Україна готова обговорювати з Польщею питання Волинської трагедії, яке може перешкоджати євроінтеграції, - Сибіга

Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Варшави 1 жовтня заявив, що Україна готова обговорювати з Польщею суперечливі питання спільної історії, зокрема Волинську трагедію 1943-1944 років.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Радіо Свобода", про це він сказав під час Варшавського безпекового форуму.
За його словами, Україна має достатньо політичної волі та дипломатичних інструментів для розв'язування найскладніших питань, включно з темами, що стосуються відносин із Польщею – одним із найближчих союзників України.
"Ми на цю тему будемо сьогодні розмовляти", - зазначив Сибіга, однак не уточнив, з ким саме обговорюватиме цю тему.
Як додає видання, тема Волинської трагедії є однією із найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах.
Погляди Варшави та Києва на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін різняться. Але головна розбіжність ‒ це кількість жертв серед поляків і українців та звинувачення польською стороною УПА у масових вбивствах поляків на Волині.
Нагадаємо, раніше заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський заявив, що Варшава порушить питання ексгумацій польських жертв Волинської трагедії у першому розділі переговорів про членство України у Євросоюзі.
"У зв'язку із цим звертаємося до керівництва Польщі із закликом узяти участь у вшануванні пам'яті в 74-ту річницю військових злочинів, жертвами яких стали громадяни Польщі української національності", - йдеться в заяві ОУП.
Як наголошують, у березні виповнюється 74-та річниця акцій польських Армії Крайової і так званих Хлопських батальйонів проти українських населених пунктів у Грубешівському і Томашівському повітах Польщі. Зокрема, з 9 по 11 березня 1944 року поляки знищили 11 населених пунктів, де проживали українці, в результаті чого загинули щонайменше 1228 осіб. Пізніше, з 19 по 22 березня, знищили ще 21 українське село. Найбільше людей тоді загинуло в селі Сагринь і його околицях 10 березня 1944 року - 606 осіб (227 жінок і 151 дитина), а також у селі Бересть 21 березня 1944 року - щонайменше 239 осіб (104 жінок і 50 дітей). Усього в березні і квітні 1944 року в східній частині Люблінського воєводства тоді загинули щонайменше 2220 українців, зокрема 850 жінок і 422 дитини.
Чи для них то не трагедія ???
>Я говорю о том, что землёй не торгуют, за неё воюют
Высокопарное пропагандисткое клише, просто игнорируем, мы не на 22 съезде КПСС чтобы это обсужать
>Она вообще не может быть предметом продажи
Может, мировая практика показывает что может, суть права собственности заключается в "пучці правомочностей" в юридическое науке: право владеть, право пользоваться, право распоряжатся. В чем смысл права собственности, если ты не можешь распорядится, тоесть продать? Ты решаешь что можешь ограничить человека в праве продаже земли? Почему квартиру можно продать а землю нет, тем более если собственник этого хочет, покупатель хочет, они высказывают свою добрую волю, почему и как мы можем их в этом ограничить? Земли больше не становиться, очевидно, но и квартир, например, рядом с метро в Киеве больше не становиться, там уже все застроено, но квартиру возле метро ты купить можешь а землю нет?
Если бы ты хоть немного попытался бы разобраться в этом, ты бы понял, что люди и так получали право собственности на землю, просто через всякие "Юридические костыли", через наследство, через дарування и все остальное, так зачем людям эти костыли если они могут просто прийти к нотариусу и заключить договор, получить свои деньги и развлекаться.
Например, живет бабка с какой то землей в селе, она бы была не против ее продать какому то агрохолдингу или собственнику чтобы внучке помочь купить в киеве возле метро квартиру, но она не может, она может только сдавать ее за 2 или 5 тыс гривен в год, потому что а) она сама не может ее обрабытывать уже б) зачем агрохолдингу платить больше, бабка все равно ничего с своей землей не сделает, кроме как сдаст в аренду.
Так в чем проблема дать бабке продать свою землю и все?
>Все сделки будут признаны незаконными со времён принятия закона о продаже земли!
Ну это вообще фантастика, такое только в белой горячке может прийти в голову, кем будут признаны, почему? Никаких фактов, если обе стороны довольны, все было в рамках законодательства все происходило. Это называется рекет, когда человек, который купил себе землю, к нему приезжают люди и говорят, что договор отменен, теперь это снова собственность прошлого собственника, а собственник еще вчера "подарил" эту землю кому надо. Такую европейскую страну мы строим?
Доречі Зе пропонував спочатку дозволити продавати 100 000 га в одні руки!!! памʼятаєте був у нього ще такий видатний майстер їздити на самокаті по Кабміну як премʼєр Гончарук? Щоб ви розуміли родина з трьох людей скуповує майже всю область!!! І це ці Зе …….ри намагалися проштовхнути в Україні. Але піднялися практично всі аграрні обʼєднання окрім УКАБу, який представляє інтереси Бахматюків, Косюків та Веревсььких тих самих Коломойських аграрного розливу. Тому на сьогодні Зе шобла зробила злочин проти України та українського народу і новому президенту і парламенту потрібно буде це виправляти.
Бажано по скоріш.
В Варшаве подчеркнули, что с ее стороны «не будет разрешения на функционирование в общественном пространстве установленных с нарушением действующего на территории Польши законодательства памятников "славы Украинской повстанческой армии", целью которых является прославление вооруженного формирования, ответственного за преступления, совершенные против тысяч, в основном беззащитных, польских граждан
Але деякі українські владці це забороняють, щоби сіяти свару між українцями і поляками.
то що саме так і буде майже нема сумнівів.
Але можна наївно так потупивши очі казати - просто хочемо шанобливо поховати. Ви що проти? Ага, кому ми повинні повірити? Колонізаторам України і українського народу? Ми готовий забути і не ворушити що Ви колонізатори, але і Ви поводьтеся відповідно. Через пʼятдесят років це питання зникне само собою. А так можна і монголам предʼявляти за зруйнування та знищення всього населення Київа. До речі поляки не хочуть предʼявити офіційні претензіі за те що суворівськи солдати в Варшаві протикали і крутили на своїх штиках польських дітей. Це ж історичний факт. Т
І доречі, цей чудік не хоче обговорити Пацифікацію Галичини 1930 року поляками та саме Польщею?
- Подымись, - говорит раб, - на холмы разрушенных городов, пройдись по развалинам древности и посмотри на черепа людей, живших раньше и после: кто из них был владыкой зла и кто из них был владыкой добра?»
Бессмысленность жизни усугубляется её краткостью. Господин, убив раба, переживает его всего на три дня."
Схоже, що зелені мерзотники намірені здати Україну у всіх відношеннях.