Верховний Суд поновив у статусі судді Інну Отрош, яка їздила в Крим та до Росії

Не для того Татаров Портнова ПРикінчив , щоб покладатися на нього з Іспанії . Сам він в Києві поряд з Вовкою як один з 6 залишився менеджерів ,все швиденько розрулює й надалі.

Усі питають де заміна Єрмаку ? та я давно казала - не скаже вовка нічого про Татарова - то значить він й був говоним . А Єрмак був проти Татарові під прикриттям кнстітуційного Буратіни
Посудіть самі .Не міг зеленський ставити у відкриту Татарова, а хто з них розумніший Ларьчнік смотрящій за бандюкам у ВР Януковича Єрмак чи Татаров ?

Те саме спало на думку

Жабы Зе лезут в болото.

Саме так, але їбуть там нас.

пам`ятаю, колись в Харкові(в2014-2017) був такий прецендент: вся "суддівська" сімейка залишилася без голів.....

То есть судей назначает Президент?

Президент України призначає суддів на посади указом - це відбувається за поданням Вищої ради правосуддя (ВРП) та після успішного проходження кандидатами кваліфікаційного оцінювання, проведеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС)

Указ Президента Украины должен быть для назначения. В большинстве случаев он носит формально-церемониальный характер (по представлению Высшего Совета Правосудия). Но в таких исключительных случаях, когда представление оспаривалось в судах, когда судья в чём-то обвинялся и так далее, Президент, разумеется, вправе отойти от церемониальной функции и, рассмотрев ситуацию по сути, например, отказаться принимать указ и вернуть представление в ВРП. Либо есть ещё практика (сомнительная, правда) просто "подвесить" вопрос на очень долго.

Тут единственная проблема, что судья не работает, а минимальный оклад (без надбавок) за это время получает из бюджета. Конечно же, лучше для налогоплательщиков либо чтобы работала, либо чтобы как-то уволить - а то расходы без толку.
Я бы на месте Зеленского подписал указ (потому что при решении Верховного Суда его позиция будет не очень правильной, если начнёт блокировать), а тогда дал бы команду неофициальную поставить судью на жесточайший контроль : малейшее нарушение судейской этики - дисциплинарка и на выход. Это было бы юридически красиво и политически правильно. Типа если судья образумилась, взяла себя в руки и стала качественно работать, то чёрт с ней, пусть отрабатывает деньги налогоплательщиков. Но как только косякнула хоть где-то, хоть в чём-то, то включается режим "вспомнить всё" - повод дала, а реальной причиной увольнения будут её старые грехи, юридически добраться до которых в свете решения Верховного Суда сегодня уже невозможно.

Возможно, это иезуитский подход, но в государственном управлении нельзя действовать топорно. Если просто включил режим политической целесообразности и выгнал - будет судиться 100 лет, потом какой-нибудь Европейский Суд по правам человека скажет, что Украина нарушает Конвенцию по правам человека и государство выплатит кучу компенсаций - разве это будет справедливее по отношению к обществу ? Лучше пусть эти деньги государство на ветеранов войны потратит. Если нет конкретных юридических (не морально-политических !!!) претензий к судье сегодня, то ломать копья какой смысл ? Пусть работает до первой проблемы с поведением - если она нормальная, то проблем не будет, если же по жизни хочет беспредельничать, то долго сдерживать себя не сможет (попадётся на предубеждённом подходе, на политическом влиянии, на некорректном отношении к сторонам процесса, на взятке . . .). И тогда всё будет по фен-шую : и общество будет удовлетворено, и государственный бюджет убытки не понесёт (т. е., опять-таки, по отношению к обществу государство поступит ответственно).

Я так считаю, извините, если не оправдал надежд на революционную справедливость

А что это за вип-умовы, недоступные другим судьям? Я слышал что и при Януковиче, и со следующими стоило 1 миллион долларов стать судьей, это более -менее правда? Какой вообще путь от диплома юрфака до мантии судьи для нормального человека без миллиона или отца-министра?

При Януковиче вопрос получения должности в суде, действительно, часто решался с помощью чьей-то протекции либо денег (в ключевые суды - больших денег, по слухам до 100 тыс. долларов - не миллион, конечно). Не в 100% случаев, но явление было достаточно массовым.
После революции, т. е. при Порошенко и Зеленском это явление (в смысле взяток) на 99% исчезло. Политическое влияние несколько сохранилось (не на 100%, опять-таки, где-то 50/50 или даже меньше), но лишь на ключевом направлении - в Верховном Суде и то, мягенько. На уровне апелляций и местных судов его уже не было полностью. Причина была банальна - кадровый дефицит в системе был 40-60%, в отдельных судах 100%, поэтому конкуренция была не за места, а за людей + усилия общества и правоохранителей (НАБУ, СБУ . . .) по борьбе с коррупцией + угрозы безопасности из-за войны + политический момент требовал особой прозрачности конкурсных процедур (иностранные наблюдатели, Общественный совет добропорядочности, конкурсы в прямом эфере . . .). В результате при Порошенко и Зеленском деньги за попадание в судебную систему не носились и не носятся от слова "совсем", т. е. занять должность - это бесплатное удовольствие (ну, расходы на поездку на экзамены или собеседование не считаем). Возможно, несколько увеличилась политическая составляющая на уровне отбора в апелляционные суды - не тогда, когда надо кого-то "задвинуть", а тогда, когда надо кому-то "облегчить" дорогу, то есть можно собеседование проводить в режиме "допроса с пристрастием", а можна более формально - тут связи, возможно какое-то значение уже имеют. Но, опять-таки процесс точечный, не массовый. В целом процедуры отбора, которые сейчас проводятся, вопросов и нареканий не вызывают.
А вызывают нарекания вопросы обмана судей государством - зарплата судей заморожена с 2021 года, хотя закон предусматривает ежегодную индексацию. В результате в долларовом эквиваленте она за последние годы сократилась на четверть. А инфляция не стоит на месте. Поэтому постепенно происходит демотивация судейского персонала. Пока что не критично, но ещё год-два и материальный уровень обеспечения судей упадёт настолько, что это либо вызовет отток кадров в более прибыльные сферы юридической практики (со стороны порядочных судей), либо рост коррупционных практик (со стороны непорядочных, которых всё таки меньшинство, однозначно).

Путь на должность простой - если достигнут возрастной ценз 30 лет и есть профессиональный стаж, ждёте объявления конкурса Высшей квалифкомиссией (они периодически раз в пару лет его объявляют). Выставляетесь на конкурс, проходите все этапы (тесты профессиональные и когнитивные, спецпроверку, письменный экзамен, собеседование), получаете рекомендацию ВККС, потому проходите собеседование ВРП, а тогда короткие курсы в Национальной школе судей, конкурс - в зависимости от рейтинговых баллов выбираете себе суд с вакансией (у кого баллы больше, тот первый выбирает). Это если в первую инстанцию. А в апелляцию сразу на конкурс подаёте в тот суд, в который хотите, там "барабан" вращать не предусмотрено - там уже или прошли по баллам (первые столько-то претендентов на имеющееся количество вакансий), или нет. Можно из адвокатуры или юридической науки попасть сразу в Верховный Суд по конкурсу, не надо проходить все ступени карьеры (но в Верховный было только 2 отбора - в 2016-2017 и 2018-2019, с тех пор больше не было). После конкурса - представление ВРП Президенту, его формальный Указ, зачисление в штат суда, но начало осуществления правосудия только после принятия присяги в присутствии Президента и глав Верховного и Конституционного судов (2-3 сотни назначеных судей собирают в Киеве на торжественную процедуру . . .). От объявления конкурса до присяги реально проходит полтора-два года. По минимуму может быть год, но таких быстрых процедур, как правило, не бывает.

А проблема судьи Отрош в том, что законодательство о судоустройстве менялось в 2015-2017, в т. ч. соответствующий раздел Конституции. В результате возникли коллизии. Например, новые судьи уже назначались бессрочно, а старые назначались на 5 лет. Новые должны были проходить экзамены, а старые - квалификационное оценивание. По новым существовал срок пребывания в резерве (3 года), а по тем, кто прошёл конкурсные процедуры раньше, таких ограничений не было. Создали новый Верховный Суд, а старый не ликивдировали. И так далее - всегда, когда идёт быстрая реформа, возникают несогласованности, специфические ситуации. Как следствие, те или иные группы судей попадали в разные правовые режимы и попытка государственных органов (Высший Совет Правосудия, Высшая квалифкомиссия . . .) причесать всех одинаково упиралась в законодательные пробелы, решать которые приходилось лишь в судебном порядке.
Были судьи, у которых закончились 5-летние сроки полномочий, но уволить их было нельзя, а назначение бессрочно зависло на долгие годы. Были судьи, которые работали в одном суде, но получали разные зарплаты из-за квалифоценивания. Были кандидаты в судьи из разных "наборов", но одних быстро назначили, а другие провисли из-за юридических коллизий.

Сам ти призвіздений! Судити мають по праву, закону і внутрішньому переконанню (совісті) того хто судить.
А потім це бидло в мантіях під державними символами голосно звиздить, що їх громадяни несправедливо ненавидять.
Хто постійно в темі про Печерний суд, той знає, що на сучці Отрош клейма зрадниці присяги вже ніде ставитиє

Ви самі написали "по закону" !!! Так по закону повторне кваліфоцінювання не передбачено !!!
Ну і як в такій ситуації судити по закону ? По закону Отрош права, на думку Великої Палати.

То що робити тоді ?

Я, як Ви висловилися, "не в темі про Печерський суд" - я не з Києва. І можливо, що на Отрош "клейма ніде ставити", не беруся судити, не знаю. Але якщо так, є ж юридично елегантний вихід : підписати указ, повернути її до виконання обов'язків і дати неофіційну команду всім службам і органам правосуддя (НАБУ, СБУ, ВРП . . .) поставити її на ультра-жорстокий контроль дотримання законодавства, суддівської етики і т. п. Перший же ж і найменший же ж косяк - дисциплінарка і ВРП включить режим "згадати все" - ось там її можна буде чесно і законно випхати з посади.

А зараз Ви пропонуєте її прокинути, вона побіжить в ЄСПЛ, поскаржиться, що її права порушені і Державний бюджет за чорт-знає-скільки-часу заплатить їй компенсації за рахунок платників податків. Хіба це буде справедливо щодо солдатів на передовій, вимушено переселених осіб, родичів жертв російської агресії, яким не вистачить бюджетних грошей на компенсації ??? Ні звичайно.

Держава не може і не має права діяти тупо. Хірургічні операції робляться хірургом і скальпелем, а не м'ясником і топором. Тому треба врубити режим підступності Макіавеллі, видати Указ Президента (тобто виконати рішення Великої Палати Верховного Суду), дочекатися помилки цієї судді (якщо вона така погана, як Ви кажете, то довго стримуватися не зможе і "проявить" себе десь) і потім показово притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення за порушення законодавства про статус суддів. Ну а якщо не проявить і буде бездоганно працювати, то хрен до неї . . .
А якщо є якісь старі проблеми "клейма зрадниці ніде ставити" - для цього є процедура, ставте питання, подати ж може будь-який громадянин скаргу у ВРП на суддю. Так подавайте, най ВРП розглядає і вижене її вже, якщо є за що. Але йти державі на явне порушення закону в ситуації, коли Велика Палата сказала "ні" - тупо і безвідповідально щодо коштів платників податків, які згодом за це доведеться віддати.

Правосуддя, друже. Вони про це слово й не чули ніколи.

ліпше мати суддею патріота України і бандерівця ніж тричі технократа

всі 34 роки незалежності України цьому підтвердження

Я не казав про технократа, бо технократи перегибають палку в інший бік - вони на 100% формальні.

Але в контексті нашої з Вами дискусії - суддя має судити по праву і справедливості, а не по патріотизму чи доцільності політичного моменту. Бо на довгій дистанції (десятиріччя і сторіччя) виявляється, що патріотизм і доцільність можуть бути різні і те, що було патріотичним вчора, завтра ним вже не буде. А якщо є право і справедливість, тим більше на довгій дистанції, якщо суд захищає без уваги до політичних уподобань, репутації і точки зору, то держава в кінцевому підсумку буде тільки сильнішою, а не фрагментованою і ослабленою внутрішнім роздраєм.

Приклад:

40-50 років тому Захід був нашим ворогом і завдавати йому шкоди, боротися з ним вважалося дуже патріотично. Так справді вважала не тільки держава, але і більша частина суспільства, 99%. А тепер виявилося, що це - глибока помилка і що Захід насправді наш друг, в ворог - у Москві. По Вашій логіці суддя, яка б при УРСР посадила людину за "антирадянську агітацію і пропаганду" (була така стаття в Кримінальному кодексі того часу), діяла б дуже патріотично щодо тієї країни, яка тоді була. І навіть діяла б по закону (технократ). Але вона діяла б проти права і справедливості.

Інший приклад - запитали б Ви у Німеччині часів Гітлера (скажімо, році у 1933-1939), що таке патріотизм. Чи патріотично хотіти аншлюса Австрії, аннексії Судет чи Данцига, чи патріотично переслідувати євреїв, ромів і так далі . . . Вам би 99% німців сказали (і щиро сказали), що дуже патріотично. І що ? А як це виглядало вже у 1945 і виглядає досі ? Розуміння патріотизма динамічне.

Діяти треба з урахуванням і права та справедливості, і закону (з пріоритетом першої компоненти перед другою, звичайно). А патріотизм - це не для зали судових засідань, патріотизм - це категорія політична, тому він потрібний для залу Верховної Ради, місцевих Рад, офісів Уряду і Президента, для армії і спецслужб. Патріотизм - поняття суб'єктивне і політичне, кожен розуміє благо для Батьківщини по-своєму, іноді за життя одна і та сама людина розуміє це по-різному. Суд на суб'єктивно-політичний підхід не повинен зважати. У суду має бути зовсім інша система координат - довгострокові інтереси суспільства + верховенство права і відповідність закону (якщо він верховенству права не суперечить, бо і таке буває - див. СРСР, рейх Гітлера і т.д.).

Тому ліпше мати суддю "технократа", ніж "патріота і бандерівця". А ще ліпше мати суддю "технократа-демократа". І заодно ліпше суд поважати (з правом на апеляційне і касаційне оскарження рішень, якщо Ви з ними незгідні), ніж хейтити, більше толку буде.

І 34 роки незалежності України - тому підтвердження.

патріотів урср не було - були патріоти ссср

технократи ківалов та портнов загнали Україну назад в ярмо кацапів

на цьому ставлю крапку в дискусії, бо вам важлива риторично-схоластична дбайливість виступу, який не наводить жодного прикладу, як технократи-судді в Україні хоч комусь з патріотів не зламали життя

а суддів-бандерівців в Україні ще не спостерігалось

Своих не кидаем учись ЗЕЛЮ ДЕРЬМАК И КО КИНУЛИ!!!ХА ХА ХА ХА ХА ХА!!!!!!СТРАНА ДЫБИЛОВ!!!ПОСЛУШАЙТЕ ПЕСНЮ ТОЛЬКОВА!!!СТРАНА НЕ ДУРАКОВ А ГЕНИЕВ-ДЫБИЛОВ)))))

Суддів Верховного Суду обирає Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) в рамках конкурсу, а Голову Верховного Суду обирають судді самого Верховного Суду на Пленумі шляхом таємного голосування, зазвичай з числа їхніх колег, строком на чотири роки.
Як обирають суддів Верховного Суду:

Конкурс: Кандидати проходять багатоетапний конкурс, який включає тестування, іспити та оцінку їхньої доброчесності (через Вищу раду правосуддя та ВККСУ).
Рекомендація: ВККСУ рекомендує кандидатів на посади.

СТРАНА кого ???

О, хтось із портновського борделю приповз.

Суддя Вовк, це ти під жіночим ніком пишеш? Чи секретутку уповноважив?

Як у класика:"а суді люстратори хто?"