4991 посетитель онлайн
59 980 782

Ирина Фарион умерла в реанимации после покушения

Фаріон

Языковед Ирина Фарион умерла в больнице после совершенного на нее покушения во Львове, 19 июля.

Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой заявление начальника Львовской ОГА Максима Козицкого.

"Очень жаль, но, несмотря на все усилия медиков, спасти Ирину Фарион не удалось. Искренние соболезнования родным, близким и ученикам Ирины Дмитриевны", - говорится в заметке.

Поиски нападавшего продолжаются.

Покушение на Ирину Фарион

Вечером 19 июля во Львове на улице Масарика неизвестный стрелял в Ирину Фарион.

Стрелка, как сообщают местные паблики, видели соседи. Стрелял в Фарион парень 20-25 лет. Он ждал ее у выхода, имел пистолет без глушителя, был в перчатках.

Врачи госпитализировали языковеда с ранением головы.

В МВД впоследствии сообщили, что нападение на Ирину Фарион квалифицировано как покушение на умышленное убийство. Сообщалось, что состояние потерпевшей тяжелое, врачи борются за ее жизнь.

Медики прооперировали Фарион, однако спасти ее жизнь не удалось.

Топ комментарии
+89
За ,що її вбили? за правду? за те, що вона була українкою?Покійся з миром Ірино!
показать весь комментарий
19.07.2024 23:44 Ответить
+51
А Новінському, який є стовпом "руского міра" в Україні, волосок з голови не впав!
показать весь комментарий
19.07.2024 23:46 Ответить
+50
Царство Небесне...
Вічна пам'ять...
показать весь комментарий
19.07.2024 23:44 Ответить
Комментировать
Сортировать:
Страница 8 из 8
Я також піанерам кадата біл, бо крассівий красний галстук і барабани.)) ***
показать весь комментарий
20.07.2024 09:18 Ответить
З деяких, яким вона муляє навіть мертва, можна тільки кусок лайна зліпити
показать весь комментарий
20.07.2024 09:26 Ответить
Для мене було вже святом просто дивитись на те як корчить та викручує ціх ублюдків, від її слів!
показать весь комментарий
20.07.2024 12:25 Ответить
Для мене було вже святом, дивитись як корчить та викручує цих ублюдків, тільки від її слів.
показать весь комментарий
20.07.2024 12:27 Ответить
Комуністка - це звання пожиттєве...
показать весь комментарий
20.07.2024 15:45 Ответить
Не згоріла, а була вбита!
показать весь комментарий
20.07.2024 13:49 Ответить
показать весь комментарий
20.07.2024 09:23 Ответить
зняти вінок - а там роги
показать весь комментарий
21.07.2024 15:01 Ответить
Не люблю долбасян за их непробиваемую тупорылость. Нужно было не принимать ********* из долбасянии, если у них западенцы плохие, а сами как уголовники думают.Слава Богу я живу по правильную сторону Днепра, в Николаеве, там гораздо меньше ********, которые что-то там на западную часть Украины гонят и постоянно пытаются разделять Украину.
показать весь комментарий
20.07.2024 09:35 Ответить
навіщо нам сотні тисяч поліцейських коли у нас людей вбивають на вулицях молодики з пістолетами? на 50% їх скоротити і створити з них бойові підрозділи для фронту.
показать весь комментарий
20.07.2024 09:31 Ответить
Вони охороняють " владу".
показать весь комментарий
20.07.2024 09:48 Ответить
Навіщо?? «Ухилянтів» кошмарити і добивати рештки економіки держави, що вони з московитами успішно і роблятьт
показать весь комментарий
20.07.2024 13:12 Ответить
О, як кацапуру прорвало

Оно "не любит западенцев за их падлючесть"

Ось так воно своїм чорним ротом висказалось про всіх западенців.

Це з тих, що ділять українців на сорти. і готові їх знищувати
показать весь комментарий
20.07.2024 09:35 Ответить
Стосовно отого хлопа, який на фото на лавочці ніби кілька днів чекав на ....
Якби я був куратором "операції", то так би і наказав йому одягнутися як папуга, що б якмога більше людей запам'ятали. А постріл зробила інша людина - "сіра непомітна миша".
показать весь комментарий
20.07.2024 09:42 Ответить
я теж так думаю.
показать весь комментарий
20.07.2024 14:06 Ответить
Від стерва нкведешного, та ще й примітивного, яке видає себе кожним словом, чуємо
показать весь комментарий
20.07.2024 10:22 Ответить
Ребята-октябрята!
ФСБ убило Фарион вовсе не потому, что она представляла страшную угрозу для Кремля, а чтобы запустить срач.
показать весь комментарий
20.07.2024 09:55 Ответить
Іди ***** русня їбана
показать весь комментарий
20.07.2024 10:01 Ответить
Прекрасный образец поклонников Фарион!
показать весь комментарий
20.07.2024 10:15 Ответить
Нажаль Ірина не побачить нашої перемоги, які і тисячі інших патріотів, яких вбила русня. Сподіваюсь діти загиблих дочекаються тих часів про які мріяла пані Ірина, коли українці нарешті позбудуться всього російського - культури, мови, історичної пам'яті та світогляду.
показать весь комментарий
20.07.2024 09:59 Ответить
Вона не боялася озлоблених неуків і придурків і говорила правду. Вічна пам'ять
показать весь комментарий
20.07.2024 09:59 Ответить
А чи комуністи завжди кажуть правду?..Комуніст - це назавжди.
показать весь комментарий
20.07.2024 15:49 Ответить
Правду теж треба уміть говорить Та й правда у кожного - різна! У Дугіна з Путіним теж є "своя" "правда"! І у Фаріон була "своя" От тільки від її "правди" справжні патріоти України чомусь часто між собою не могли знайти спільної мови та конфліктували між собою
показать весь комментарий
20.07.2024 16:01 Ответить
Натуральна і підла сволота! Бумеранг повернеться для таких як ви
показать весь комментарий
20.07.2024 11:05 Ответить
Ті, хто гавкає на Ірину Фаріон після її загибелі (сором який!) і гадки не мають, скільки вона робила для популяризації видатних діячів української культури.
показать весь комментарий
20.07.2024 10:10 Ответить
ЗАТО У НАС ПРОРОСИЙСКОЕ ГОВНО КОТОРОЕ НАВОДИТ РАКЕТЫ И ПРОЧАЯ ..... 8-15 ЛЕТ А НАДО ПОЖИЗНЕННОЕ С КОНФИСКАЦИЕЙ ИМУЩЕСТВА ! ДА И НА КАКУЮ- НИБУДЬ ХИМИЮ ИЛИ РУДНИКИ А В НАЧАЛЕ ХОРОШО ********* !
показать весь комментарий
20.07.2024 10:22 Ответить
Читаємо навколо некрологи щодо І.Ф. Гинуть провідні спеціалісти, лікарі, митці, спортсмени, митці і таке інше. P/S Думаю, а чому не гинуть мародери, казнокради та ті, що знущаються зі своїх громадян... Як хтось гарно висловився в інеті : З позицією Ірини Фаріон можна категорично не погоджуватися, засуджувати і критикувати окремі її висловлювання. Проте вона не заслуговує на смерть, оскільки ми живемо не в середньовіччі. Хоча, інколи в цьому починаєш сумніватися.
показать весь комментарий
20.07.2024 10:27 Ответить
Тільки стерилізація кацапні допоможе світу
показать весь комментарий
20.07.2024 10:28 Ответить
Не треба ніяких стерілізацій. Позбавлення громадянських прав тих, хто не склав іспити української, тести на лояльність і співбесіда з комісією депортамента паспортизації. Пройшов? Йди голосуй, працюй силовиком, суддею, прокурором, вихователем молодших класів.
показать весь комментарий
20.07.2024 11:41 Ответить
ВО Свобода финансировалась Кремлем. Фарион выполняла задание РФ по развалу страны за деньги путина. Земля стекловатой.
показать весь комментарий
20.07.2024 10:43 Ответить
Так а хто вбив? Працювала на фсб, фсб і вбило? Може прибрали небажаних свідків. Може пані Ірина не встигла оголосити публічну, викривну заяву. Безліч людей знають правду, але лячно її казати вголос. Бо навіть Героя України Червінського маринували в буцегарні за правду. А скільки було вбито?
показать весь комментарий
20.07.2024 11:10 Ответить
І це чиста Правда!Як і правда те,що вона була комуністкою,а це вже назавжди.
показать весь комментарий
20.07.2024 15:52 Ответить
ФАРІОН

З 1982 по 1987 рр. навчалася на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 філологічному факультеті (українська філологія) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC._%D0%86._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Львівського державного університету ім. Івана Франка , який закінчила з відзнакою

В 1996 році захистила кандидатську дисертацію здобула ступінь https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA кандидата філологічних наук .

В 1998 році започаткувала зі студентами Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» проєкт політичного плаката і малюнка

«Мова - твого життя основа», що тривав упродовж десятьох років (1998-2008), як вислід - видано чотири добірки мовних плакатів: «Мова - твого життя основа» (2001), «Я на сторожі коло їх поставлю Слово» (2002), «Мова - краса і сила» (2007), «Слово - меч духовний» (2012).
показать весь комментарий
20.07.2024 10:44 Ответить
Один з плакатів («Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш!»)

став формальним приводом намагань промосковських сил Львова відкрити кримінальну справу у 2003 році за начебто розпалювання Фаріон міжнаціональної ворожнечі.


На підтримку викладачки організували прес-конференцію, на віче у Львові були зібрані підписи на підтримку - підписалися всі ректори.

Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію «Просвіти» https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%C2%AB%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%C2%BB Національного університету «Львівська політехніка» , була членкинею наглядової ради https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_%D0%AF%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика ,
показать весь комментарий
20.07.2024 10:45 Ответить
Від 1998-го - ініціатор та організатор щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів «Мова - твого життя основа».

2004-го стала лавреатом https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8_%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Літературної та патріотично-виховної премії ім. Олекси Гірника .

15 вересня 2015 року захистила докторську дисертацію на тему «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови
показать весь комментарий
20.07.2024 10:47 Ответить
На https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8_2006 виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Львівської обласної ради . Перемогла на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8_2010 виборах до Львівської обласної ради 2010 у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини - 33%.

18 травня 2010 року на сесії Львівської обласної ради

звернулася до освітян, студентів, школярів та їх батьків із закликом «бойкотувати та не приймати

освітніх КОЛОНІАЛЬНИХ починань прокремлівської влади;


берегти духовну основу української незалежности - мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять;



показать весь комментарий
20.07.2024 10:49 Ответить
Ось за що вбили Фаріон!

Все своє життя вона поклала на захист української мови!

Подяка їй від українців!

Від українців світла їй пам"ять!
показать весь комментарий
20.07.2024 10:54 Ответить
показать весь комментарий
20.07.2024 10:56 Ответить
Треба шукати мотив. Тут, думаю, дві версії - або фсб вчинило ритуальне вбивство, або пані Ірина щось знала. Навіть не скажу, яка версія на першому місці. Навряд це якийсь месник-одинак. Скоріше справа набагато серьозніша. І гроші там ні до чого, пані Ірина не була надзаможною. Думаю мусора знають, що і як, але будуть робити круглі очі, як у справі з вбивством Білозіра
показать весь комментарий
20.07.2024 11:02 Ответить
Фаріон не зробила нічого такого за що варто було вбити. Російськомовні нащадки кгбістів вбили у Львові композитора Ігоря Білозіра за те, що був проти російського шансону. Фаріон вбили саме російськомовні гражданє України, які не менше за путіна винні в тому, що почалась війна. Саме російськомовні в Україні є опорою ідей руссскаго міра
показать весь комментарий
20.07.2024 11:04 Ответить
Як варіант. Молодь робить підпали атошних автівок за гроші. Контакт знаходять на проросійських сайтах. Цілком можливо, що якийсь підліток-українофоб заробив якусь тисячу баксів
показать весь комментарий
20.07.2024 11:18 Ответить
Боюся з цією владою останнє найвірогідніше.
показать весь комментарий
20.07.2024 11:15 Ответить
Попри всю неоднозначність вона була є і буде величезним символом української свідомості навіть поза межами України.
Знищення цього символа дуже сумна подія для свідомості всього українського суспільства. Масштаб втрати важко переоцінити.
І це чудово розуміють кацапи. В них величезне свято.
Покойсь з миром пані Ірина.
Ваші наукові праці знайдуть свої місця в найкращих навчальних закладах світу.
Вічна пам'ять.
показать весь комментарий
20.07.2024 11:14 Ответить
Вічна пам'ять!..Але не робіть "з мухи слона".
показать весь комментарий
20.07.2024 15:55 Ответить
і я про те....скоро побачимо,чи наші припущення вірні.
показать весь комментарий
20.07.2024 11:17 Ответить
Поки ми граємось у терпимість із ватоголовими, вони час не марнують.
показать весь комментарий
20.07.2024 11:22 Ответить
Америка 100 років назад могла перетворитися на російськомовне стадо, якби там не з'явилися мільйони Фаріон...
"А вот что Лавкрафт говорил про русских
"Наиболее тревожным вееньем из тех что приходится наблюдать в наш век стоит признать растущее пренебрежение к устоявшимся нормам закона и порядка во многом проистекающей от тлетворного влияния, отличающейся особенной порочностью, недочеловеческой русской заразы. Низшей из разумных форм жизни." - Howard Phillips Lovecraft, 20 августа 1890, Провиденс, Род-Айленд, США - 15 марта 1937, там же) - американский писатель и поэт, писавший в жанрах ужасов, мистики, совмещая их в оригинальном стиле. "
показать весь комментарий
20.07.2024 12:02 Ответить
Знищення українства московією також і за допомогою п'ятої колони цілеспрямовано ведеться безперервно кілька століть:

1622 - наказ царя Михайла з подачі Московського патріарха Філарета спалити у державі всі екземпляри надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" К. Ставровецького;
1690 - засудження та анафема Собору РПЦ на "київські нові книги" П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, О. Радзівіловського та інших;
1720 - указ Петра I про заборону друкарства українською мовою та про вилучення українських текстів із церковних книг;
1729 - наказ Петра II переписати з української мови на російську всі укази та розпорядження; 1763 - указ Катерини II про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії;
1769 - заборона Синоду на друк та використання українського букваря;
1775 - руйнація Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях;
1832 - реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах з перекладом на російську мову навчання;
1847 - розгром Кирило-Мефодіївського братства та посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона кращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших; 1862 - закриття безкоштовних недільних українських шкіл для дорослих у підросійській Україні; 1863 - Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної та поулярної освітньої літератури: "жодної окремої малоросійської мови не було і бути не може";
1864 - прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання мало проводитися тільки російською мовою;
1870 - роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що "кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно має бути обрусіння";
1876 - Емський указ Олександра про заборону друкування та ввезення з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних уявлень та друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень;
1881 - заборона викладання в народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою;
1884 - заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях; 1888 - указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах та хрещення українськими іменами;
1892 - заборона перекладати книги з російської мови на українську;
1895 - заборона Головного управління у справах друку видавати українські книжки для дітей. 1911 - постанова VII-го дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту та неприпустимість вживання інших мов у школах Росії;
1914 - заборона відзначати 100-річний ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи II про заборону української преси 1914;
1916 - кампанії русифікації Західної України; заборону українського слова, освіти, церкви у районах окупованих Росією;
1933 - телеграма Сталіна про припинення "українізації";
1938 - постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) "Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік та областей", відповідну постанову РНК УРСР та ЦК КП(б)У;
1970 - наказ про захист дисертацій лише російською мовою;
1973 - заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського "Енеїда";
1984 - початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплати вчителям російської мови порівняно з учителями української мови;
1989 - постанова ЦК КПРС про "законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної";
1990 - ухвалення Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної. у 1988 році у Києві з 274 шкіл тільки 34 залишилось з освітою українською мовою.
показать весь комментарий
20.07.2024 12:21 Ответить
Московія посдовно та цілеспрямовано вбивала мову, "перевиховуючи", винищуючи письменників, поетів прозаїків та інших українських культурних діячів:

У книзі https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_%D1%96_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D1%96_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%B8%D0%BD «Україна і Росія у світлі культурних взаємин» Петро Голубенко подає список тих фізично ліквідованих письменників першого покоління, дати смерті яких (що безпосередньо чи посередньо була наслідком терору) на кінець 1980-х були більш-менш встановленіhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2#cite_note-ph411-1 [1] :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Василь Бобинський (1898-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE Василь Бойко (1892-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%91%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE Дмитро Бузько (1892-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B9 Кость Буревій (1888-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Петро Ванченко (1897-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Микола Вороний (1871-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%93%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Володимир Гадзинський (1882-1932),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9 Олесь Досвітній (1891-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B9-%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0 Михайло Драй-Хмара (1889-1939) ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA Михайло Дубовик (1900-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юрій Жилко (1898-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BB Дмитро Загул (1890 - кінець 1930-х),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2 Микола Зеров (1890-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%97%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8F Юхим Зозуля (1891-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Михайло Івченко (1890-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%86%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD Мирослав Ірчан (1897-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Йогансен (1895-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0 Аркадій Казка (1890-1933),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BA_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Володимир Коряк (1889-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Григорій Косинка (1899-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Агатангел Кримський (1876-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 Микола Куліш (1892-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BA_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 О. Лан (Коршак) (1897-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Максим Лебідь (1889-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Петро Лісовий-Свашенко (1892-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2 Яків Мамонтов (1888-1940),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Іван Микитенко (1897-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 Андрій Панів (1899 - кінець 1930-х),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%8F%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Анатолій Патяк (1898-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Сергій Пилипенко (1891-1933, за іншими відомостями - 1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Микола Плевако (1890-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA Євген Плужник (1898-1936),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA Валеріан Поліщук (1897-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Сергій Роснянський (1899-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Яків Савченко (1890-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Володимир Свідзінський (1885-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Михайль Семенко (1892-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0_%D0%A1%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Олекса Слісаренко (1891-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Олександр Соколовський (1896 - середина 1930-х),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Мирослава Сопілка (1897 - кінець 1930-х)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2#cite_note-2 [2] ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Людмила Старицька-Черняхівська (1868-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Дмитро Фальківський (1898-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Микола Хвильовий (1893-1933),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Гнат Хоткевич (1876-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Микола Чернявський (1876-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Василь Чечвянський (1888-1933),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A7%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2 Сергій Чмельов (1896-1941),
показать весь комментарий
20.07.2024 12:25 Ответить
Дати загибелі письменників - майже виключно доба https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80 постишевсько-єжовського терору (1933-1938) і роки https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 війни (1941-1943) . Петро Голубенко зазначаєhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2#cite_note-3 [3] :
Щодо останніх, воєнних, років… Не залишає сумніву одне, що частини їх, від яких влада не бачила для себе жодної користі, позбулися убивством ще під час евакуації (В. Свідзінський, Л. Старицька-Черняхівська, А. Кримський). Решта, що їх смерть припадає на 1941-1943 роки, загинули, мабуть, від погіршення режиму в концтаборах; їх можливо, виморювали голодом або й дострілювали виснажених, щоб не витрачати на непрацездатних зайвих харчів.

Велика кількість письменників була чи то розстріляна, чи пішла в ув'язнення і на заслання, і з того часу про них не було жодної чутки. Зі стовідсотковою певністю можна сказати, що всі вони загинули. Ось теж далеко не повний їх список (в дужках дати народження)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2#cite_note-4 [4] :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Атаманюк (1897),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D0%BD Степан Бен (Бендюженко) (1900),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8C Микола Горбань (1899),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Дмитро Грудина (1898),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%84%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2 Сергій Єфремов (1876),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Пилип Капельгородський (1882),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D1%96%D1%87%D1%83%D1%80%D0%B0 Мелетій Кічура (1881),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%81 Михайло Козоріс (1882),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE Кость Котко (1896),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D1%84%D0%B5%D1%82_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Григорій Майфет ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Михайло Могилянський (1873),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Андрій Ніковський (1885),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA Клим Поліщук (1891),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Андрій Річицький ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Павло Филипович (1891),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Микола Філянський (1873),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8F Андрій Хвиля (1898),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A9%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BA Самійло Щупак ,https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Володимир Юринець (1891).
показать весь комментарий
20.07.2024 12:26 Ответить
Друге покоління (народжені в 20 столітті)[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2&veaction=edit&section=2 ред. | https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2&action=edit&section=2 ред. код ]

До другого покоління, у загибелі яких немає сумніву, Петро Голубенко відносить:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BA Василь Басок (1902-1940)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Микола Булатович (1909-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0_%D0%92%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE Олекса Влизько (1908-1934),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BA%D0%B8%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Микола Дукин (1905-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%95%D0%BF%D1%96%D0%BA Григорій Епік (1901-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Іван Кириленко (1902-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Борис Коваленко (1903-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Марко Кожушний (1904-1942)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Григорій Косяченко (1903-1932),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Іван Крушельницький (1904-1934)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%97%D0%BD_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9F%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Дмитро Надіїн (1907-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Панько Педа (1907-1937),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%27%D1%8F%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Валеріан Підмогильний (1901-1942)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Петро Радченко (1902-1942),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Григорій Саченко (1905-1939),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 Іван Семиволос (1909-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0 Микола Скуба (1907-1938),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олександр Сорока (1901-1941),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Дмитро Чепурний (1908 - кінець 1930-х),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BE_%D0%A8%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B9 Ґео Шкурупій (1903-1943),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0-%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Михайло Шульга-Шульженко (1901-1935)
показать весь комментарий
20.07.2024 12:28 Ответить
Замовклі

До замовклих належать:
розстріляні, про акт убивства яких нема певних відомостей;
заслані, що з них частина померла на засланні, покінчила самогубством, а хтось міг і повернутися з заслання;ті, що в умовах сталінського терору перестали писати.

Із списків укладених https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2 Богданом Кравцівим Петро Голубенко вибрав лише тих, чиї дати народження йому вдалося встановити:
https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Марат Андрущенко (1910),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Зіновій Біленко (1909),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%BE Сава Божко (1901),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Бойко (1908),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Марко Вороний (1904),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Василь Вражливий (1903),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Петро Голота (1902),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Дмитро Гордієнко (1901),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B2 Олесь Громів (1902),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1 Петро Грубник (1908),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F&action=edit&redlink=1 Юхим Зоря (1902),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Федір Кириченко (1908),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%83%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Ковтун (1906),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Гаїна Коваленко (1905),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA&action=edit&redlink=1 Степан Ковганюк (1902),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Грицько Коляда (1904),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9&action=edit&redlink=1 Анатоль Крижаний (1905),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Володимир Кузьмич (1904),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BD&action=edit&redlink=1 Василь Нефелін (1907),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Веніамін Різниченко (1901),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA&action=edit&redlink=1 Сергій Роговик (1905),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Омелян Розумієнко (1905),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A0%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=edit&redlink=1 Олександр Рохович (1908),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Маргарита Сенгалевич (1901),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BB Василь Сокіл (1905),https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&action=edit&redlink=1 Яків Солодченко (1902),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BA Кіндрат Сторчак (1906),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A2%D0%B0%D1%81%D1%8C Дмитро Тась (Могилянський) (1901),https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A5%D1%83%D0%B4%D1%8F%D0%BA Василь Худяк (1903).
показать весь комментарий
20.07.2024 12:30 Ответить
показать весь комментарий
20.07.2024 12:55 Ответить
Тепер можна сміло розмовляти російською.
показать весь комментарий
20.07.2024 13:08 Ответить
Ніхто ,зі сторони твою совість не за троне…?
показать весь комментарий
20.07.2024 13:12 Ответить
В бивстві Фаріон дивні два фактори , ніхто не подзвонив в поліцію ,підозріла людина в окулярах , в шапці , два тижні , під час війни , можливо це підофіл, чи хворий ,в багатьох діти ,… нікого не злякало.? Друге. Одягнутий дуже замітно, що визивае підозру що був відволікаючим обектом. або нанятим в соц. Мережах ФСБ , студент.Хоча те як її цькували за її проукраїнські погляди в … Україні …( парадокс) визивае подив..
показать весь комментарий
20.07.2024 15:00 Ответить
Вы понимаете, что Украина в границах 1991 года это было государство само достаточное и уникальное! И никому оно в таком виде не было нужно! Это конкурент, который мог при определенных условиях встать в Европе вровень с Германией, а то и ее перещеголять! Как Горбачева развели на развал СССр. Так и украинских недобитых комуняк развели на развал Украины! Галичина, Полесье, Волынь, Черниговщина, Харьков, Донбасс, Полтавщина, Юг, Закарпатье, Крым! Это все регионы со своей историей и бытом! Причем на столько своеобразным, что человек, который там побывал, мог это оценить! Можно желать все что угодно! А если ты дебил, тебе подскажут, что желать!
показать весь комментарий
20.07.2024 13:53 Ответить
Судячи не Німеччині Украіна дошкуляла , а Росії …Країні в якої 80% території поросло бурʼяном , ………..коли ти розвиваеся ти хочеш щоб поряд були ті що розвиваються , коли ти деградуєш ти хочеш щоб поряд були ті хто деградує.те що відрізняє Німеччину від Росії.
показать весь комментарий
20.07.2024 15:08 Ответить
Ниметчина не причем! Здесь упомянута лишь для сравнения! Украине своих "гениев" хватило!
показать весь комментарий
20.07.2024 16:35 Ответить
Ірина Фаріон, царство небесне, RIP.

Ше одна жертва серед мільйонів закатованих "прогресивними цивілізаторами" українців, які прагнули бути просто самі собіою!

Справжня щира українка, патріотка, лідер нації.
Ось такими іменами треба вулиці називати, а не диванних письменників та кінодіячів.

А всіх підступних ворогів-агресорів - повбивати треба!
показать весь комментарий
20.07.2024 15:24 Ответить
Боже,і не соромно:із колишньої комуністки вже "ліплять" українську героїню!..Наші герої - військові!І крапка.
показать весь комментарий
20.07.2024 22:32 Ответить
ФИЛОСОФСКОЕ:
"У Львові поліція затримала двох чоловіків, які палили автомобілі військових. Злочинні дії чоловіки скоювали на "замовлення". Интересно - на каком языке они говорили?
показать весь комментарий
21.07.2024 10:16 Ответить
ПІЗНО ВСРАЛИСЬ !!! В НАС ВЖЕ МІЛЬЙОНИ ХТО ЗА УКРАЇНСЬКУ МОВУ ПОРВЕ !)
показать весь комментарий
21.07.2024 16:45 Ответить
Там де закріпилася украінська мова там небуло ніяких шансів росіянам закріпитися.Це розуміла Фаріон,
Велика ЇЇ пошана за те.
показать весь комментарий
23.07.2024 17:06 Ответить
Як би тоді під політех, на її захист прийшли , як на її похорон, можливо ця трагедія Украіну минула...
показать весь комментарий
23.07.2024 17:09 Ответить
Страница 8 из 8