Підрив "Північних потоків": в Італії відклали рішення про екстрадицію підозрюваного українця в Німеччину
Італійський апеляційний суд розглянув справу про екстрадицію українського громадянина, якого Німеччина підозрює в координації атак на три газопроводи "Північний потік" у Балтійському морі в 2022 році, але відклав розгляд справи до 9 вересня.
Як передає Цензор.НЕТ, про це пише Reuters.
Адвокат Кузнєцова Нікола Канестріні зазначив, що апеляційний суд Болоньї у середу ухвалив рішення відкласти слухання щодо екстрадиції Кузнєцова, аби зʼясувати умови, на яких підозрюваний буде утримуватися під вартою в Німеччині.
Він додав, що Кузнєцов заперечує будь-яку причетність до вибухів на "Північних потоках" і закликав італійську судову владу "не жертвувати його правами", дозволивши екстрадицію.
Підриви "Північних потоків"
26 вересня 2022 року на трубопроводах "Північний потік — 1" та "Північний потік — 2", які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу.
Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію.
На початку лютого 2024 року Швеція закрила розслідування підриву "Північного потоку" через відсутність юрисдикції.
Згодом Німеччина видала ордери на арешт усіх підозрюваних в диверсіях на газопроводах "Північний потік" у 2022 році. Усі вони –– громадяни України.
Чи Меркельша, падло, тепер не жирує?!!!
Скоти ******.
Резюмируя:
Не впадайте в ребяческую демагогию. Почитайте основы правоприменения и тогда вы поймёте правила.
Резюме:
Вы правы, спор бессмысленный.
Після вибухів у вересні 2022 року вважалося, що цей газопровід фактично знищено.
Однак упродовж останніх тижнів і місяців ситуація знову змінилася з урахуванням перспективи можливого припинення вогню в Україні: тепер подейкують про те, що "Північний потік-2" може стати частиною угоди між Трампом та путіним. США, мовляв, могли б купити трубопровід, відремонтувати його, а потім качати російський газ у Європу через американську компанію і заробляти на цьому.
Тож історія з "Північним потоком-2" виглядає вже як політичний трилер.
Він, як і раніше, виступає на підтримку газопроводу, будівництво якого сам же колись просував: мовляв, для збереження конкурентоспроможності Німеччини необхідні надійні та дешеві джерела енергії.
Прозвучало це так, ніби він мав на увазі: "Німеччині нарешті знову потрібна надійна й дешева енергія", хоча безпосередньо він цього й не сказав.
За словами Шредера, він обговорював це і з путіним.
Тепер же в цьому немає потреби.
І Росія теж залишається у грі.
Лінч, який у 2000-х роках тривалий час жив і займався бізнесом у Москві, а також відіграв певну роль у розвалі й розколі ЮКОСу, як і раніше, сповнений рішучості заволодіти трубопроводом.
Він вбачає в цьому "унікальну можливість для США та Європи" отримати контроль над європейським енергопостачанням.
Якщо всі заявлені у вівторок проєкти будуть реалізовані, після 2030 року «Газпром» збільшить постачання в Китай з нинішніх 38 млрд майже до 110 млрд кубометрів на рік і буде забезпечувати понад 40% потреб Китаю в природному газі.
«Для Росії проєкт спочатку був зумовлений некомерційними факторами. Для Китаю основними проблемами були ціна газу та надмірна залежність від одного постачальника, однак погіршення відносин зі США може змінити ситуацію».
Це одна з ефективніших форм впливу на суспільну свідомість, формування позитивного іміджу Китаю в Росії.
Москва поки що не відповідає безвізовою взаємністю Пекіну.
В Кремлі, напевно, бояться, що "безвіз" для громадян КНР посилить їх міграцію на Далекий Схід та в Сибір.
Адже, незважаючи на остаточну демаркацію російсько-китайського кордону у 2005 році, державні китайські шкільні підручники часто згадують, що деякі російські території Російська імперія колись несправедливо відібрала у Китаю.
Якщо Пекін вважатиме безвізовий експеримент успішним, то Москві доведеться відповісти взаємністю.