7798 відвідувачів онлайн

Чоловік вчинив самокаліцтво у вбиральні ТЦК Дніпра після проходження ВЛК. Його госпіталізували

У Дніпропетровському ТЦК прокоментували відео з цивільним після проходження ВЛК

У соціальних мережах поширюються відеоматеріали нібито з Дніпропетровського ТЦК, на яких видно, як цивільний чоловік стікає кров’ю, а кілька людей, зокрема й у військовій формі, намагаються надати йому допомогу.

Про це повідомляє обласний ТЦК та СП, передає Цензор.НЕТ.

Що відомо

"Близько 00 годин 00 хвилин 07.11.2025 військовозобов’язаного громадянина було доставлено до лікарні для проходження військово-лікарської комісії. Пройшовши ВЛК та отримавши висновок, даний громадянин відійшов до вбиральні, де вчинив самокаліцтво", - розповів військкомат.

Чоловік у лікарні

На місце події було негайно викликано швидку допомогу, надано домедичну допомогу, чоловіка доставлено до лікарні.

ТЦК закликає утриматися від необґрунтованих припущень та нагадує про обов’язок громадян щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.

У ТЦК в Дніпрі чоловік стікав кров'ю: коментар терцентру

Топ коментарі
+24
Рашистським ботам та мразотам з динири не хвилюватися. Розпізнаємо сходу та стабільно посилаємо за русскім корабльом.

Але питання до українців. Поясніть, бо не розумію. От реально не розумію.
Як?
Якщо ти прожив достатньо, якщо ти вважаєш себе особою чоловічої статі, ти бачиш, що тебе, твоїх дітей, твоїх близьких людей банально хочуть вбити, а твою землю, твоє майно відняти - береш до рук зброю і воюєш.
А як може бути інакше?
Я вже вечорі 24.02.22 стояв на блок-посту з власною помповою рушницею (АК, РПГ, покемони та б/к лише через декілька днів підвезли).
І тепер на фронті. Вже четвертий рік. Поранення, чисельні контузії, на ВЛК не їду, бо ще здуру визнають зовсім непридатним ))
Мене усі ці роки оточують такі самі бойові побратими. Багато хто загинув. Стерті, але ще тримаємося.

Так от. Не розумію. Ну, наприклад, ти все життя сцикун, боїшся смерті, боїшся опинитися в незнайомому середовищі, таке.
Розумію. Люди - вони різні. Маєш право бути сцикуном.
Але цікавить інше.
Настільки боятися бути мобілізованим в ЗСУ, що не боятися втонути в Тисі, не боятися себе зарізати. Не боятися вистрибнути на повному ходу з бусіка. Нападати на військовослужбовців ТЦК...
Тобто, якийсь когнітивний диссонанс.
На фронт - боїмося, а себе зарізати не боїмося.
Як таке може бути?
Поясніть, хто розуміється на цій ухилянтській психології?
Може, вони ждуни русского міра?
показати весь коментар
07.11.2025 15:32 Відповісти
+19
Систему примусової мобілізації міняти не можна, на думку владі.
Бо інакше тоді треба платити людям великі гроші, щоб вони добровільно йшли в армію. Але тоді меньше грошей буде до збагачення мародерів від влади.
Тому хай краще люди себе калічать або тікають з армії (як от в жовтні 70% мобілізованих втекли з армії).
Це краще для влади, ніж поділитися грошима з людьми, щоб заохотити їх добровільно йти в армію.
показати весь коментар
07.11.2025 15:22 Відповісти
+14
Кивати на мусорів, на депутатів, на військових пенсіонерів, на слуг народу, на всю цю шелупонь несерйозно.
Нормальна реакція нормальної людини на рашистських підорів, що прийшли на твою землю з конкретною метою тебе вбити - береш ствол і робиш по максимуму, щоб вбити їх першим.
Вірно ж?
Ми воюємо не за тих, хто на печі п'є самогон. І не тих, хто катається по Києву на всяких бентлях від ресторану до ресторану.
Ми воюємо за себе та свої родини. Якщо високопарно - то за Батьківщину (яка про тебе пам'ятає, але не згадає).
показати весь коментар
07.11.2025 15:52 Відповісти
Коментувати
Сортувати:
Сторінка 2 з 2
То така справа. Хто я, щоб Вас в чомусь звинувачувати?
Єдине додам - до повномасштабного вторгнення в 2022 році ніхто з нас не були воїнами.
Мені тоді було 52, кабінетний працівник з купою болячок.
Але, коли тоді 24.02 в 4 ранку проснувся від перших вибухів в Василькові - з цього моменту моє життя кардинально змінилося.
І коли в травні 22 долучився до КС - в мене ротний майже такий як я за віком, приїхав з Британії.
Інший побратим приїхав з Андалузії (Іспанія).
Ще два брати приїхали з Аргентини. Ім'ям одного з них названа вулиця в Одесі.
В Києві вулицю назвали в честь мого батальйону.
Була колись така собі Кантєміровская танковая дівізія імєні ю. Андропова.
Забудьте.
Її більше нема. Уся залишилася між Вірнопіллям та Камишевахою.
Нас було 300 чоловік.
Фермопіли, так.
показати весь коментар
07.11.2025 19:00 Відповісти
Поганий приклад.
Читав свого часу Юліана Семенова, і фільм з дитинства знайомий.
Плейшнер був зламаний після концтабору.
І лоханувся, бо не звернув увагу на горщик з квітами.
Загинув достойно.
Без варіантів.
Ми теж на броніках носимо над магазинами під бородою підсумки з гранатою.
Як думаєте - навіщо?
показати весь коментар
07.11.2025 19:51 Відповісти
Ну бачиш, в тебе була помпова рушниця. А іншим сказали що їм зброя не положена, бо вони не пройшли медкомісію і ніхто нікому нічого не должен. І вабще, паліція всіх захистить. А тепер виявилося що ті хто все життя користувався державними благами, сидів на шиї в держави і народу, хто повинен оберігати народ по своєму обов'язку ті перші повтікали або забронювалися, і ті котрих все життя футболили і обдирали тих зараз відловлюють як бродячих собак і кидають на передову хоча вони ніколи зброї в руках не бачили. Особливо добиває що військові і поліцаї які вийшли в 40 років на пенсію зараз сидять на печі і п'ють самогон
показати весь коментар
07.11.2025 15:43 Відповісти
Сторінка 2 з 2