У Навроцького заявили, що критика законопроєкту про УПА - "виконання сценарію Кремля"
Речник польського президента Рафал Лескевич заявив, що засудження законопроєкту, яким пропонують прирівняти діяльність ОУН(б) та УПА до нацизму й комунізму, з боку українських істориків є "виконанням сценарію Кремля".
Про це пише Polsat News, передає Цензор.НЕТ.
Як відомо, вже 88 представників української історичної спільноти підписали відкрите звернення проти президентського законопроєкту Польщі. У документі наголошувалося, що національно-визвольна діяльність УПА та ОУН(б) не може бути прирівняна до практик тоталітарних режимів, проти яких українські повстанці і боролися.
Натомість речник президента Лескевич заявив, що такий спротив - це "розпалювання кризи у відносинах між Польщею та Україною на руку Москві". Він наполягає, що законопроєкт має на меті "боротьбу з російською дезінформацією".
Також Лескевич висловив тезу, що УПА з 1943 року здійснювала масові вбивства поляків, і навів цифру у 120 тисяч жертв. Він порівняв це з українськими ініціативами щодо розслідування злочинів Армії Крайової, заявивши, що йдеться про близько тисячі загиблих українців.
Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький ініціював законопроєкт про зміни до Кримінального кодексу, якими пропонується криміналізувати заперечення "злочинів", скоєних українськими націоналістами.
Понад 40 представників української історичної спільноти відреагували заявою щодо намірів деяких політичних сил Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б), прирівнявши її до тоталітарних режимів нацизму та комунізму.
Ці всі підписанти даремно хліб їдять, бо за стільки років не підняли на державному рівні питання про заборону виконання в Україні гімну Польщі, в якому згадується садист і геноцидник Стефан Чарнецький. Цей паталогічний садюга особисто хвастався , що винищив , вирізав, замордував 100000 (сто тисяч) українців. Вирізав до ноги такі міста, як Ставище і Погребище. Знищив могилу Богдана Хмельницького у Суботові. Попадав і в полон до козаків, але вислизав, як вуж. Але все-таки карма його дістала: здох від української кулі. Це просто неймовірно, що поляки такого садюгу ввели в свій гімн. Значить, самі такі. Так от гріш ціна дисертаціям і званням вищеперечислених, якщо вони до сьогоднішнього дня не підняли питання заборони польського гімну з Чарнецьким на державному рівні.
«Бандеровцы резали поляков!» - кричить черговий коментатор в TikTok, Twitter - X, чи ще десь.
А теперь сядь, видихни. І слухай, що було до того, як хтось когось почав різати.
Бо коли обрізаєш історію до одного 1943 року - ти не аналізуєш, ти працюєш на кремль.
ХТО ЖИВ НА ВОЛИНІ?
Волинь - це серце української землі.
Полісся, між Бугом і Случчю.
Там не було ні королівських замків, ні шляхетських маєтків. Там були хати.
Були Селяни. Русини. Малороси.
УКРАЇНЦІ!
Які жили на своїй землі з діда-прадіда.
Але з 1921 року Волинь - це вже Польща.
Не тому, що так історично, а тому, що Польща виграла радянсько-польську війну - і совєти подарували їй Західну Україну.
Для розуміння
За польським же переписом 1931 року, у Волинському воєводстві українці становили понад 68% населення, поляки - близько 17%, євреї - майже 10%, німці - 2%, чехи - 1,5%, інші (татари, вірмени, росіяни тощо) - 1,6%
Але САМЕ ПОЛЯКИ контролювали адміністрацію, поліцію, суди, освіту і землю.
ПОЛЬСЬКИЙ КОЛОНІАЛІЗМ: 1921-1939
Польща не просто отримала від совєтів Волинь.
Вона почала її перетворювати на свою колонію.
Системно і з презирством.
1. Здійснювалась полонізація освіти
- Українські школи закривали.
- Викладання українською - заборонено.
- У деяких селах діти вчилися польською мовою, якої навіть не розуміли.
2. Церковна війна
- Православні церкви нищили або передавали під католицькі костели.
- Українських священників виганяли, переслідували.
- У 1937 році польська влада вибухівкою знищила православний собор у селі Теремне під Луцьком, прямо перед очима селян.
Людей не підпускали на руїни.
Це був символічний акт: ваша віра - нічого не варта.
- У 1938 році тільки на Холмщині й Підляшші зруйнували понад 100 православних храмів.
3. Земельна політика
- На Волинь переселяли осадників - польських ветеранів.
- Їм давали землю, яку забирали в українських селян.
- Вони були озброєні, агресивні, зневажали місцеве населення.
- Варшава вважала Волинь "кресами всходніми" - диким Сходом, який треба "окультурити".
Українців бачили як "нижчий елемент", який має або стати поляком, або зникнути.
4. Криміналізація українства
- Організація української молоді - заборонена.
- За український прапор - тюрма.
- За спробу створити українську школу - тюрма.
- За українське слово в газеті - конфіскація.
- За українську книжку - обшук і тюрма
А ДІТИ РОСТУТЬ...
І от уяви село, 1922 рік.
Ти бачиш, як поляки вивозять вчителя з вашої школи.
Як ваш храм перетворюють на католицький костел.
Як батька арештовують за «сепаратизм».
Як він пропадає після допиту у Луцьку - і більше не повертається.
Далі ти підліток у 30-х.
У тебе нема українських книжок.
У тебе нема вибору.
Ти чуєш тільки одне - що твоя мова, твоя церква, твоя земля - "неіснуючі".
Далі німці - окупанти.
Совєти - також окупанти та кати.
Поляки - ті, хто ще нещодавно з тебе знущався.
І тоді ти йдеш у ліс.
Бо правди нема ніде.
І лиш в УПА є свої - молоді, як ти, з тими ж ранами і тою ж ненавистю.
ВОЛИНСЬКА РІЗАНИНА - ЦЕ РЕЗУЛЬТАТ, А НЕ ПОЧАТОК!
Так, у 1943 році УПА провела етнічні зачистки польських сіл.
Так, це була трагедія.
Але чи ви думаєте, польські збройні формування типу - Армія Крайова і батальйони самооборони - ангели в білому?
Вони вдавалися до крайній жорстокості.
Палили українські села разом із мешканцями, а людей вішали за «підтримку УПА».
Тому волинська різанина - це був вибух, який готували самі поляки, будуючи свою імперію на українській землі.
Поляки не були безвинними ангелами.
Вони роками люто витравлювали українське з українців.
І рано чи пізно ця вибухівка, яку самі й заложили, мала вибухнути.
Так працює колоніалізм:
Спочатку ти нав'язуєш свою мову.
Потім - релігію.
А потім дивуєшся, що тебе палять у твоєму ж будинку.
СЬОГОДНІ: ХТО ГРАЄ НА КРОВІ?
росія!
москва сьогодні тішиться, коли українець і поляк згадують Волинь не як спільну рану, а як привід для ворожнечі.
Їм треба, щоб ми билися між собою.
Щоб історію писали кремлівські методички, а не факти.
ІСТИНА ПРОСТА:
- Волинь - українська.
- Польща була там колонізатором.
- Різанина - це не злочин УПА , це наслідок десятиліть приниження метрополією - Польщею.
Історія - це не TikTok.
Вона не поміщається в 30 секунд.
Але якщо її не знати - то дуже легко стати мішенню для чужої правди.
І дуже важко зрозуміти свою.
І дивись хтось повірить
бо такого ідіота могли зліпити з гівна тільки на рашці, в якутії.
.
.
вірмени належать до індоєвропейської мовної родини і є найпершими прийняли християнство як державну релігію.
.
.
а). представники Украiнського уряду у вигнаннi - представник Боровець зi своiм загоном ( за спiвпрацю з Гiтлером, щоб отримату украiнську булаву).
б). Представник ветеранiв украiнських нацiоналiстiв УВО, та заснувавших ОУН на чолi з Коновальцем. \акцентую, кремлядь убила Коновальця\, та не тронула Мельника, очолившого ОУН , та спiвпрацював з Гiтлером.
в). Бандера-розкольник ОУН. ОУН бандерiвськa - це молодь iз ОУН Коновальця, котра бажала дiяти бiльш кардинально за для досягнення своеi мети. Бандерiвцi, десь з 30.07.1941 прийняли категоричеу позицiю бути проти спiвпрaцi з гiтлерiвцями. ТАКОЖ, СЛIД ПIДКРЕСЛИТИ, що i Бандера був за соборнiсть-самостiйнiсть. Та у Бандери була програма майбутньоi долi Украiн , як самостiйноi ТОТАЛТАРНОI держави з беззмiнним Бандерою.
Ось що слiд пiдмiтити, на момент 1942-1943 кремлядь не вiдбивала дупля у внутрiшньому русi украiнських нацiоналiстiв. Бо нацiоналiсти (мельникiвцi-боровчани) боролися за самостiйнiсть пiд егiдою Гiтлера. Бандера на той час воював i проти советiв, i проти приспiшникiв Гiтлера (мльникiвцiв - СС"Галичина", i проти загону Боровця), i проти гiтлерiвцiв..
Так ось що цiкаве, кремлядь вбила не приспiшника Гiтлера Мельника, той помер своею смертю, - а навпаки, антигiтлерiвця Бандеру . Ще й своею просовецько-гебельсiвською пропагандою зробила антигiтлерiвця Бандеру основним героем всих украiнських нацiоналiстiв. До речi, мельникiвцi помирилися з бандерiвцями на Конгресi Украiнських нацiоналiстiв, коли вiдмовилися вiд украiнськоi булави на користь Леонiда Кравчука.
ЗЫ... До 1960 р в СРСР практично нхто не знав про Бандеру... Це вже псля пiшла-поiхала совпропаганда про кровожадних "бандер", та як i поляки заре триндять , а нашi iсторики -дурбицали (згiдно статтi) не вiдрiзняють польське - нацист вiд тоталiтариста.
==================================================================
Брешеш! В сересері здебільшого не знали, а в Україні знали добре. Наприклад в селах Житомирського Полісся, де я жив по 1966 рік. Тітка моєї мами відсиділа в совкових таборах "за Бандеру" 7 років.
що, поляки, будемо мірятись кількістю вбитих понад 80 років тому, чи думати скільки кацапи вбьють українців та поляків в наступні кілька років
кретини !!!
.
далі дивись мій коментар вище.
.
І те, що риторіка кацапів і Навроцького щодо УПА практично ідентична, їх зовсім не бентежить.
Давай, печи далі, іронгутанг, чи хто ти там.
кремлівському вбивці і істоті , яка немає права наижиття !🙁
Займіться розслідуванням Смоленськоі трагедії і досить
ковирятися в Україні , так як це справа істориків!!
хєррука Кремля - питання риторичне ....
--------------
ОУН УПА - наші герої і ніхто їх у нас не забере. Дніпро
про воєнні злочини Армії Крайової наприклад....
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%8F%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Дубінгяйська різанина
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96 Різанина в Бахові
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%86%D1%96 Різанина в Березці
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96 Різанина в Буковині
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D1%96 Різанина в Моложеві
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%96 Різанина в Сагрині
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96 Різанина в Сівчині
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%8F%D1%85 Різанина у Стрільцях
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8 Трагедія села Павлокоми
І цей список знищенних поляками Украінських сіл можна продовжувати і продовжувати....Це не геноцид Украінського народу, ні? Це мабуть щось інше для цих пихатих панів. Щоб ви розуміли розміри трагедіі ...І про яку тисячу вбитих поляками украінців говорить цей пан якщо Тільки в селі Сагринь за різними даними, від рук поляків загинули від 800 до 1240 людей. Ви тільки уявіть собі це , це тільки в одному селі!!! (Для порівняння - в загальновідомій спаленій німцями Хатині загинуло 149 людей...) Більшість загиблих у Сагрині були жінками й дітьми. Велика кількість жертв зумовлена тим, що кожного вечора тут збиралося багато людей із сусідніх сіл, щоб заночувати під захистом української поліції та місцевої самооборони, які дислокувалися у Сагрині. Нападники використовували запальні кулі, які потрапляли у висохлі солом'яні стріхи й за декілька хвилин перетворили село у вогненне море. Було знищено церкву, парафіяльні будинки, понад 260 хат, молитовний будинок громади євангельських християн, сотні господарських будівель. Нападниками були підрозділи Армії Крайової під командуванням Зенона Яхимека разом з Батальйонами хлопськими - польськими партизанськими силами переважно з місцевих селян, які очолював Станіслав Басай. Тільки ці двоє польских командирів крім Сагрині атакували ще українські села Андріївка, Березів, Бересть, Верешин, Ласків, Маличі, Малків, Модринь, М'ягке, Ріплин, Стрижівець, Теребінець, Теребінь, Турковичі, Шиховичі, знищивши іх населення і повністю або частково спаливши їх. І Імена цих польских вбивць командирів досі увічнені у назвах вулиць польских міст і вважаються польскими національними героями...... І тепер ці панове будуть щось нам тут розповідати про Волинську трагедію, про ,,Бандерізм". і про прирівняння "бандерівський символу" до символів нацизму й комунізму. .... А ті звірства і злочини що коіла Армія Крайова - це не нацизм , ні? Чи це щось інше ? Перш ніж когось вчити його історіі і докоряти в іі незнанні, треба спочатку вивчити і знати свою....
І якщо наприклад охорона польського президента може начепити шеврон Армії Крайової під час візиту до України, то і червоно-чорний прапорець УПА на теренах Польщі - теж має бути нормою. Взаємоповага - це не вулиця з одностороннім рухом. ...Символ «Котвиця» сьогодні є офіційною емблемою військ територіальної оборони Польщі, але водночас це знак - і емблема Армії Крайової, яка на наших землях вчинила чимало злочинів проти мирного українського населення.Тому для українців він досі несе суперечливу історичну пам'ять.Для багатьох українців це - болючий знак. І це теж треба визнавати. Але що ми маємо сьогодні робити? Йти теж таким шляхом як і Польща, і визнати польский прапор символом нацизму і комунізму, бо його використовувала Армія Крайова ? Чи визнати іі нацистським злочинним бандформуванням ? Для українців героями є члени ОУН-УПА, що не сприймають поляки.Той же президент Польщі заявляв: «Польща ніколи не визнає ОУН-УПА борцями за свободу». Але ж ОУН-УПА воювали з поляками, німцями та "совєтами" - на своїй, українській землі. За незалежність. І ми також можемо спитати,а за що воювала Армія Крайова на Волині? За "повернення" українських земель до Польщі. Тобто за відновлення контролю над чужими територіями?
І так за підсумком: Так, це була жорстока боротьба з обох сторін. І в кожної сторони - свої герої. Тому на сьогодні єдина гідна формула, яку колись вже проголошували президенти Кваснєвський і Кучма, - «Прощаємо і просимо вибачення». Це формула примирення.
Армія Крайова і УПА - обидві структури прагнули самостійності для своїх народів, боролися проти нацизму та СРСР. Та на українських етнічних землях зіткнулися у кривавому конфлікті. Волинська трагедія - найбільший камінь спотикання у ******** польсько-українських стосунках.Але це - двостороння трагедія, не лише українська вина. І це важливо озвучувати, попри дискомфорт. І знати, що навіть у ті трагічні часи, знаходилося місце для розуміння. Після війни УПА і АК змогли провести спільні операції проти радянських репресивних органів. Це - наочний приклад, що історична пам'ять не мусить бути лише полем для ворожнечі. Вона може стати й основою для порозуміння.
«Прощаємо і просимо пробачення» - саме така формула, а не перекладання провини на одну сторону, може закласти міцний фундамент для майбутньої дружби, а не зруйнувати її.
Це вже нарешті треба зрозуміти польским можновладцям і шукати шляхи до примирення а не роздувати нову ворожнечу.... А нашим можновладцям не можна мовчки ковтати іхні образи і звинувачення, Бо наше мовчання буде виглядати так ,що ми приймаємо і пошоджуємося з ними, Де наше МЗС? Де іхня заява-відповідь? Де заява -відповідь нашого президента? Хоча ло останього то питання більш риторичне...
Чому офіційний Київ і Варшава
так бояться слова "пацифікація"...
.
На цій світлині ви бачите Юзефа Пілсудського, того самого, який близько сто літ тому топив українські Галичину і Волинь у морях крові і нелюдських терпіннях.
.
І, саме у цей день - 16 вересня 1930 року поляки розпочали перші репресії, які тоді охопили близько 450 населених пунктів. До репресій проти українців тоді було залучено 16 рот поліції, полки уланів, десять ескадронів кавалерії.
.
А, почалося все з того, що 14 травня 1923 року тодішня Ліга Націй (******* ООН) передала Галицьку Україну до складу Польщі. Передала лише з тою умовою, що Польща надасть західним українцям автономію.
.
Але, після того, як Галичина увійшла до складу Польщі, то поляки показали українцям середній палець і не лише не дали нам ніякої автономії, але й переназвали наш український край "Східною Малопольщею". Більше того, з того часу польський уряд офіційно взяв курс на ліквідацію українців як етносу в Галичині.
.
Тим біло-червоним приблудам-колонізаторам цього виявилося замало і уряд Пілсудського у вересні 1930 року розпочав особливі каральні акції проти західних українців, які офіційно отримали ганебну назву "пацифікація", що з латині перекладається як "умиротворення".
.
Перші репресії поляки розпочали 16 вересня 1930 року і вони тоді охопили близько 450 населених пунктів. До репресій проти українців тоді було залучено 16 рот поліції, полки уланів, десять ескадронів кавалерії.
.
Арештованих українців поляки збирали у громадських приміщеннях, де кожному наносили 25-30 ударів нагайкою при цьому примушуючи лаяти Україну, співати польський гімн і виголошувати здравиці на честь Юзефа Пілсудського.
.
Особливій нарузі поляки піддавали портрети Шевченка і Франка та плюндрували могили Січових Стрільців по українських цвинтарях. Тоді багато українок було згвалтовано поляками, десятки наших людей по-звірячому замордовано і вбито, а багатьох українців в жахливий спосіб мучили, перш ніж їх застрелили.
.
Зараз є два варіанти реагування на ці події, пов'язані із пацифікацією:
.
перший: все залишити таким як воно є нині, тобто майже ніде не згадувати про ту пацифікацію. А з нашими сусідами з-за Сяну нехай наші можновладці у Києві й надалі - перед телекамерами і на приватних зустрічах на заміських віллах, обіймаються і тиснуть одне другому руки, як "щирі брати";
.
другий: мабуть, не всі українці хочуть закривати очі на всю цю окозамилювальну фальш і фарисейство нашого уряду, тим більше сьогодні, коли польський Сейм прийняв рішення про запровадження в Польщі 11 липня загальнонаціонального дня пам'яті жертв так званого "геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях другої польської республіки".
.
Мабуть, саме зараз політичним партіям і громадським організаціям, які вважають себе українськими, слід нагально звернутися до Кабінету Міністрів, Офісу Президента і Верховної Ради, щоби ті (проговоривши, перед тим, у своїх кулуарах тему пацифікації і узгодивши проекти, чи робочі їх напрацювання на профільних комісіях), прийняли "Закон про щорічне відзначення в Україні Дня пам'яті за жертвами польського геноциду проти західних українців у 1930-их роках".
.
Якщо і на цей раз українці мовчатимуть щодо сьогоднішнього прийняття польським Сеймом закону про відзначення "геноциду, вчиненого ОУН і УПА...", то - гріш нам всім ціна. І, в такому разі ми справді не гідні - як й передрікав Шевченко - слави наших пращурів, які все ще з надією дивляться на нас із Потойбіччя...