Ердоган після зустрічі з Путіним: Мир між РФ та Україною вже недалеко
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вважає, що досягнення угоди про припинення російсько-української війни вже близько.
Про це він сказав після зустрічі з Путіним у Туркменістані, цитує Reuters, інформує Цензор.НЕТ.
Заява Ердогана
Туреччина знову підтвердила свою готовність підтримати мирні зусилля.
"Після цієї зустрічі з Путіним ми сподіваємося на нагоду обговорити мирний план також з президентом США Трампом. Мир вже недалеко, ми можемо це бачити", - сказав Ердоган.
"Ми оцінили, які внески наша країна може зробити у мирні зусилля. Ми позитивно сприймаємо діалог, розпочатий завдяки зусиллям президента Трампа", - додав президент Туреччини.
Чорне море
- У п’ятницю Ердоган повідомив Путіну, що обмежений режим припинення вогню у війні, особливо зосереджений на енергетичних об’єктах і портах, може бути корисним.
Він знову повторив, що не хотів би бачити перетворення Чорного моря на "поле битви".
"Чорне море не слід розглядати як поле битви. Така ситуація лише нашкодить Росії й Україні. Усі потребують безпечного судноплавства у Чорному морі. Це має бути забезпечено", - додав турецький лідер.
.
тільки мир цей - рускій
Аде це й же і не маленький, але теж турок....
ему ху*ло нассало в уши про мир, и тут же побежал об этом трубить !!!
Чи аби бовкнути?
P.S. Будь-кому, хто тисне хйлові клешні, мають відсохнути руки.
Ніяких вільних економічних зон, ніякого турецького чи китайського бізнесу в Україні.
Не дарма турок не беруть в ЄС.
Миру з кацапідарами не буде ще сто років мінімум.
Лектор:" Горизонт-точка,чем ближе подходишь,тем дальше она есть."
Так і Ердоган баче "недалекий" мир,а сам шукає з па-рашею близьких зв'язків,проштовхуючи свої інтереси.
Це ж вже третій раз за пів року, коли пердоган висирає з рота "інсайд".
Може мир би вже й настав, якби ти, турецька падлюко, не рятувала росію.
Хід дуже підступний - Росія хоче руками турків спровокувати всесвітню продовольчу кризу, яка може призвести до підвищення цін на зернові культури і навіть голод у найбідніших країнах третього світу.
Коли світ говорить про мирний план, здається, що йдеться про мир; коли США називають себе союзником, здається, що йдеться про союз; коли Дональд Трамп піднімає руки і демонструє пальці "за мир", складається відчуття, ніби хтось усе ще вірить у дипломатію.
Але справжня геополітика не зчитується за гарними словами, а за названими умовами, поведінкою представників і фактичними сигналами, які надходять у критичний момент. І саме тут проявляється свинство - не в риторичних оцінках, а в чистих, холодних, практичних діях.
Гопник у під'їзді завжди діє за одним сценарієм. Він не нападає одразу. Він підходить, усміхається, починає з "нормальної розмови". Каже, що "так буде краще для всіх". Пояснює, що опір лише погіршить ситуацію. І лише коли ти відмовляєшся - стає зрозуміло, що весь цей час мова йшла не про компроміс, а про віджим.
Саме так працює нинішня "мирна" риторика США в стилі Трампа щодо України. Під виглядом реалізму нам пропонують здати те, що не належить ні Вашингтону, ні будь-якому посереднику: територію, право на захист, право не визнавати злочин нормою. Формула завжди одна й та сама: ви все одно не витримаєте, ви втратите більше, краще погодитись зараз. Це не аргументи. Це психологічний тиск, знайомий кожному, хто хоч раз стикався з вуличною логікою сили.
https://prm.ua/oderzhymyy-ideieiu-spetsposlanets-trampa-vitkoff-napoliahaie-na-peredachi-rosii-okupovanoi-chastyny-donechchyny/ Коли американські емісари дозволяють собі говорити з Україною мовою "ви ж розумієте, що іншого виходу немає", це вже не дипломатія і не прагматизм. Це мова сильнішого, який вирішив, що може визначати межі допустимого для жертви, не беручи на себе жодної відповідальності за наслідки. У цій мові немає міжнародного права, немає принципу суверенітету, немає навіть поваги до власних декларованих цінностей. Є лише холодний розрахунок і спроба примусити до поступок, які зручні тут і зараз.
Гопник завжди прикривається "здоровим глуздом". Він переконує, що чинить раціонально. Він апелює до втоми, страху, болю. І він щиро дивується, коли замість покори отримує спротив. Бо в його уявленні світ поділений просто: той, у кого більше сили, має право диктувати умови. Все інше - зайві слова.
Саме в цьому полягає головна небезпека такої дипломатії. Вона не просто принижує конкретну країну - вона нормалізує гопницьку модель міжнародних відносин, де агресія винагороджується, а опір оголошується ірраціональним. Сьогодні це застосовують до України, завтра - до будь-якої іншої держави, яка опиниться в складнішому становищі. Прецедент працює завжди.
https://prm.ua/donni-vypyy-tabletky-shcho-oznachaie-zaiava-trampa-pro-vybory-v-ukraini/ Висновок: Треба чітко зафіксувати: першоджерело гопницької логіки - це Московія. Саме вона прийшла з ножем, саме вона вбиває, катує, знищує міста і називає це "історичною справедливістю". Саме російська держава десятиліттями будує зовнішню політику за принципом під'їзду: слабшого можна принизити, сильнішого - купити, опір - зламати, а злочин - легалізувати заднім числом. У цій війні Росія - первинний гопник, без якого не було б ні торгу, ні "мирних планів", ні цинічних формул про "неминучі втрати".
Але саме тут починається друга, значно небезпечніша частина історії. Бо коли поруч із гопником з'являється хтось, хто не б'є по руках, а починає переконувати жертву "віддати гаманець, щоб не було гірше", - він перестає бути посередником. Він стає співучасником логіки насильства, навіть якщо робить це в костюмі, з паперами і під гаслом реалізму.
США в нинішній трампівській конфігурації не є агресором - але вони дедалі частіше поводяться як гопник другого рівня: той, хто не нападає першим, але використовує момент слабкості, щоб нав'язати свої умови, прикриваючись прагматизмом і втомою від війни. Це не союзництво і не стратегічне лідерство. Це спроба "закрити питання", не зупиняючи зло, а перерозподіляючи наслідки злочину.
Саме тому проблема не зводиться до персон Трампа чи окремих американських емісарів. Проблема в нормалізації гопницької моделі міжнародної політики, де:
- агресор не покараний, а включений у торг;
- жертву змушують платити за "стабільність";
- право поступається місцем силі;
- мораль оголошується зайвою розкішшю.
Україна в цій конфігурації - тест. Якщо її можна примусити погодитися на "раціональну" несправедливість, значить так само можна буде примусити будь-кого іншого. Саме тому ця історія давно вийшла за межі московської-української війни. Йдеться не про території й не про конкретний план. Йдеться про те, яка логіка визначатиме світ після цієї війни: логіка права чи логіка під'їзду.
І тут вибір простий і жорсткий. Або світ визнає, що з гопниками - незалежно від того, говорять вони російською чи англійською - не домовляються за рахунок жертви, або він готується жити в реальності, де кожна наступна війна буде "раціоналізована" і впакована в красиву обгортку чергового компромісу.
Україна відмовляється бути гаманцем у цій історії. І саме в цій відмові - не пафос і не впертість, а єдиний шанс зупинити гопницьку логіку, яка почалася в Москві, але вже надто впевнено почувається у світових кабінетах.
І ще: Донецькою та Луганською ********* (разом з віджатим Кримом) все це не обмежиться, другим етапом буде Запорізька та Херсонська області, а третім - наступ на Харківську і Сумську області. І так буде до Чопа, поки ми будемо грати у політичні шахівниці з гопниками. ІМХО.
"Чорне море не слід розглядати як поле битви. Така ситуація лише нашкодить Росії й Україні. Усі потребують безпечного судноплавства у Чорному морі. Це має бути забезпечено", - додав турецький лідер.Чого ж Ти плять ,турецький членосо куйла. починаючи з 2014 року дозволяв куйлу перетворювати Чорне море , на рашистську морську війскову базу.з якої до сьогодні летить в Україну рашистська смерть і розруха...???лицемірна турецька паскуда і наволоч...