Ірина Фаріон померла в реанімації після замаху
Мовознавиця та екснардепка Ірина Фаріон померла у лікарні після скоєного на неї замаху у Львові, 19 липня.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням заяву начальника Львівської ОВА Максима Козицького.
"Дуже прикро, але, попри всі зусилля медиків, врятувати Ірину Фаріон не вдалося. Щирі співчуття рідним, близьким та учням Ірини Дмитрівни", - йдеться у дописі.
Пошуки нападника продовжуються.
Замах на Ірину Фаріон
Ввечері 19 липня у Львові на вулиці Масарика невідомий стріляв в Ірину Фаріон.
Стрільця, як повідомляють місцеві пабліки, бачили сусіди. Стріляв у Фаріон хлопець 20-25 років. Він чекав її біля виходу, мав пістолет без глушника, був в рукавичках.
Лікарі госпіталізували мовознавицю із пораненням голови.
У МВС згодом повідомили, що напад на Ірину Фаріон кваліфіковано як замах на умисне вбивство. Повідомлялося, що стан потерпілої тяжкий, лікарі борються за її життя.
Медики прооперували Фаріон, однак врятувати її життя не вдалося.
Оно "не любит западенцев за их падлючесть"
Ось так воно своїм чорним ротом висказалось про всіх западенців.
Це з тих, що ділять українців на сорти. і готові їх знищувати
Якби я був куратором "операції", то так би і наказав йому одягнутися як папуга, що б якмога більше людей запам'ятали. А постріл зробила інша людина - "сіра непомітна миша".
ФСБ убило Фарион вовсе не потому, что она представляла страшную угрозу для Кремля, а чтобы запустить срач.
З 1982 по 1987 рр. навчалася на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 філологічному факультеті (українська філологія) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC._%D0%86._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Львівського державного університету ім. Івана Франка , який закінчила з відзнакою
В 1996 році захистила кандидатську дисертацію здобула ступінь https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA кандидата філологічних наук .
В 1998 році започаткувала зі студентами Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» проєкт політичного плаката і малюнка
«Мова - твого життя основа», що тривав упродовж десятьох років (1998-2008), як вислід - видано чотири добірки мовних плакатів: «Мова - твого життя основа» (2001), «Я на сторожі коло їх поставлю Слово» (2002), «Мова - краса і сила» (2007), «Слово - меч духовний» (2012).
став формальним приводом намагань промосковських сил Львова відкрити кримінальну справу у 2003 році за начебто розпалювання Фаріон міжнаціональної ворожнечі.
На підтримку викладачки організували прес-конференцію, на віче у Львові були зібрані підписи на підтримку - підписалися всі ректори.
Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію «Просвіти» https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%C2%AB%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%C2%BB Національного університету «Львівська політехніка» , була членкинею наглядової ради https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_%D0%AF%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика ,
2004-го стала лавреатом https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8_%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Літературної та патріотично-виховної премії ім. Олекси Гірника .
15 вересня 2015 року захистила докторську дисертацію на тему «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови
18 травня 2010 року на сесії Львівської обласної ради
звернулася до освітян, студентів, школярів та їх батьків із закликом «бойкотувати та не приймати
освітніх КОЛОНІАЛЬНИХ починань прокремлівської влади;
берегти духовну основу української незалежности - мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять;
Все своє життя вона поклала на захист української мови!
Подяка їй від українців!
Від українців світла їй пам"ять!
Знищення цього символа дуже сумна подія для свідомості всього українського суспільства. Масштаб втрати важко переоцінити.
І це чудово розуміють кацапи. В них величезне свято.
Покойсь з миром пані Ірина.
Ваші наукові праці знайдуть свої місця в найкращих навчальних закладах світу.
Вічна пам'ять.
"А вот что Лавкрафт говорил про русских
"Наиболее тревожным вееньем из тех что приходится наблюдать в наш век стоит признать растущее пренебрежение к устоявшимся нормам закона и порядка во многом проистекающей от тлетворного влияния, отличающейся особенной порочностью, недочеловеческой русской заразы. Низшей из разумных форм жизни." - Howard Phillips Lovecraft, 20 августа 1890, Провиденс, Род-Айленд, США - 15 марта 1937, там же) - американский писатель и поэт, писавший в жанрах ужасов, мистики, совмещая их в оригинальном стиле. "
1622 - наказ царя Михайла з подачі Московського патріарха Філарета спалити у державі всі екземпляри надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" К. Ставровецького;
1690 - засудження та анафема Собору РПЦ на "київські нові книги" П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, О. Радзівіловського та інших;
1720 - указ Петра I про заборону друкарства українською мовою та про вилучення українських текстів із церковних книг;
1729 - наказ Петра II переписати з української мови на російську всі укази та розпорядження; 1763 - указ Катерини II про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії;
1769 - заборона Синоду на друк та використання українського букваря;
1775 - руйнація Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях;
1832 - реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах з перекладом на російську мову навчання;
1847 - розгром Кирило-Мефодіївського братства та посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона кращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших; 1862 - закриття безкоштовних недільних українських шкіл для дорослих у підросійській Україні; 1863 - Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної та поулярної освітньої літератури: "жодної окремої малоросійської мови не було і бути не може";
1864 - прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання мало проводитися тільки російською мовою;
1870 - роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що "кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно має бути обрусіння";
1876 - Емський указ Олександра про заборону друкування та ввезення з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних уявлень та друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень;
1881 - заборона викладання в народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою;
1884 - заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях; 1888 - указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах та хрещення українськими іменами;
1892 - заборона перекладати книги з російської мови на українську;
1895 - заборона Головного управління у справах друку видавати українські книжки для дітей. 1911 - постанова VII-го дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту та неприпустимість вживання інших мов у школах Росії;
1914 - заборона відзначати 100-річний ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи II про заборону української преси 1914;
1916 - кампанії русифікації Західної України; заборону українського слова, освіти, церкви у районах окупованих Росією;
1933 - телеграма Сталіна про припинення "українізації";
1938 - постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) "Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік та областей", відповідну постанову РНК УРСР та ЦК КП(б)У;
1970 - наказ про захист дисертацій лише російською мовою;
1973 - заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського "Енеїда";
1984 - початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплати вчителям російської мови порівняно з учителями української мови;
1989 - постанова ЦК КПРС про "законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної";
1990 - ухвалення Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної. у 1988 році у Києві з 274 шкіл тільки 34 залишилось з освітою українською мовою.
У книзі https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_%D1%96_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D1%96_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%B8%D0%BD «Україна і Росія у світлі культурних взаємин» Петро Голубенко подає список тих фізично ліквідованих письменників першого покоління, дати смерті яких (що безпосередньо чи посередньо була наслідком терору) на кінець 1980-х були більш-менш встановленіhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2#cite_note-ph411-1 [1] :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Василь Бобинський (1898-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE Василь Бойко (1892-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE Дмитро Бузько (1892-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B9 Кость Буревій (1888-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Петро Ванченко (1897-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Микола Вороний (1871-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%93%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Володимир Гадзинський (1882-1932),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9 Олесь Досвітній (1891-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B9-%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0 Михайло Драй-Хмара (1889-1939) ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA Михайло Дубовик (1900-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юрій Жилко (1898-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BB Дмитро Загул (1890 - кінець 1930-х),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2 Микола Зеров (1890-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%97%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8F Юхим Зозуля (1891-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Михайло Івченко (1890-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%86%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD Мирослав Ірчан (1897-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Йогансен (1895-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0 Аркадій Казка (1890-1933),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BA_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Володимир Коряк (1889-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Григорій Косинка (1899-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Агатангел Кримський (1876-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 Микола Куліш (1892-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BA_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 О. Лан (Коршак) (1897-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Максим Лебідь (1889-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Петро Лісовий-Свашенко (1892-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2 Яків Мамонтов (1888-1940),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Іван Микитенко (1897-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 Андрій Панів (1899 - кінець 1930-х),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%8F%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Анатолій Патяк (1898-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Сергій Пилипенко (1891-1933, за іншими відомостями - 1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Микола Плевако (1890-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA Євген Плужник (1898-1936),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA Валеріан Поліщук (1897-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Сергій Роснянський (1899-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Яків Савченко (1890-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Володимир Свідзінський (1885-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Михайль Семенко (1892-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0_%D0%A1%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Олекса Слісаренко (1891-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Олександр Соколовський (1896 - середина 1930-х),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Мирослава Сопілка (1897 - кінець 1930-х)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2#cite_note-2 [2] ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Людмила Старицька-Черняхівська (1868-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Дмитро Фальківський (1898-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Микола Хвильовий (1893-1933),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Гнат Хоткевич (1876-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Микола Чернявський (1876-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Василь Чечвянський (1888-1933),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A7%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2 Сергій Чмельов (1896-1941),
Щодо останніх, воєнних, років… Не залишає сумніву одне, що частини їх, від яких влада не бачила для себе жодної користі, позбулися убивством ще під час евакуації (В. Свідзінський, Л. Старицька-Черняхівська, А. Кримський). Решта, що їх смерть припадає на 1941-1943 роки, загинули, мабуть, від погіршення режиму в концтаборах; їх можливо, виморювали голодом або й дострілювали виснажених, щоб не витрачати на непрацездатних зайвих харчів.
Велика кількість письменників була чи то розстріляна, чи пішла в ув'язнення і на заслання, і з того часу про них не було жодної чутки. Зі стовідсотковою певністю можна сказати, що всі вони загинули. Ось теж далеко не повний їх список (в дужках дати народження)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2#cite_note-4 [4] :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Атаманюк (1897),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D0%BD Степан Бен (Бендюженко) (1900),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8C Микола Горбань (1899),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Дмитро Грудина (1898),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2 Сергій Єфремов (1876),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Пилип Капельгородський (1882),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D1%96%D1%87%D1%83%D1%80%D0%B0 Мелетій Кічура (1881),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81 Михайло Козоріс (1882),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE Кость Котко (1896),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D1%84%D0%B5%D1%82_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Григорій Майфет ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Михайло Могилянський (1873),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Андрій Ніковський (1885),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA Клим Поліщук (1891),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Андрій Річицький ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Павло Филипович (1891),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Микола Філянський (1873),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8F Андрій Хвиля (1898),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A9%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BA Самійло Щупак ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Володимир Юринець (1891).
До другого покоління, у загибелі яких немає сумніву, Петро Голубенко відносить:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BA Василь Басок (1902-1940)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Микола Булатович (1909-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0_%D0%92%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE Олекса Влизько (1908-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BA%D0%B8%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Микола Дукин (1905-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%95%D0%BF%D1%96%D0%BA Григорій Епік (1901-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Іван Кириленко (1902-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Борис Коваленко (1903-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Марко Кожушний (1904-1942)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Григорій Косяченко (1903-1932),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Іван Крушельницький (1904-1934)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%97%D0%BD_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9F%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Дмитро Надіїн (1907-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Панько Педа (1907-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Валеріан Підмогильний (1901-1942)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Петро Радченко (1902-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Григорій Саченко (1905-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 Іван Семиволос (1909-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0 Микола Скуба (1907-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олександр Сорока (1901-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Дмитро Чепурний (1908 - кінець 1930-х),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BE_%D0%A8%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B9 Ґео Шкурупій (1903-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0-%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Михайло Шульга-Шульженко (1901-1935)
До замовклих належать:
розстріляні, про акт убивства яких нема певних відомостей;
заслані, що з них частина померла на засланні, покінчила самогубством, а хтось міг і повернутися з заслання;ті, що в умовах сталінського терору перестали писати.
Із списків укладених https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2 Богданом Кравцівим Петро Голубенко вибрав лише тих, чиї дати народження йому вдалося встановити:
https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Марат Андрущенко (1910),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Зіновій Біленко (1909),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%BE Сава Божко (1901),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Бойко (1908),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Марко Вороний (1904),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Василь Вражливий (1903),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Петро Голота (1902),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Дмитро Гордієнко (1901),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B2 Олесь Громів (1902),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1 Петро Грубник (1908),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F&action=edit&redlink=1 Юхим Зоря (1902),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Федір Кириченко (1908),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%83%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Ковтун (1906),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Гаїна Коваленко (1905),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA&action=edit&redlink=1 Степан Ковганюк (1902),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Грицько Коляда (1904),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1 Анатоль Крижаний (1905),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Володимир Кузьмич (1904),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BD&action=edit&redlink=1 Василь Нефелін (1907),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Веніамін Різниченко (1901),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1 Сергій Роговик (1905),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Омелян Розумієнко (1905),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A0%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=edit&redlink=1 Олександр Рохович (1908),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Маргарита Сенгалевич (1901),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BB Василь Сокіл (1905),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Яків Солодченко (1902),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BA Кіндрат Сторчак (1906),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A2%D0%B0%D1%81%D1%8C Дмитро Тась (Могилянський) (1901),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B4%D1%8F%D0%BA Василь Худяк (1903).
Ше одна жертва серед мільйонів закатованих "прогресивними цивілізаторами" українців, які прагнули бути просто самі собіою!
Справжня щира українка, патріотка, лідер нації.
Ось такими іменами треба вулиці називати, а не диванних письменників та кінодіячів.
А всіх підступних ворогів-агресорів - повбивати треба!
"У Львові поліція затримала двох чоловіків, які палили автомобілі військових. Злочинні дії чоловіки скоювали на "замовлення". Интересно - на каком языке они говорили?
Велика ЇЇ пошана за те.