Сили оборони ліквідували 116 окупанітв на Покровському напрямку, - Генштаб
Загалом, від початку цієї доби відбулося 133 бойові зіткнення. Українські захисники продовжують рішуче давати відсіч спробам противника просунутися вглиб нашої території, завдаючи йому вогневого ураження.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Генштабу ЗСУ.
Російські обстріли України
Російські загарбники завдали одного ракетного удару чотирма ракетами та 67 авіаційних ударів, скинувши 130 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження 1 528 дронів-камікадзе та здійснили 3 637 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах.
Бойові дії на Півночі
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулося дев’ять боєзіткнень. Ворог завдав шість авіаційних ударів, скинув чотирнадцять керованих бомб, здійснив 178 обстрілів, зокрема шість — із реактивних систем залпового вогню.
Бойові дії на Харківщині
На Південно-Слобожанському напрямку від початку доби ворог здійснив три наступальні дії у районі населеного пункту Кам’янка.
На Куп’янському напрямку агресор атакував поблизу Кіндрашівки, Московки та Куп’янська — українські захисники зупинили п’ять ворожих спроб просунутися вперед.
Бойові дії на Сході
На Лиманському напрямку російські загарбники 15 разів атакували позиції Сил оборони у районах Греківки, Мирного, Зарічного, Карпівки, Торського, Діброви та в напрямку Шандриголового й Серебрянки. Три боєзіткнення не вщухають дотепер.
На Сіверському напрямку наші захисники відбили вісім штурмів окупаційних військ у районах Григорівки та Виїмки.
На Краматорському напрямку ворог штурмував позиції наших захисників в районах Олександро-Шультиного та Ступочок. Сили оборони успішно відбили обидві атаки загарбників.
Чотири рази росіяни штурмували позиції українських підрозділів на Торецькому напрямку в районах Неліпівки, Щербинівки та Яблунівки.
На Покровському напрямку від початку цієї доби противник атакував в районах Попового Яру, Володимирівки, Колодязів, Никанорівки, Нового Шахового, Новоекономічного, Звірового, Удачного, а також у напрямку Родинського та Променя. Наші захисники зупинили 33 штурмові дії противника, ще два боєзіткнення тривають.
Сьогодні на цьому напрямку, за попередніми даними, було знешкоджено 167 окупантів, з них 116 — безповоротно. Українські воїни знищили дві бойові броньовані машини, 85 безпілотних літальних апаратів, шість автомобілів, дві антени безпілотних літальних апаратів та два пункти управління безпілотних літальних апаратів противника.
Бойові дії на Півдні
На Новопавлівському напрямку ворог 22 рази намагався прорвати оборону наших захисників у районах Дачного, Новоукраїнки, Вільного Поля, Олександрограда, Толстого, Мирного, Маліївки, Воскресенки та Андріївки-Клевцового. Наразі тривають чотири боєзіткнення.
На Гуляйпільському напрямку ворог наступав у напрямку Полтавки, завдав авіаційного удару по району населеного пункту Білогір'я.
На Оріхівському напрямку українські воїни відбили дві штурмові дії ворога у районі Кам’янського. Населені пункти Степногірськ та Плавні зазнали авіаційних ударів керованими бомбами.
На Придніпровському напрямку ворог шість разів атакував у бік позицій наших захисників. Водночас противник завдав авіаудару по Одрадокам’янці.
Сьогодні варто відзначити воїнів 39-ї окремої бригади берегової оборони, які завдають ворогу найбільших втрат у живій силі та техніці.
Виглядає це так: підари кладуть на землю маскувальні теплоізоляційні пончо, охолоджують їх й потім рухаються в них вночі двійками. Майже кожне пересування між позиціями контролюється крок-в-крок: офіцер управління дає конкретні вказівки, супроводжуючи дроном та контролюючи їх маскування. У випадку небезпеки група лягає на землю й накривається пончо. Виявляють себе при переміщенні полями. В лісах та в населених пунктах спостереження вкрай ускладнене. Йдуть без нічого, потім досягають кінцевої точки (якогось глибокого рубежа) й залягають там, роблять засадні дії на СОУ. Далі по розвіданому ними маршруту затягуються нові групи. Логістика забезпечується "молніями": вантажні крила несуть трохи провізії, нові батарейки до радіостанцій. Полонених зазвичай не беруть (важко повернути в тил), цивільних на шляху просування знищують для запобігання поширення інформації щодо маршрутів та позицій. Для зменшення ризиків виявлення використовують ПБСи.
Таким чином, після періоду, коли БпЛА знищили маневрену війну та тактику малих піхотних груп, війна знову закрутилась навколо маневрів, тільки тепер стрілецькими двійками. Й, відповідно, навколо їх прихованих переміщень, накопичень, інфільтрації, а також штурму/зачистки позицій. Ми, як завжди, недостатньо швидко адаптуємося до змін і, як наслідок, терпимо важкі поразки.
Але як і будь-яка тактика маневреної війни, вона ************* з розтягнутою логістикою в ділянці прориву. Всі такі групи, просуваючись поки є нагода, ризикують бути відрізаними в глибині наших порядків та залишитися без краплі води та вогневої підтримки. Отже, ми знову маємо потребу в глибині оборони, других-третіх рубежах, а також групах швидкого реагування, що будуть зачищати відрізані осередки та перекривати виявлені маршрути. Ще більш гострою стала потреба в централізації управління: концентрація наявних засобів на смузі, підтримка безперервного моніторингу ділянок накопичення та просувань, встановлення інженерних загороджень. Враховуючи глибину деяких проривів, можна навіть згадати про бій за підтримки бронетехніки.
Важливою є готовність до штурму та оборони бліндажів з боку піхоти. Є сенс й у аналогічному використанні тактики ворога. Асоціація її з екстремальною кількістю втрат - результат слабкості противника в плануванні та хронічно нереалістичних завданнях, нездатності ворога мудро користуватися перевагами у ресурсі й врешті змарнувати його, що вже відбулося з бронетехнікою на російських базах зберігання. У мудрих руках ця тактика могла б полегшити відновлення втрачених позицій та витісненні окупанта (наприклад, достатньо прив'язувати її до погодних умов).
Найголовніше - не дозволити поразкам взяти над нами гору. Війна не закінчена, милості до переможених не буде. Там, де ступить нога російського солдата, з'являться братські могили з тих, хто не втік. В першу чергу росіяни будуть винищувати всіх, хто пов'язаний з військом - поранених та списаних побратимів, членів їх сімей. Страждати будуть найбільш знедолені, в кого немає можливості втекти: діти, вдови, матері військових СОУ будуть закатовані та вбиті, ставши методом виконання "плану" регіонального відділу ФСБ з боротьби з "терористами".
Нам треба продовжувати тиснути, продовжувати винищувати кацапню до тих пір, поки бажаючі походити українською землею не скінчаться, а заведені на позиції будуть відмовлятися продовжувати рух. Росіяни не непереможні, вони також страждають від невиконання наказів, їх бійці також нерідко уникають бою від страху. У нас є достатньо сил, щоб помножити його.
Ми можемо зупинити ворога, якщо захочемо. А захотіти ми маємо, бо нам є що втрачати - не власні життя, так життя тих, хто не може захистити себе сам.
За його оцінкою, глибина прориву фронту на північ від Покровська становить близько 18 км. Для відбиття цих територій ЗСУ мають кілька днів, перш ніж РФ направить туди дрони та механізовані частини.
Ситуація яка відбувається на Донеччині є наслідок дій чи бездіяльності, про які попереджалося у кожному інтерв'ю останні роки півтора. Спочатку ми "провалюємося" на рівні взводів. Потім рот. Потім дійшла черга батальйонів.
Коли дійде до бригад - ворог пустить у хід свої бронетанкові групи, які активно накопичуються вже з рік, і вийде в тил, на оперативний простір. І карта знову буде «зсуватися» як це було в 2022-му - десятками, сотнями квадратних кілометрів щодня.
Звичайно, ви можете сказати, що я «нагнітаю», і «накручую», і все не так погано, у нас є дрони, під два десятки новостворених корпусів і все «контрольовано».
Але десь те ж саме ми проходили з 2018-го по 22-й рік.
Десь теж саме ми проходимо знову з 2024-го. Ігнорування проблем не призводить до їх вирішення.
Але найгірше це ігнорувати реальний стан справ.
Підтримуйте Сили оборони. Всюди і всіляко як можете.