Італія не пустила літаки США до бази: що сталося і які можуть бути наслідки
Італія відмовила літакам США у посадці на військовій базі Сігонелла, коли ті вже прямували до регіону Близького Сходу, що могло спровокувати напруження між союзниками по НАТО.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє Corriere della Sera.
За даними видання, рішення ухвалив міністр оборони Італії Гвідо Крозетто після термінового звернення начальника штабу Лучано Портолано. Американські бомбардувальники мали приземлитися на базі, а потім вирушити до району можливих бойових дій проти Ірану.
Що відомо
Італійське командування отримало план польоту вже тоді, коли літаки перебували в повітрі. При цьому, за даними Corriere della Sera, жодного офіційного запиту на дозвіл використання бази Сігонелла не надходило.
Перевірка показала, що ці рейси не мають статусу звичайних або логістичних і не підпадають під дію двосторонніх угод між Італією та США. Крім того, літаки мали спеціальне позначення, яке передбачає обов’язкове попереднє погодження посадки.
Подробиці
Міністр оборони Італії раніше заявляв у парламенті, що всі операції, які виходять за межі чинних домовленостей, мають проходити через відповідні процедури погодження. Після аналізу ситуації італійська сторона передала США офіційну відмову у посадці на базі.
Рішення ухвалювалося з урахуванням можливих наслідків. Видання нагадує, що подібний інцидент у 1985 році призвів до дипломатичної кризи між Римом і Вашингтоном.
Наразі офіційна реакція США на цей випадок не оприлюднена.
Контекст
На тлі військової операції проти Ірану зростає напруження між США та союзниками по НАТО. За даними джерел, низка європейських країн обмежує використання своєї інфраструктури для американських операцій.
Зокрема, Іспанія раніше також відмовила у використанні повітряного простору та баз для літаків США. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон може переглянути свою роль у НАТО після завершення операції, посилаючись на відсутність підтримки з боку союзників.
Президент США Дональд Трамп, за даними джерел, також розглядає можливість реформування альянсу, включно зі змінами умов участі країн у системі колективної безпеки.
