Фон дер Ляєн закликала надати Україні репараційний кредит: "Немає часу зволікати"
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що затримувати фінансову допомогу Україні більше не можна, адже це питання її виживання у війні.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це йдеться у її виступі, оприлюдненому пресслужбою Єврокомісії.
ЄС має посилити тиск на Росію
Фон дер Ляєн наголосила, що Європа має всі можливості, щоб збільшити тиск на Кремль. Вона підтримала ідею репараційного кредиту, який може фінансуватися за рахунок прибутків від заморожених російських активів.
"Немає часу на зволікання. Чим довше Путін воює — тим дорожче це буде для Росії", — зазначила президентка ЄК.
Вона також нагадала, що Україна вже бере участь у більшості планів по лінії SAFE, які фінансують оборонні потреби та стійкість.
Європа стає сильнішою разом з Україною
Фон дер Ляєн підкреслила, що ЄС працює над посиленням своєї оборонної спроможності — від спільних оборонних проєктів до підвищення військової мобільності. За її словами, Україна робить справжні дипломатичні кроки заради миру, а Росія лише імітує готовність до перемовин.
"Ми знаємо, хто агресор, а хто жертва", — підкреслила вона.
Президентка ЄК додала, що війна не роз’єднала Європу, а навпаки — зробила її міцнішою та рішучішою.
"Ми об’єднані у підтримці України", — підсумувала фон дер Ляєн.
Нагадаємо, після зустрічей у Брюсселі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та керівництвом Європейського Союзу, Зеленський вирушить з візитом до Італії, де 9 грудня проведе переговори з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні.
Співпраця між Ізраїлем та Францією у питаннях ядерних досліджень та розробок була тісною і мала вирішальне значення для становлення ізраїльської ядерної програми, особливо у 1950-х та на початку 1960-х років.
Будівництво ядерного реактора в Дімоні: Найважливішим елементом співпраці була таємна угода, укладена в 1956 році, про допомогу Франції у проектуванні та будівництві важководного дослідницького ядерного реактора в місті Дімона (пустеля Негев). Цей реактор став основою для ізраїльської програми.
Передача технологій та обладнання: Франція не лише постачала ключове обладнання для реактора, але й, за деякими даними, надала допомогу у створенні розташованого поряд заводу з радіохімічної переробки опроміненого ядерного палива, який здатний виділяти плутоній збройової якості.
Обмін досвідом та підготовка фахівців: Ізраїльські фахівці мали доступ до французьких ядерних об'єктів (наприклад, у Сакле) та проходили підготовку. Деякі джерела також вказують на можливість доступу до результатів французьких ядерних випробувань та конструкції ядерного заряду.
Ось найцікавіші подробиці щодо ролі Шимона Переса та таємних операцій з постачання ядерних матеріалів:
1. Роль архітектора: Шимон Перес
На той час Шимон Перес був лише 33-річним генеральним директором Міністерства оборони Ізраїлю, але саме він став ключовою фігурою, яка переконала Францію допомогти.
Наполегливість проти скептицизму: Навіть перший прем'єр-міністр Ізраїлю Давид Бен-Гуріон спочатку скептично ставився до ідеї співпраці з Францією, вигукуючи: «Французи?! Та вони ж програли війну!». Проте Перес наполіг на своєму, виходячи з "теорії стримування": він вірив, що сама лише репутація володіння ядерною зброєю може стати достатньою силою для захисту держави.
Угода в останні хвилини: Найдраматичніші переговори відбулися на тлі Суецької кризи 1956 року. У листопаді 1956 року Перес стрімголов примчав до Парижа, щоб зустрітися з прем'єр-міністром Гі Молле. Він прибув саме тоді, коли французький уряд мав отримати вотум недовіри. Перес буквально вмовляв прем'єра підписати ядерну угоду, поки той не втратив свою посаду. Хоча підписання в останній момент не відбулося, політична воля та домовленості були настільки сильними, що зобов'язання було виконано вже наступним урядом.
Секретність і брехня: Саме Перес запевнив французьких партнерів, що реактор у Дімоні використовуватиметься виключно в наукових цілях (що було неправдою). Його завданням було створити щит, використовуючи всі доступні дипломатичні та нелегальні засоби.
2. Секретні операції з постачання (Контрабанда)
Для роботи реактора Дімони потрібні були два ключові компоненти: важка вода (як сповільнювач нейтронів) та уран (ядерне паливо).
Операція «Плюмбат» (Plumbat) - Постачання Урану
Коли Франція, побоюючись міжнародного осуду, припинила постачання урану, Ізраїль мусив шукати інші джерела, вдавшись до контрабанди:
Що і як: Операція отримала назву «Плюмбат» (Plumbat). У 1968 році ізраїльська розвідка "Моссад" організувала викрадення понад 200 тонн уранової руди (відомої як «жовтий кек»).
Маркування: Руда була завантажена на судно і маркована як «Plumbat» (свинець), щоб замаскувати її вміст і уникнути митного контролю. Вважається, що цей вантаж був вивезений з території однієї з європейських країн, і, ймовірно, походив від американської приватної корпорації NUMEC.
Зникнення: Вантаж офіційно «зник» під час морського перевезення і був успішно доставлений до Ізраїлю, ставши основним паливом для реактора.
Важка вода з Норвегії
Отримання: Початковий запас важкої води (D2O), необхідний для запуску реактора, був придбаний у Норвегії.
Порушення угоди: Згідно з умовами контракту, Ізраїль зобов'язався використовувати важку воду виключно у мирних цілях і дозволити Норвегії проводити інспекції на об'єкті. Ізраїльтяни ухилилися від виконання цих зобов'язань, використовуючи різні юридичні лазівки, що спричинило міжнародний скандал, коли деталі угоди були розкриті.
І ще незаперечний факт, ніяких санкцій проти Ізраїлю немає!