Будріс про затримки з фінансуванням України: Час грає на руку РФ, ми повинні позбавити її цього сценарію
Вже на початку 2026 року Україна ризикує опинитися у фінансовій пастці через затримки Євросоюзу з погодженням репараційного кредиту, що грає на користь Росії.
Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформу, про це заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс перед початком засідання Ради міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі.
Час грає на руку Росії
"Із цим механізмом та пропозицією, яку нам надала Єврокомісія, ми повинні діяти негайно. Якщо ми не зробимо цього сьогодні, якщо не підготуємо рішення для Євроради наприкінці грудня, це означатиме, що на початку наступного року ми опинимося в біді. І я знаю, як росіяни це бачать і що вони про нас думають: що ми не витримаємо, що не впораємося. І це означає, що час грає на руку Росії. Ми повинні позбавити їх цього сценарію", - пояснив міністр.
Він наголосив, що, окрім розмов про політичну солідарність, країни ЄС повинні мати чіткі бюджетні плани щодо підтримки України.
"Якщо справа не у фінансах, то говорімо про сценарій для України у 2026 році. А потім про те, якими будуть сценарії для Європи. Ми повинні поставитися до цього серйозно. Це не щось, що відбувається "десь по той бік наших кордонів". Це відбувається тут, у Європі", - додав міністр.
Санкційний тиск на РФ
На думку Будріса, Європа також досі відстає від США з точки зору потужності санкцій.
"Це санкційний пакет, який ми повинні підготувати на наступний рік. Це буде 20-й пакет. І ми досі відстаємо від американців. Щоразу, коли ми говоримо про те, що беремо на себе більшу відповідальність, показуємо лідерство, у питанні санкцій США попереду нас. Вони вже запровадили санкції проти "Роснефти" та "Лукойла", а ми не змогли включити "Лукойл" до 19-го пакета. Ось чому ми маємо зробити це і додати "Росатом". Ми любимо називати черговий пакет "великим", "найбільшим", але коли доходить до результату, то знову не робимо достатньо", - сказав глава МЗС Литви.
Що відомо про "репараційний кредит" для України?
- На зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів у якості застави за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 мільярдів євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
- Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
- Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
- Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
- За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
- Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 мільярдів), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.
