У скороченій телеверсії "Оскара" буде нагородження "20 днів у Маріуполі", - ЗМІ
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на видання Deadline Hollywood, що спеціалізується на висвітленні індустрії розваг, з посиланням на джерела.
Оновлену версію отримають ліцензіати "Оскара" по всьому світу, а не лише український мовник "Суспільне".
У матеріалі пояснюють, що створення 90-хвилинної скороченої телеверсії завжди передбачало, що деякі фрагменти з тригодинної трансляції церемонії нагородження доведеться вирізати. Зазвичай до скороченої версії потрапляє приблизно 12-15 із 23 номінацій.
Проте Deadline погодився, що було досить сумнівно відмовлятися від показу номінації з найкращим документальним повнометражним фільмом, враховуючи, що всі п’ять номінантів у цій категорії стосувалися міжнародних тем, а тому цілком можна було передбачити, що міжнародна авдиторія захоче дізнатися переможця.
Крім того у виданні додають: фільм "20 днів у Маріуполі", в якому розповідається про облогу українського портового міста та знищення мирних жителів російськими військами, був відомим фаворитом на перемогу - це також повинно було б переконати продюсерів включити категорію до скороченої телеверсії.
Водночас Deadline не бачить вказівок на те, що нагороду за "Найкращий повнометражний документальний фільм" вилучили з політичних причин.
Як відомо, організатори вирізали номінацію "Найкращий повнометражний документальний фільм", у якій переміг фільм "20 днів у Маріуполі" українського режисера Мстислава Чернова, зі скороченої міжнародної телеверсії 96-ї Церемонії вручення нагород премії "Оскар". Після цього Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася з листом до керівництва Walt Disney Company із проханням створити і розповсюдити серед мовників оновлену міжнародну версію, в якій буде збережено цей фрагмент.
Михайло Драй-Хмара. Поет, перекладач. Знав 19 мов. Вбитий на Колимі. У 49 років.
Якби хотіли показати, просто не видаляли б відразу, а якщо видалили, то значить не хочуть показувати це, а якщо не хочуть, то так чи інакше, але не покажуть.
Мы победили !
А не Сергей Фурса ,который на сайте Цензор
Выступил адвокатом Диснея
Дисней это прежде всего про идеи
А потом про деньги
Вірніше - антилюдська природа створінь, що живуть ницими інстинктами.
Тоді і Шекспір - це суцільна "політика"...
https://www.facebook.com/oleksander.turchynov?__cft__%5B0%5D=AZWwYhM4h-wHQ4Cswfp6d2hDv-*********************************************-************************************************************************************************************************************************&__tn__=-UC%2CP-y-y-R Олександер Турчинов
https://www.facebook.com/oleksander.turchynov/posts/pfbid0MSUHFk4Xx99i2V56RLFxA5NJPEbUxbfK8JNbgteREft3etSkVJauFWcmkQMyJaJrl?__cft__%5B0%5D=AZWwYhM4h-wHQ4Cswfp6d2hDv-*********************************************-************************************************************************************************************************************************&__tn__=%2CO%2CP-y-y-R 4 март в 22:49 Колоніальна освіта - це коли ти з піною біля роту вбиваєшся за пам'ятники Булгакову, Толстому, Достоєвському, а прізвища Хвильовий, Курбас, Підмогильний, Зеров, Плужник - навіть не чув. Ну, може чув, але хто вони, що робили, чим відомі - хтозна.
Це коли плутаєшся і, час від часу, розповідаєш про "велику вітчизняну", бо саме ця назва намертво вклеєна в мозок, а перед тим, як виправити себе і промовити "Друга світова", робиш паузу, згадуючи.
Це коли кажеш "Прибалтика", "Киргизія", "Молдавія" замість - «країни Балтії», «Киргизстан», «Молдова».
Це коли вперше, і зовсім недавно почув географічну назву Сандармох, і поки не загуглив, що то таке і з чим його їдять. Або не чув. І нічого про той Сандармох не знаєш.
Невідомо точно, скільки було репресовано української інтелігенції у часи сталінських репресій періоду Розстріляного відродження. Деякі дані свідчать про знищення близько 30 000 осіб.
ТРИДЦЯТЬ ТИСЯЧ, вдумайтеся в цю страшну цифру! Було страчено цвіт української нації. Письменники, художники, лірники, кобзарі (розстріляного з'їзду кобзарів не було, то легенда, але це не заважало нищити кобзарів по всій країні), кінематографісти, режисери, актори, драматурги, журналісти, публіцисти, перекладачі, літературознавці, сценаристи…
В 1930 році друкувалися 259 українських письменників, а вже після 1938 року - лише 36! Із 223 письменників - 192 були репресованими (розстріляними чи засланими в табори з можливим подальшим розстрілом чи смертю), 16 - зникли безвісти, 8 - вчинили самогубство.
Тому ми так тяжко виповзаємо з оцього, колоніального. Тому в моїй Одесі до останнього слухали і захоплювалися Биковим. Мліли від інтерв'ю Ксюші Собчак і Дудя. Розповідали про охєрєнну цінність пам'ятника Катерині II. Хоча чому в минулому часі? І досі так. У нашому місті все ще тривають пошуки "хороших росіян".
Он які баталії розгортаються з приводу пам'ятників колонізаторам. "Не трогайте русскую культуру, она ни в чём не виновата!". Винна. Тому що мовчала. Потурала. Сприймала. Толерувала. Відключала мозок і серце. Йшла на заклання і при цьому славила Сталіна і його приспішників-вбивць.
Вони нам влаштували не лише геноцид, а і етноцид, і лінгвоцид. Вони знищували нашу ідентичність і культуру. Вони зіштовхували нас зсередини, рвали наші зв'язки і намагалися створити "єдиний радянський народ". У нас відбирали мову, історичну пам'ять, культуру, самосвідомість.
Найбільше зусиль під час етноциду спрямовується саме на знищення національної мови.
І зараз вони для нас хочуть те ж саме. Тому і замінюють в першу чергу таблички з назвами у наших окупованих містах. Тому і палять підручники і завозять свої.
А наші військові, звільняючи села і містечка на сході, розмовляють з дітьми українською мовою. Щоб не боялися. Щоб визнали своїх. БО МОВА МАЄ ЗНАЧЕННЯ. Бо за мову вбивали і вбивають.
Тому не має бути жодної толерантності. Ні до російської церкви, ні до пам'ятників умовним булгаковим (в музеї перемістити, з відповідними табличками і поясненнями), ні до російської мови в освітніх, культурних, державних закладах.
Зараз це вже не питання дискусій. А питання хто і кого.
І нам треба не просто вижити. А і перемогти. На всіх фронтах.
Іншого часу не буде.
згорнути коментар
Для тих хто в бронепотягу - ЦЕ САРКАЗМ.
На місці авторів, я б відмовився від премії й повернув ту статуетку організаторам "взад" - це був би потужніший крок, ніж здобуття самої премії.