університетах (енергоефективні інвестиції у термозахисні конструкції, системи кондиціонування та тепловентиляції, електромонтажні роботи та модернізацію систем теплопостачання).

Список університетів, як могли б, але не отримали цього фінансування:

• Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова;
• Національний університет "Львівська політехніка";
• Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут";
• Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка;
• Чернігівський національний технологічний університет;
• Сумський державний університет;
• Вінницький національний технічний університет;
• Харківський національний університет міського господарства імені О.Бекетова;
• Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу;
• Національний аерокосмічний університет імені М.Жуковського "Харківський авіаційний інститут";
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
• Національний університет харчових технологій;
• Одеська державна академія будівництва та архітектури;
• Луцький національний технічний університет;
• Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;
• Львівський національний університет імені Івана Франка;
• Національний університет "Києво-Могилянська академія";
• Національний університет водного господарства та природокористування;
• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
• Ужгородський національний університет;
• Київський національний університет будівництва та архітектури.

Читайте також: IFC та ЄБРР допоможуть Укравтодору залучати інвестиції на ремонт і утримання доріг

1. Реабілітація гідроелектростанцій

Виконавець — Міністерство енергетики, кредитор — ЄІБ

Проєкт триває з 2014 року і мав закінчитися 2020-го

Сума позики — 200 млн євро

Сума використаних коштів — 67 млн євро (33,5%)

Використано у 2021 році — 6 млн євро

Проєкт передбачає модернізацію та реконструкцію обладнання Київської, Канівської, Кременчуцької, Дніпродзержинської та Дніпровської ГЕС. Оновлення турбін, генераторів та іншого обладнання станцій, а також підвищення безпеки гребель.

1. Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС—Каховська

Виконавець — Міністерство енергетики, кредитор — ЄІБ

Проєкт розпочався у 2012 році і триватиме до 2023-го

Сума позики — 175 млн євро

Сума використаних коштів — 72,2 млн євро

Використано у 2021 році — 3 млн євро

Мета проєкту — підвищення надійності роботи південної частини Об’єднаної енергосистеми України за рахунок зняття мережевих обмежень щодо видачі потужності Запорізької АЕС, стабілізація напруги в Південній і Кримській енергосистемах та збільшення пропускної здатності перетинів південної частини ОЕС України шляхом підсилення зв’язку Каховського енерговузла з магістральними газопроводами ОЕС України.

Читайте також: Інвестиційна привабливість України падає через боргові скандали в "зеленій" енергетиці, - інвестори

1. Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання

Виконавець — Мінрегіон, кредитор — МБРР

Проєкт розпочався у 2014 році і мав би завершитися 2020-го

Сума позики — 332 млн євро

Сума використаних коштів — 115,5 млн євро

Використано у 2021 році — 14 млн євро

Суть проєкту у наданні допомоги комунальним підприємствам, аби підвищити їхню економічну та енергетичну ефективність, мінімізувати витрати паливно-енергетичних ресурсів і підвищити надійність функціонування систем теплопостачання за рахунок реконструкції систем централізованого теплопостачання.

1. Модернізація системи соціальної підтримки населення

Виконавець — Міністерство соціальної політики, кредитор — МБРР

Проєкт розпочався у 2014 році і триватиме до 2024-го

Сума позики — 300 млн євро

Сума використаних коштів — 194 млн євро

Використано у 2021 році — 19,5 млн євро

Читайте також: Прийняття "ресурсного закону" погіршить інвестклімат і змусить підприємців тікати з країни, - Южаніна

Проєкт складається з трьох частин: удосконалення надання соціальної допомоги найбільш уразливим верствам населення; зміцнення інституційної спроможності адміністрування соціальної допомоги і соціальних послуг; підтримка розвитку сімейних форм опіки для забезпечення підтримки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів і соціально вразливих сімей у чотирьох областях.

Основною метою проєкту є створення електронних реєстрів та інформаційно-аналітичної системи соцзахисту. Ця мета перекочувала у цей проєкт із попереднього "Вдосконалення системи соціальної допомоги", який тривав з 2006-го по 2013 рік. Не реалізована вона і досі, 2021-го. Просто задумайтеся, нам дають гроші на створення реєстру соцвиплат, і ми не можемо цього зробити впродовж 15 років! При цьому майже 200 млн євро все ж кудись спустили.

Автор: Ірина Дашківська