Трамп планує полетіти у Китай на зустріч з Сі Цзіньпіном

Риторичне питання. Республіканцям щось треба з дідом робити. Це вже не жарти.

Пост від екгенпрокурора Миколи Голомші:

@ "ТРАМП НЕ ЗУПИНЯЄ ВІЙНУ. ВІН ЛЕГІТИМІЗУЄ ЗЛО
Ідея про те, що Дональд Трамп може «закінчити війну в Україні», - не наївність.
Це маніпуляція, яка працює на користь агресора.
Давайте подивимось не на гасла, а на сутність його дій.
1. Трамп - не нейтральний. Він на боці путіна
Це вже не припущення - це факт, підтверджений діями і риторикою.
Трамп годинами веде теплі телефонні розмови з путіним, публічно захоплюється цими «стосунками», повторює ключові наративи кремля і демонстративно ігнорує:
• рішення Генасамблеї ООН про агресію рф;
• ордер Міжнародного кримінального суду на арешт путіна;
• базові норми міжнародного права.
Він приймав путіна на Алясці - не як ізгоя, а як «партнера».
Це не дипломатія. Це відбілювання злочинця на крові України.
2. Цинізм, який виходить за межі людського
У світі кілька загиблих - і це міжнародний скандал.
В Україні стирають міста разом із людьми, і реакція Трампа - холодний цинізм.
Він дозволяє собі публічні розмови з путіним про можливість ракетного терору проти України, вихваляючись, що той «погодився» припинити удари на тиждень.
Навіть цього путін не дотримався.
Президент держави, яка була гарантом безпеки України за Будапештським меморандумом, не зупиняє агресора - він просить його зробити паузу.
А потім цинічно заявляє, що «знав», що путін продовжить бити. Це свідома, відкрита позиція тиску на жертву на боці кремля.
Це не слабкість.
Це співучасть.
3. «Мирні переговори» як інструмент капітуляції
Трамп просуває не мир - він просуває капітуляцію жертви:
• блокує і гальмує військову допомогу Україні;
• зриває постачання ППО і засобів стримування;
• тисне на Україну, щоб вона віддала власні території;
• винагороджує агресора замість того, щоб карати його.
Замість визнання рф державою-спонсором тероризму - торг із терористом.
Замість пекельних санкцій - «розуміння позиції москви».
4. Підкилимна дипломатія проти міжнародного права
Трамп свідомо загнав під килим усі ініціативи, що суперечать:
• Статуту ООН;
• міжнародному гуманітарному праву;
• американському законодавству.
Він призначає переговірником лояльного кремлю Віткоффа і веде підкилимні домовленості, де Україна - не суб'єкт, а об'єкт тиску.
Ми жодного разу не почули від Трампа чи його людей:
• про обов'язки США як гаранта суверенітету України;
• про виведення російських військ;
• про відповідальність агресора.
Навпаки - усе спрямовано на те, щоб зробити Україну "стороною конфлікту", а росію - «посередником».
5. Стокгольмський синдром і небезпечна ілюзія
Ті, хто досі бачить у Трампі «миротворця», демонструють стокгольмський синдром.
Таку «зупинку війни» можна було забезпечити ще вчора - здавши всі бажані путіну території.
Але це не мир.
Це узаконений геноцид.
6. Паралельна ООН і шлях у хаос
Трамп іде ще далі - він створює паралельну "раду миру", де диктатори одягають пір'я миротворців.
Це пряма атака на світовий порядок, побудований після Другої світової війни.
Сили зла маскуються під «мир».
І якщо це проковтнути - світ рушить у безодню насильства і безкарності.
7. Що має зробити Україна, Європа і Конгрес США
• Публічні переговори з Конгресом США, а не з Білим домом Трампа.
• Публічне засудження підкилимних ініціатив і капітуляційних планів.
• Повернення переговорів у рамки міжнародного права.
• Чітка вимога: повне виведення російських терористичних військ з території України.
• Використання всіх інструментів Статуту ООН, міжнародних судів і санкцій.
8. Застереження
Я звертаюся до Європи і до Конгресу США:
якщо не зупинити цей трампутінський симбіоз, світ отримає не «мир», а нову епоху диктатур, де сила замінює право.
Прозрівайте, поки не пізно.
Прокидайся, Європо.
Прокидайся, Америко.
Бо якщо зло назвуть миром -
воно прийде до всіх.
Микола Голомша"

А потім.
Всекітайська премія миру і цьмок цьмок, як у Брєжнєва..