Київ робить ставку на самостійну оборону та не розраховує на гарантії союзників, - Politico
У Києві дедалі більше схиляються до думки, що потенційні мирні угоди не здатні забезпечити Україні стійкі гарантії безпеки. На тлі невизначеності щодо міжнародних зобов’язань акцент робиться на посиленні власних оборонних спроможностей.
Побоювання
Так, Україна розглядає сценарій, за якого їй доведеться самостійно забезпечувати захист від можливого нового нападу Росії.
Як пише Politico, в Євросоюзі раніше закликали перетворити країну на "сталевого їжака", нездатного стати легкою здобиччю для нинішніх або майбутніх агресорів.
Зміни у системі оборони
Мова йде про створення потужних Сил оборони з постійним чисельним складом, активний розвиток безпілотних рішень, ракетних спроможностей та налагодження власного виробництва озброєння. Реалізація цих завдань потребує глибоких змін у системі оборони: реформування сектора, перегляду механізмів закупівель, оновлення підходів до комплектування війська та значних фінансових ресурсів.
Однією з ключових проблем залишається відсутність міжнародних гарантій безпеки, співставних із механізмами колективного захисту НАТО. За умов позаблокового статусу Україна змушена спиратися на двосторонні домовленості, які не забезпечують такого ж рівня зобов’язань.
Чисельність армії
Під час переговорного процесу українська сторона наполягала на збереженні чисельності армії на рівні до 800 тисяч військових. Водночас навіть за сценарію припинення вогню утримання такої структури вимагатиме надзвичайно великих ресурсів і стабільної державної підтримки.
Особливий акцент робиться на розвитку безпілотних комплексів і високоточної зброї. Водночас міністр оборони Михайло Федоров зауважив, що ефективне застосування сучасних технологій неможливе без оновлення застарілих організаційних моделей управління військом.
Юридично зобов’язуючі безпекові угоди зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також потенційна присутність багатонаціональних контингентів розглядаються як додатковий елемент, але не як альтернатива власним Силам оборони. Глава місії України при НАТО Альона Гетманчук підкреслила, що за наявності такого сусіда Україна має бути максимально спроможною самостійно гарантувати власну безпеку, зберігаючи незалежність і свободу від впливу Росії.
Позиція Трампа
Водночас експерти висловлюють занепокоєння щодо непередбачуваності позиції Вашингтона. Аналітик Тімоті Еш зазначає, що малоймовірно, аби Дональд Трамп пішов на пряме військове протистояння з Росією заради України або запровадив жорсткі санкції у відповідь на можливі порушення режиму припинення вогню.
Перебіг війни показав, що саме балістичнi ракети є чи не найбільш ефективним далекобійним засобом ураження обєктів в глибокому тилу противника. Плюс до того - його надзвичайно складно збити, перехопити чи відхилити від цілі.
Головний секрет "успіху" балістики в її швидкості, висотності і потужності.
Той самий "Іскандер-М" летить зі швидкістю 7500 км/год, яка може зростати аж до 9300 км/год при заході на кінцеву ділянку польоту.
Ця ракета має велику бойову частину вагою майже пів тонни. Заявлене відхилення від цілі "Іскандера" мінімальне і, ймовірно, складає до 10 метрів.
При цьому вона ще може активно маневрувати і випускати перешкоди, залишаючи достатньо мало шансів для протиповітряної оборони перехопити її.
На початку 2000-х оголосили про розробку оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) "Сапсан", що фактично мав стати аналогом російського "Іскандера".
Український комплекс також мав бити на граничну дальність до 500 км і мати бойову частину 480 кг. Швидкість ракети також була співставна - 8 280 км/год.
Проєкт створення ОТРК раптово зупинили за президентства Януковича у червні 2013 року.
Однак вже у 2016 році стало відомо про відродження "Сапсана", щоправда під експортною назвою "Грім-2". Україна відновила створення цієї зброї, але у експортному варіанті з далекобійністю до 280 км, на замовлення Саудівської Аравії.
Колишній керівник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України Олександр Лієв написав, що в серпні 2022 року в міністерстві розробили і уклали перший державний контракт на закупівлю оперативно-тактичного ракетного комплексу 1КР1 "Сапсан".
За словами Лієва, його перше бойове застосування було в 2024 році, а в 2025 - виробництво стало серійним і комплекс вийшов на "системне застосування".
"Питання ракетного озброєння впирається саме в двигуни".
Defense Express повідомляло, що вдалося виготовити 12 ракетних двигунів.
21 листопада 2024 року саме "Південмаш" в Дніпрі стало головною ціллю російської балістичної ракети "Орєшнік".
За деякими даними, удар прийшовся саме по тому цеху, який був зав'язаний на виробництві двигунів.
Крім самих двигунів існує велика проблема з паливом до них.
Раніше воно виготовлялось на Павлоградському хімічному заводі (ПХЗ) в Дніпропетровській області - станом на початок 2026 року лінія фронту вже наблизилась до нього на відстань 70 км.
За даними досліджень американського Center for Strategic and International Studies, у масовому виробництві балістичних "Іскандерів" Росії суттєво допомагає Китай. Експерти встановили, що звідти для російської оборонки постачається майже 70% перхлорату амонію.
В Україні виробництво цієї хімії відсутнє.
Defense Express повідомляв, що Україна через проблеми з власним виробництвом нібито зверталась до влади США з проханням надати тверде паливо від старих ракет ATACMS для своєї балістики, але отримала відмову.
Та навіть попри ці труднощі Україні слід продовжувати роботи над створенням своєї балістики, впевнені експерти. Зокрема, і в кооперації з країнами Заходу.
Оскільки ця зброя має стратегічне значення для держави і її оборонних спроможностей.
Починаючи з листопада 2024 і протягом літа-осені 2025 року міністерство оборони РФ декілька разів повідомляло про удари по українських підприємствах, задіяних у виробництві оперативно-тактичних комплексів "Сапсан".
В заяві відомства від 30 серпня було зазначено, в результаті цих атак було знищено конструкторські бюро, цехи з виробництва елементів бойових частин, систем керування та ракетних двигунів для української балістики.
поки не повстанемо на майдані
земразі не підуть та воювати будуть вічно
Тимчасове рішення по старлінках - ок, але напевне будемо чекати повноцінного та постійного рішення.
Бо поки є питання по "молниям", які можуть летіти 70-75 км/год, і в ліміт теоретично вписуються. І саме "молнии" наразі роблять найбільше проблем в тилах, бо це поки що - найбільш масштабований багатоцільовий дрон ворога малої дальності.
Тому чекаємо "білих списків" для старлінків. Давно пора було це зробити.
Звісно, буде багато питань, незручних ситуацій та блокування наших акаунтів. Але проблема, яку ставить перед нами ворог - куди більша.
Але це тільки одна з проблем.
Ворог за допомогою Китаю знову масштабує свою сітку меш-систем, меш-дронів, ставить на дрони модулі, підбираючи частоту прямо перед атакою.
І тут виникає питання як зенітних дронів, так масштабування МВГ і малих ЗРК. І це також не пігулка від всіх проблем.
Є місця запуску, місця зберігання дронів - по цьому, звісно, працюють, але ворог зберігає мобільність. Дотягнутися дуже важко.
Тут балістика малої дальності дуже стала б в нагоді. Але це на роки може розтягнутися.
А поки маємо вагон проблем, які тільки починаємо розуміти."
Читайте Біблію "Проклят надеющийся на человека и плоть делающий свою опорою"