Окупанти використовують дно Каховського водосховища, щоб обійти позиції ЗСУ, - Сили оборони Півдня
Війська РФ намагаються по дну колишнього Каховського водосховища обійти позиції українських військових у населених пунктах Плавні й Приморське в Запорізькій області.
Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на РБК-Україна, про це розповів речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин в ефірі телемарафону.
Так, він зазначив, що нині дно водосховища фактично перетворилося на велику луку, порослу густою рослинністю, чим намагаються скористатися російські військові.
"Противник намагається по цій буйній рослинності, по дну колишнього Каховського водосховища обійти наші позиції в населених пунктах Плавні, Приморське, зайти нам із заходу у фланг. Проте ми вираховуємо їх і знищуємо", - розповів речник.
Сіра зона
Він нагадав, що бійці ГУР Міноборони України нещодавно провели зачистку поблизу островів Великі Кучугури, розташованих у межах колишнього водосховища. Саме там противник також намагався просунутися повз позиції українських військ.
Волошин наголосив, що цю зону "тримають під особливим контролем".
Також він розповів, що кілька населених пунктів на сході Запорізької області, зокрема Успенівка та Новомиколаївка, нині перебувають у так званій сірій зоні.
Підрив Каховської ГЕС
Вранці 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок підриву повністю зруйновано машинний зал, станція не підлягає відновленню. Підрив призвів до підтоплень низки населених пунктів у Миколаївській та Херсонській областях, зокрема на окупованих територіях.
Унаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС постраждало понад 62 тис. га лісу Херсонщини.
За даними МВС, унаслідок руйнування Каховської ГЕС загинула 31 людина.
Кількість загиблих людей від підриву дамби на окупованих територіях невідома.
Осетри повернулись, виросли тополі й верби: що зараз на дні Каховського моря.
Каховське водосховище створили й остаточно заповнили водою у 1958 році. Воно мало площу у понад 2 тис. кв км і містило понад 18 км куб. води.
Внаслідок підриву дамби 6 червня 2023 року величезні маси води ринули вниз по течії Дніпра, затоплюючи все на своєму шляху.
Через два роки після катастрофи на дні колишнього водосховища утворилися озера і болота, вийшли з-під води піски і мул, росте молодий ліс, і співвідношення між цими екосистемами, каже вчена Анна Куземко, постійно змінюється.
За оцінками вчених з експедицій, якщо восени 2023 року водойми займали 13-15% територій колишнього моря, то навесні 2024 це вже було понад 30% територій.
За кілька місяців, у жовтні 2023 року, верби вже сягнули у висоту до 3 метрів. Під час експедиції у 2024 році висота дерев була в середньому 4,7 м.
У 2025 році зафіксували верби й тополі висотою до 7 метрів.
За оцінками вчених, через два роки після катастрофи природа поступово відновлюється, Великий Луг повертається у новому вигляді.
"Великий Луг, про який всі говорять, це насправді не луки, а великий заплавний ліс. Такі великі вербово-тополеві ліси існували там до будівництва Каховської ГЕС, а ще там росли вільхи і дуби. Були луки, пасовища, сіножаті", - зазначає Анна Куземко.