Україна не бачить правових підстав для визнання Путіна демократично обраним і легітимним президентом РФ, - заява МЗС
Міністерство закордонних справ України 6 травня опублікувало заяву щодо "інавгурації" російського диктатора Володимира Путіна.
Як передає Цензор.НЕТ, заяву опубліковано на сайті МЗС.
Як зазначається, 7 травня в Росії відбудеться церемонія введення на посаду Володимира Путіна. У такий спосіб російська влада намагається створити для усього світу і своїх громадян ілюзію законності майже довічного перебування при владі людини, яка перетворила РФ на державу-агресора, а правлячий режим – на диктатуру.
У МЗС наголошують, що під час так званих березневих "виборів" РФ порушила положення численних міжнародних документів, які є основою сучасної системи міжнародних відносин. Йдеться насамперед про Статут Організації Об’єднаних Націй, Декларацію про принципи міжнародного права, Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, а також десятки резолюцій Генеральної Асамблеї ООН.
"Брутальним порушенням загальновизнаних норм та принципів міжнародного права стала незаконна організація так званого виборчого процесу на тимчасово окупованих Російською Федерацією суверенних територіях України – частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі – зі свідомим залученням погрозами і шантажем до участі у ньому мільйонів громадян України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях або під примусом були переміщені на територію РФ", - йдеться в заяві.
Також у МЗС зауважують, що такі дії РФ, попри попередження з боку авторитетних міжнародних інституцій, вкотре доводять, що її керівництво не визнає своєї відповідальності та не збирається припиняти незаконну, неспровоковану та невиправдану повномасштабну збройну агресію проти України, яка триває вже понад два роки і спричиняє численні людські жертви й руйнування.
"Вдаючись до пропаганди і маніпуляцій, кремлівський режим використовує участь виборців і підсумки голосування для виправдання військового вторгнення в Україну та агресивної політики щодо інших держав.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи чинний ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна, Україна не бачить правових підстав для його визнання демократично обраним і легітимним президентом Російської Федерації.
Нещодавні резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 17 квітня № 2540 (2024) та Європейського Парламенту від 25 квітня № 2024/2665(RSP) підтверджують неправомочність проведення так званих "виборів" на тимчасово окупованих територіях України, їх недемократичний характер на території РФ та фактично заперечують легітимність їх результатів", - підсумували в МЗС України.
Крім того, у міністерстві закликали іноземні держави, міжнародні організації та громадськість також не визнавати результатів російських псевдовиборів і легітимності російського диктатора Володимира Путіна, надалі протистояти організованій ним руйнації системи верховенства права та загальновизнаних демократичних цінностей, а також продовжувати дієву підтримку народу України у боротьбі проти російської агресії, яка створює загрозу для європейської і світової безпеки, миру та стабільності.
Нагадаємо, що так звана "інавгурація" російського диктатора Путіна запланована на 7 травня. Низка країн відмовилася відправляти своїх дипломатів на цей захід. Такі заяви вже зробили Чехія, Латвія, Німеччина, Естонія та Литва. Окрім того, на церемонії не буде присутній прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.
якого чекає заслужена смерть 👹
І тоді як це узгодити з заявою скибицького про те, що треба сідати за стіл перемовин? З ким і на яких умовах???
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційним поданням 101 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, п'ятої статті 103 Конституції України у системному зв'язку з пунктом 16 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (справа про строк, на який обирається Президент України)
м. Київ
15 травня 2014 року
№ 5-рп/2014
Справа № 1-19/2014
Конституційний Суд України у складі суддів:
Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Касмініна Олександра Володимировича,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Саса Сергія Володимировича,
Сергейчука Олега Анатолійовича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Стецюка Петра Богдановича - доповідача,
Шаптали Наталі Костянтинівни,
Шевчука Станіслава Володимировича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 101 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4605 частин першої , https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4610 п'ятої статті 103 Конституції України у системному зв'язку з https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4971 пунктом 16 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України стосовно визначення строку, на який обирається Президент України на позачергових виборах.
Приводом для розгляду справи відповідно до https://zakononline.com.ua/documents/show/186767___590093#n179 статей 39 , https://zakononline.com.ua/documents/show/186767___590093#n192 41 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання 101 народного депутата України.
Підставою для розгляду справи згідно зі https://zakononline.com.ua/documents/show/186767___590093#n442 статтею 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" є практична необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611 Конституції України , зумовлена неоднозначним розумінням визначення строку, на який обирається Президент України на позачергових виборах.
Заслухавши суддю-доповідача Стецюка П.Б. та дослідивши матеріали справи, у тому числі позиції науковців Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету "Одеська юридична академія", Національного університету "Києво-Могилянська академія", Конституційний Суд України
установив:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 101 народний депутат України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частин першої, п'ятої статті 103 Конституції України у системному зв'язку з пунктом 16 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України стосовно визначення строку повноважень Президента України, обраного на позачергових виборах.
Практичну необхідність в офіційній інтерпретації вказаних положень Конституції України суб'єкт права на конституційне подання обґрунтовує неоднозначним розумінням строку, на який обирається Президент України на позачергових виборах, оскільки від вирішення цього питання залежить можливість реалізації конституційного права громадян України на участь у виборах Президента України. Автори клопотання вважають, що положення пункту 16 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України за певних обставин можуть призвести до ситуації, коли Президент України, обраний на позачергових виборах, здійснюватиме свої повноваження в межах іншого строку, ніж це передбачено частиною першою статті 103 Конституції України.
2. Вирішуючи порушене в конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходить з такого.
2.1. Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4174 стаття 1 , https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4191 частина перша статті 8 Основного Закону України ). Україна є республікою; носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4181 частини перша , https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4182 друга статті 5 Конституції України ).
Конституційний Суд України в https://zakononline.com.ua/documents/show/346876___346941 Рішенні від 29 травня 2013 року № 2-рп/2013 вказав, що істотне значення для функціонування демократичної держави, гарантування її республіканських засад має встановлений Основним Законом України порядок формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема періодичність проведення виборів до них (https://zakononline.com.ua/documents/show/346876___346941#n20 абзац перший пункту 3 мотивувальної частини ).
Вибори як форму здійснення народного волевиявлення визначає https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4392 стаття 69 Основного Закону України .
2.2. Відповідно до https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4603 статті 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
В Основному Законі України встановлено строк, на який обирається Президент України (частина перша статті 103), врегульовано питання щодо призначення і проведення чергових та позачергових виборів Президента України (https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n5054 пункт 7 частини першої статті 85 , https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4610 частина п'ята статті 103 ).
У частині першій статті 103 Конституції України визначено, що Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Згідно з частиною п'ятою цієї статті чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України; у разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів (https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4618 частина четверта статті 104 Конституції України ).
Таким чином, виходячи з Основного Закону України главу держави може бути обрано як на чергових, так і на позачергових виборах. Конституційний Суд України наголошує, що положення https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4605 статті 103 Конституції України та інших її статей, які визначають конституційно-правовий статус Президента України, не містять норм, які встановлювали б інший строк, крім п'ятирічного, на який громадяни України можуть обирати главу держави, незалежно від виду виборів (чергових або позачергових).
Отже, закріплений https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4605 частиною першою статті 103 Основного Закону України п'ятирічний строк - єдиний конституційно встановлений строк, на який обирається Президент України. Цей строк однаковою мірою поширюється як на Президента України, обраного на чергових виборах, так і на Президента України, обраного на позачергових виборах.
3. Відповідно до https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4971 пункту 16 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України "чергові вибори Президента України після відновлення положень Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року за Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі про додержання процедури внесення змін до Конституції України проводяться в останню неділю березня 2015 року". Цим пунктом було доповнено https://zakononline.com.ua/documents/show/170036___592611#n4947 розділ XV "Перехідні положення" Конституції України згідно із https://zakononline.com.ua/documents/show/319405___319470 Законом України "Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 1 лютого 2011 року № 2952-VI.
Конституційний Суд України вважає, що пунктом 16 розділ XV "Перехідні положення" Конституції України було доповнено для унормування конкретної ситуації, що виникла у зв'язку із внесенням змін до Конституції України стосовно правового регулювання виборів Президента України та необхідністю встановлення (після проведення виборів глави держави 17 січня 2010 року) дати наступних чергових виборів Президента України, а саме в останню неділю березня 2015 року. Аналіз змісту положень цього пункту дає підстави для висновку, що ними визначено дату лише наступних чергових виборів Президента України і ці положення не поширюються на правовідносини щодо позачергових виборів глави держави. Отже, проведення позачергових виборів Президента України до останньої неділі березня 2015 року унеможливлює застосування пункту 16 розділу XV "Перехідні положен