У Вовчанську триває бій. Ситуація контрольована, - Генштаб
Сили оборони продовжують рішуче протидіяти спробам противника просунутися в глибину території України, спрямовують зусилля на зриві виконання окупантами завдань наступу. З початку доби відбулося 136 бойових зіткнень.
Про це пишуть в офіційному фейсбуці Генштабу ЗСУ, передає Цензор.НЕТ.
Російські обстріли України
Російський агресор намагається використати перевагу в живій силі та підтримку з повітря. Протягом доби завдавав по території України ракетного удару однією ракетою. Крім того, терористи здійснили 41 авіаудар - зокрема, скинули 58 КАБів. Окрім того, загарбники задіяли 457 дронів-камікадзе та провели майже 3000 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах із використанням різних типів зброї.
Ситуація на Харківщині
На Харківському напрямку російські терористи шість разів, за підтримки авіації, штурмували позиції наших підрозділів в районах Вовчанська і Глибокого. У Вовчанську ще триває бій. Ситуація контрольована.
За наявною на цей час інформацією, протягом доби, ворог втратив 144 особи вбитими та пораненими і 77 одиниць озброєння та військової техніки. Зокрема, знищено танк, дві артсистеми, 10 автомобілів, чотири пункти управління та склад пально-мастильних матеріалів. Окрім того, пошкоджено три гармати, одну РСЗВ, танк, два авто та дві одиниці спецтехніки. Підрахунок триває
Десять разів ворог атакував наші позиції на Куп’янському напрямку. Поблизу Синьківки концентрує зусилля - відбито п’ять атак, ще одна - продовжується. Також, дві спроби ворога просунутись вперед стримують наші воїни біля Стельмахівки.
Бойові дії на Сході
На Лиманському напрямку за день російські війська 16 разів атакували українських захисників в районах чотирьох різних населених пунктів. На цей час продовжуються шість боєзіткнень. Ворог концентрує свої зусилля поблизу Греківки і Тернів. Окрім того, атакував наші позиції у районах Невського і Макіївки. Ситуація контрольована.
На Сіверському напрямку ворог п’ять разів штурмовими діями намагався витіснити наших захисників з позицій в районах Івано-Дар’ївки, Спірного та Виїмки. Успіху не мав.
На Краматорському напрямку зазнали невдачі вісім спроб загарбників просунутися поблизу Часового Яру і Кліщіївки. На даний час точаться бої ще у трьох локаціях в районах Калинівки, Іванівського та Часового Яру.
На Торецькому напрямку ситуація напружена. окупанти 24 рази атакували поблизу Деліївки, Торецька, Південного, Нью-Йорка і Північного. 15 боєзіткнень завершились. Бойові дії тривають ще у дев’яти локаціях.
Інтенсивно атакує ворог українських захисників на Покровському напрямку. Тут, впродовж дня, агресор наростив зусилля – загалом здійснив 43 штурмових і наступальних дії. Найбільша активність російських окупантів зберігається з району Очеретиного, звідки ворог у різних напрямках намагається вклинитися в наші бойові порядки. 31 атаку українські захисники вже відбили, ще 12 боєзіткнень тривають, зокрема, біля Євгенівки та Новоолександрівки. Окупанти на напрямку втрачають багато живої сили - за сьогодні наші воїни ліквідували та поранили понад 350 військовослужбовців ворога. Також знищено і пошкоджено як мінімум 11 гармат та мінометів. Втрати загарбників уточнюються.
На Курахівському напрямку на цей час доби нараховується 11 бойових зіткнень. Окупанти намагалися безуспішно просунутися в районах населених пунктів Георгіївка і Парасковіївка. Біля Красногорівки, де ворог зосереджує зусилля, п’ять атак вже відбито, бойові дії тривають.
Обстановка на Півдні
На Придніпровському напрямку чотири штурмових дії ворога на лівобережжі Дніпра успіху не мали. Втрат позицій не допущено.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбулося.
Сьогодні за ефективну бойову роботу слід відзначити воїнів 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, які завдали ворогу відчутних втрат у живій силі.
Вчора і сьогодні кацапський розвід-БпЛА залітає в повітряний простір України і русня через нього просто собі наводить ракети на наші літаки на аеродромах Полтавщини.
І це вже не вперше, і навіть не вдруге. Вже західні ЗМІ пишуть про те, що ми не маємо права втрачати стільки літаків, вже наші пілоти про це пишуть.
А що робиться для того, щоб цього уникнути? Звісно, робляться коментарі про те, що не все так погано і не всі літаки насправді уразило.
https://www.facebook.com/oleksandr.ivashura?__cft__[0]=********************************************************************************************************************************************************&__tn__=-]K-R Oleksandr Ivashura
Анонім", пишу це для того щоб якомога більше людей дізналися й відкрила істину для себе. З побратимами з якими я служу, їжджу на бойові завдання деякі з них померли більшість з них поранені, всіх нас об'єднує те, що нас відправляють на убій наша задача спорядження інженерних фортифікацій, або загороджень мінування полів, а інколи нас кидають приймати участь у штурмах, в нас немає спорядженя щоб приймати участь у таких штурмах. Це не узгодженість, та байдужістю між нашим командуванням й до інших бригад до яких нас відряджають, але що об'єднує наше командування й до тих що нас відряджають і саме головніше що вони нічим не відрізняються від російського командування це їх байдужість страх, вони навіть не знають хто з нас травмувався на на бойовому завданні лікарняний щоб відійти від кантуження не деяким не дають комбат який має приймати рішення "синій" п'яний який навіть не знає що дехто з нашої групи потрапив під обстріл і 300ті
Страх їхньої некомпетентності не знання того що як треба складати стратегічні плани вони малюють на картах плани як "маленька дитина" яка знайшла планшет і кольоровий олівець вони вчилися тільки писати звітність а все інше перекидають на звичайнихсержантів й солдат, но при цьому до нас вони прислухатися не хочуть тому що ми не їх рівня ієрархії. Страх того що вони переживають щоб в папірцях все було правильно і вчасно подано на те що розклад справ чим особовий склад буде займатися в голові тільки "звітність" на нас, їм плювати на те що нас поранило багато хто зник безвісти солдати які поранені, особливо хто знаходиться кантужені більше на лікарняному а ніж інші по причині того що вони одужують повільніше і на них не діють антибіотики їх вважають ухилянтами,те що вони прикидаються хворими, що вони дуже довго знаходяться на лікарняному ніж потрібно а значіть хоче "відкосити"щоб не їздити на бойові виїзда, уявіть. Хлопців яких я знаю, які служать від 5ти років й більше у яких немає жодних доган, адміністративих правопорушеннь які служили гідно які відїздили на бойові завдання без скарг, раптово отримують поранення, і тут до них починають чиплятися на шталт що "інші вже їздять на виїзді а ти косиш придурюєшся що ти ще хворий" вони сприймають кантуженість не наче це якась нежить...яка лікується за тиждень.
Кажуть що в них нема людей щоб замінити.
Вони впевнені що ніхто не знає що дехто їздить до дому кожен місяць хтось заносить пакунки щоб не їздити на бойові виїзди.
Дехто просто настрашився і не хоче їздити
А з хлопців які вже поранені дехто з них вигоріли морально...
Багато хто з них відїздили так довго що їм плювати на своє життя...
Хлопці навіть не отримають платню за те що вони кожен день їздять на бойові завдання тому що ротний забив х#й на довідки йому байдуже на те як має виконуватися завдання головне щоб було зроблено а чи живі чи мертві їм байдуже
замість того щоб оборонятися окапуватися, загороджуватися щоб не було так як в Харкові треба це робити 2х до 5 кілометрів,
нас відправляють ставити "путанки" "ягозу"(калючи дроти) від 50метрів до 200 метрім до ворога "вони хочуть перемогти ворога "калючим дротом"...
Тут питання не в тому що б боятися їздити на завдання а в тому що немає сенсу помирати при цьому ти навіть не зміг виконати завдання тебе пґпривезли на точку де не має ні укриття ні чого, тільки кущі й ворожих дронів як "рій бджіл"
Ти знаходишся в 100-400метрах від ворога
і ти ще маєш поставити противотанкові міни від 20-200шт. путанку, або ягозу і при цьому дивитися на те що б в тебе не прилитів дрон, автоматна черга або міномет нас викинулина точку з тим що "самі розберетесь" задача має бути виконана, "як з якими втратами байдуже"
Багатьох кидають в штурм і при цьому ти маєш якось відстрілюватися і одно часно ставити загородження ісце я нагадаю від 100-400метрах від ворога. Інколи нас нема кому прикрити а в тебе всього 4х магазини проти ворога який суниться хвилями і бере тебе в кільце...
Наше командування ні чим не відрізняється від російського що наші кидають нас як м'ясо що їхні різниця лише в тому що російського м'яса в 20х разів більше а ми закінчуємося...
Вище командування перетягує на себе більше вважає себе потрібнишими і важливішими, хоча ми маємо бути на рівні тому що ми потрібні їм а вони нам, ми єдиний механізм який повинен працювати злагоджено, але його нажаль не має в штабі вважають себе "елітою а нас псами які от от мають здохнути від чумки...
Ми кончена совкова армія яка воює з продвинішою конченою совковою армією, командування з обох сторін яким байдуже на особовий склад.
Кожен з нас мають ті чи інші поранення, психологічні, фізичні, ми виснажені й побиті.
Ще пару місяців такого "командування"і нікого окрім штабістів і ТЦК'шників не лишиться щоб відбивати й обороняти наші землі...
І я не знаю чи зміниться щось з цього часу що я написав це..?