Сирський у День пам’яті захисників України: Вони віддали життя за свободу всього українського народу

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський звернувся до українців у День пам'яті захисників України. Він нагадав, що 29 серпня - 10-та річниця кровопролитних боїв за Іловайськ.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться у дописі головнокомандувача ЗСУ на Facebook-сторінці.
"Пам'ятаймо, що попри втрати та обман ворога, наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу. Цей день завжди нагадуватиме нам про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна", - зазначив Сирський.
Генерал подякував українським матерям та батькам за їхніх дітей, які віддали свої життя за незалежність України, свободу українського народу.
"Ваші діти - справжні герої, їхній подвиг не марний і закарбований в пам'яті нашого народу навічно. Вічна пам'ять і слава українським захисникам і захисницям полеглим у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України! Ми переможемо!" - наголосив Сирський.
29 серпня в Україні встановлено Днем пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
24-25 серпня батальйони МВС України "Дніпро-1", "Миротворець", "Світязь", "Херсон", "Івано-Франківськ", Нацгвардії "Донбас" і сили сектора "Б" потрапили в оточення російсько-окупаційних військ.
29 серпня 2014 року під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення
За даними Українського інституту національної пам’яті, 366 українських воїнів полягли там, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.
Ница істота.
Якого ти брав цю посаду ??? За бабло ? Ні честі, ні совісті, ні таланту.
Нагородили Гнатова за здачу міст. Жодної перемоги. Зате чергове звання.
Бо поки що ці терористи обігрують тебе всуху.
Як би за результатом твоєї діяльності не довелось все одно йти на переговори з терористами, та ще й в дуже слабкій позиції. Чи за результатами програних битв у них під контролем опиняться великі теріторії.
Бо мабуть ще гірше і ганебливо ніж вести переговори з терористами це програвати їм теріторії своєї держави і громадян, чи не так?