Росіяни невдовзі, ймовірно, запускатимуть до 1000 БпЛА по Україні за раз, - The Economist
Ймовірно, невдовзі росіяни зможуть запускатимуть близько 1000 ударних безпілотників під час повітряних атак на Україну.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише The Economist.
Виробництво "шахедів" у РФ
Видання нагадує, що ще рік тому 30 ударних безпілотників, які атакували Україну за одну ніч, вважалися чимось надзвичайним. Зараз Росія застосовує сотні БпЛА, зокрема в ніч на 25 травня було залучено 298 БпЛА, що, ймовірно, є рекордним показником.
"Минулого року Кремль виробляв близько 300 безпілотників "Шахед" на місяць; така ж кількість зараз випускається менш ніж за три дні. Українська військова розвідка заявляє, що має документи, які свідчать про те, що Росія планує збільшити виробництво безпілотників до 500 на день, а це означає, що атакуючі рої в 1000 одиниць можуть стати реальністю", - йдеться в повідомленні.
Модифікації російських БпЛА
Economist з посиланням на слова українських інженерів, які розбирають і аналізують ворожі ударні БпЛА пише, що новітні моделі не піддаються впливу української радіоелектронної боротьби – вони більше не покладаються на GPS, що піддається глушінню, керуються штучним інтелектом і використовують власну українську мережу інтернету та мобільного інтернету. Інженери розповіли, що нещодавно виявили записку всередині одного з безпілотників, які вони розбирали. У записці зазначалося, що дрони керуються за допомогою ботів у Telegram, які в режимі реального часу надсилають дані про політ і відео операторам.
Як пише видання, не так давно полювання на безпілотники здебільшого велося мобільними групами з дешевими кулеметами, ракетами з плеча та артилерією ближнього радіусу дії.
Тепер, за словами офіцера протиповітряної оборони, полковника Дениса Смажного, БпЛА регулярно маневрують навколо цих груп. Спочатку вони летять низько, щоб уникнути виявлення, а потім різко піднімаються до 2000-2500 метрів, коли наближаються до міст. Тому Україна використовує для боротьби з БпЛА гелікоптери, винищувачі F-16 і безпілотники-перехоплювачі, які почали демонструвати хороші результати.
Як Україна може протидіяти російським атакам?
Високопоставлений чиновник у коментарі виданню сказав, що протиповітряна оборона навколо Києва все ще збиває близько 95% безпілотників, які запускає Росія. Але ті 5%, що прориваються, завдають серйозної шкоди.
Водночас Україна все ще має шанси на боротьбу з безпілотниками і крилатими ракетами, "але перспективи проти балістичних загроз є похмурішими". Зазначається, що у західному світі американська система Patriot має фактичну монополію на балістичну протиракетну оборону. Україна зараз має щонайменше вісім батарей Patriot, хоча в будь-який момент часу деякі з них пошкоджені і перебувають на ремонті.
"Проблема полягає в тому, що Україна з пріоритету для адміністрації Байдена перетворилася на одного з багатьох потенційних клієнтів, які конкурують за обмежене виробництво за часів Дональда Трампа. Компанія Lockheed Martin, яка виробляє системи Patriot і їхні ракети PAC-3, збільшує обсяги виробництва до 650 ракет на рік. Але це приблизно на 100 менше, ніж прогнозоване російське виробництво балістичних ракет… Зазвичай для перехоплення російської балістичної ракети потрібно дві ракети-перехоплювача PAC-3", - йдеться в повідомленні.
Видання зазначає, що Україні, можливо, доведеться розробити стратегію виживання, яка поєднуватиме протиповітряну оборону з повітряним нападом і стримуванням".
https://www.facebook.com/alexandr.v.yakovenko/posts/pfbid02boScs4Q5hHC7Yni5CexGTWsR3rEYzDQHmkSRguFiKyk2dRHDKCtbExsFCNqVqLTNl?__cft__[0]=AZXfgA2PP-O9H-tj3cdH-5nrjR6EGNuL9_o0ealq0FRhD8p-SSpAvK1sB7dJYgwh0dg7DYLskm5iZXvfAzHHQkreLNSOihASrKIEQgX3cIIiNtPTSY_ZCkiJrKENeFgQ9xIvBBd1zpcwMeOcNzUjv_89pQMYJL-9dsXi3uIcCEyfbRRQBKHBN64kYwxlrnY-G9zs_c2m84ikpphEAWRhKY6m&__tn__=%2CO%2CP-y-R 13 ч. ·
Як ми втрачаємо технологічну перевагу в безпілотниках - і як у цьому допомогли деякі військові.
Україна мала всі шанси стати глобальним лідером у сфері військових безпілотних систем. Практичний досвід, тисячі бойових застосувань, інтенсивне навчання, шалений запит на інновації з фронту - здавалося б, це середовище мало породити національну оборонну індустрію нового типу. Але цього не сталося. Ба більше - сьогодні ми поступаємося РФ і в темпах впровадження, і в рівні інтеграції, і в ефективності.
І причина не тільки в нестачі ресурсів чи західної підтримки. Причина - у хибних рішеннях всередині самої системи. І, на жаль, частина провини лежить на тих, хто мав би бути рушієм прогресу - командуванні бригад, штабах і фронтових «ентузіастах».
У кожній другій бригаді з'явились свої «внутрішні мілтек-компанії»: майстерні - окремі ТОВки, які отримували бюджети з волонтерки або з бригадних фондів не на базі конкуренції, а за аргументом - «ми самі воюємо, ми й знаємо, що треба». Ідея логічна, навіть правильна на першому етапі. Але далі вона перетворилась на модель феодальної технократії - де командир РУБАКа формував свою «вотчину», у якій приймав технологічні рішення не на основі системності чи ефективності, а на основі доступу до ресурсу та бажання «заробити».
Окрема проблема це система закупівель. Формально вона вже «приватна», держава не все централізує. Але механізм залишився радянським: «подавай потребу». А потреби подає та ж сама «феодальна» структура в бригаді. У підсумку держава замовляє не те, що треба для перемоги, а те, що вміє озвучити і пролобіювати конкретний майор на конкретному планшеті.
Поки в нас ішла епоха польових 3D-принтерів і підпаленої епоксидки, РФ будувала заводи. Масштаб, повторюваність, контроль якості. В них нема креативності, але є структура. У нас - навпаки.
Але ми так «накреативили», що у підсумку маємо ситуацію, коли один "Шахед" за своїм економічним і бойовим ефектом часто ефективніший за десятки наших DeepStrike-операцій. І ні, справа не в їхній ППО. Справа в тому, що ми досі не навчилися грати в довгу.
Я пишу це не як підприємець, який не отримав контракт, а як керівник мілтек-компанії, яка вижила у цьому зоопарку, довела свою ефективність, і сьогодні займає лідерські позиції на ринку.
Ми звикли до самозакоханого наративу про власну винахідливість і про «нашу технологічну мілтек індустрію», але ні - розчарую, це не так.
Бо виграти війну - це не про вміння паяти. Це про вміння будувати системи. А ми, поки що, країна з чудовими паяльниками - і відсутністю індустріального мислення.