Киев делает ставку на самостоятельную оборону и не рассчитывает на гарантии союзников, - Politico
В Киеве все больше склоняются к мнению, что потенциальные мирные соглашения не способны обеспечить Украине устойчивые гарантии безопасности. На фоне неопределенности в отношении международных обязательств акцент делается на усилении собственных оборонных возможностей.
Опасения
Так, Украина рассматривает сценарий, при котором ей придется самостоятельно обеспечивать защиту от возможного нового нападения России.
Как пишет Politico, в Евросоюзе ранее призывали превратить страну в "стального ежа", неспособного стать легкой добычей для нынешних или будущих агрессоров.
Изменения в системе обороны
Речь идет о создании мощных Сил обороны с постоянным численным составом, активном развитии беспилотных решений, ракетных возможностей и налаживании собственного производства вооружения. Реализация этих задач требует глубоких изменений в системе обороны: реформирования сектора, пересмотра механизмов закупок, обновления подходов к комплектованию войск и значительных финансовых ресурсов.
Одной из ключевых проблем остается отсутствие международных гарантий безопасности, сопоставимых с механизмами коллективной защиты НАТО. В условиях внеблокового статуса Украина вынуждена опираться на двусторонние договоренности, которые не обеспечивают такого же уровня обязательств.
Численность армии
В ходе переговорного процесса украинская сторона настаивала на сохранении численности армии на уровне до 800 тысяч военных. В то же время даже при сценарии прекращения огня содержание такой структуры потребует чрезвычайно больших ресурсов и стабильной государственной поддержки.
Особый акцент делается на развитии беспилотных комплексов и высокоточного оружия. В то же время министр обороны Михаил Федоров отметил, что эффективное применение современных технологий невозможно без обновления устаревших организационных моделей управления войсками.
Юридически обязывающие соглашения о безопасности с Соединенными Штатами и европейскими партнерами, а также потенциальное присутствие многонациональных контингентов рассматриваются как дополнительный элемент, но не как альтернатива собственным Силам обороны. Глава миссии Украины при НАТО Алена Гетманчук подчеркнула, что при наличии такого соседа Украина должна быть максимально способна самостоятельно гарантировать собственную безопасность, сохраняя независимость и свободу от влияния России.
Позиция Трампа
В то же время эксперты выражают обеспокоенность по поводу непредсказуемости позиции Вашингтона. Аналитик Тимоти Эш отмечает, что маловероятно, чтобы Дональд Трамп пошел на прямое военное противостояние с Россией ради Украины или ввел жесткие санкции в ответ на возможные нарушения режима прекращения огня.
Перебіг війни показав, що саме балістичнi ракети є чи не найбільш ефективним далекобійним засобом ураження обєктів в глибокому тилу противника. Плюс до того - його надзвичайно складно збити, перехопити чи відхилити від цілі.
Головний секрет "успіху" балістики в її швидкості, висотності і потужності.
Той самий "Іскандер-М" летить зі швидкістю 7500 км/год, яка може зростати аж до 9300 км/год при заході на кінцеву ділянку польоту.
Ця ракета має велику бойову частину вагою майже пів тонни. Заявлене відхилення від цілі "Іскандера" мінімальне і, ймовірно, складає до 10 метрів.
При цьому вона ще може активно маневрувати і випускати перешкоди, залишаючи достатньо мало шансів для протиповітряної оборони перехопити її.
На початку 2000-х оголосили про розробку оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) "Сапсан", що фактично мав стати аналогом російського "Іскандера".
Український комплекс також мав бити на граничну дальність до 500 км і мати бойову частину 480 кг. Швидкість ракети також була співставна - 8 280 км/год.
Проєкт створення ОТРК раптово зупинили за президентства Януковича у червні 2013 року.
Однак вже у 2016 році стало відомо про відродження "Сапсана", щоправда під експортною назвою "Грім-2". Україна відновила створення цієї зброї, але у експортному варіанті з далекобійністю до 280 км, на замовлення Саудівської Аравії.
Колишній керівник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України Олександр Лієв написав, що в серпні 2022 року в міністерстві розробили і уклали перший державний контракт на закупівлю оперативно-тактичного ракетного комплексу 1КР1 "Сапсан".
За словами Лієва, його перше бойове застосування було в 2024 році, а в 2025 - виробництво стало серійним і комплекс вийшов на "системне застосування".
"Питання ракетного озброєння впирається саме в двигуни".
Defense Express повідомляло, що вдалося виготовити 12 ракетних двигунів.
21 листопада 2024 року саме "Південмаш" в Дніпрі стало головною ціллю російської балістичної ракети "Орєшнік".
За деякими даними, удар прийшовся саме по тому цеху, який був зав'язаний на виробництві двигунів.
Крім самих двигунів існує велика проблема з паливом до них.
Раніше воно виготовлялось на Павлоградському хімічному заводі (ПХЗ) в Дніпропетровській області - станом на початок 2026 року лінія фронту вже наблизилась до нього на відстань 70 км.
За даними досліджень американського Center for Strategic and International Studies, у масовому виробництві балістичних "Іскандерів" Росії суттєво допомагає Китай. Експерти встановили, що звідти для російської оборонки постачається майже 70% перхлорату амонію.
В Україні виробництво цієї хімії відсутнє.
Defense Express повідомляв, що Україна через проблеми з власним виробництвом нібито зверталась до влади США з проханням надати тверде паливо від старих ракет ATACMS для своєї балістики, але отримала відмову.
Та навіть попри ці труднощі Україні слід продовжувати роботи над створенням своєї балістики, впевнені експерти. Зокрема, і в кооперації з країнами Заходу.
Оскільки ця зброя має стратегічне значення для держави і її оборонних спроможностей.
Починаючи з листопада 2024 і протягом літа-осені 2025 року міністерство оборони РФ декілька разів повідомляло про удари по українських підприємствах, задіяних у виробництві оперативно-тактичних комплексів "Сапсан".
В заяві відомства від 30 серпня було зазначено, в результаті цих атак було знищено конструкторські бюро, цехи з виробництва елементів бойових частин, систем керування та ракетних двигунів для української балістики.
вот это всё написанное и сказанное якобы военным экспертом, обычная зеленая отмазка. наладить технологии на всех уровнях производства и запустить в серию типа ума хватило, а перенести и рассредоточить производство ума не хватило. особенно понравилось про топливо, которое может вообще изготавливаться в другой стране, но его упорно изготавливали годами в одном месте пока "лінія фронту вже наблизилась до нього на відстань 70 км"
(ни на что не претендую, это моё личное ощущение от прочитанного)
поки не повстанемо на майдані
земразі не підуть та воювати будуть вічно
усі згодні терпіти земародерів вічно
Тимчасове рішення по старлінках - ок, але напевне будемо чекати повноцінного та постійного рішення.
Бо поки є питання по "молниям", які можуть летіти 70-75 км/год, і в ліміт теоретично вписуються. І саме "молнии" наразі роблять найбільше проблем в тилах, бо це поки що - найбільш масштабований багатоцільовий дрон ворога малої дальності.
Тому чекаємо "білих списків" для старлінків. Давно пора було це зробити.
Звісно, буде багато питань, незручних ситуацій та блокування наших акаунтів. Але проблема, яку ставить перед нами ворог - куди більша.
Але це тільки одна з проблем.
Ворог за допомогою Китаю знову масштабує свою сітку меш-систем, меш-дронів, ставить на дрони модулі, підбираючи частоту прямо перед атакою.
І тут виникає питання як зенітних дронів, так масштабування МВГ і малих ЗРК. І це також не пігулка від всіх проблем.
Є місця запуску, місця зберігання дронів - по цьому, звісно, працюють, але ворог зберігає мобільність. Дотягнутися дуже важко.
Тут балістика малої дальності дуже стала б в нагоді. Але це на роки може розтягнутися.
А поки маємо вагон проблем, які тільки починаємо розуміти."
Читайте Біблію "Проклят надеющийся на человека и плоть делающий свою опорою"