Керівні посади в окупованих регіонах України обіймають росіяни, - дослідження
Управління на тимчасово окупованих українських територіях дедалі більше переходить під контроль чиновників, призначених з Росії.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це в ефірі Радіо Хартія розповіла Олена Фєтісова, шеф-редакторка відділу новин онлайн-медіа "Реальна газета", релокованого луганського медіа.
Кількість росіян збільшується після 2022 року
Згідно з дослідженням, яке провели журналісти "Реальної газети", в урядах окупованих РФ Луганської та Донецької областей збільшується кількість росіян, особливо після 2022 року. На початку окупації, у 2014 році, там було більше місцевих представників.
"Усе в 2014 році починалося досить романтично. З’являлися народні губернатори, з’явився Совєт Міністров. Для декого він був таким карколомним соціальним ліфтом. Наприклад, одним з прем’єр-міністрів так званої ЛНР був Геннадій Цепкалов. Це водій, який вибився на хвилі російської весни в люди. В 2014 році був главою Совміну, потім його поступово почали відтискати від влади. Він став позаштатним радником з військових питань. А вже в 2016 році його звинуватили у державній зраді, кинули за ґрати, де його дуже скоро знайшли повішеним у камері", – каже Фєтісова.
Старі посадовці зникають
Далі таких "міністрів" замінюють росіяни, відправлені у "республіки" з Москви, а старі посадовці зникають.
"Все це означає колоніальну політику Росії стосовно наших окупованих територій. Не можу ніяк позбутися відчуття, паралелі з Радянським Союзом, коли українська республіка не мала власних ключових міністерств, усе це були центральні міністерства, які знаходились в Москві", - зауважує Фєтісова.
На окупованих територіях бракує кадрів – і через те, що люди виїхали, через низьку зарплатню, репресивний тиск і ризики.
"Якщо, приміром, йдеться про вчителя в школі, то, окрім того, що він викладає свій фаховий предмет, у нього ще паралельна служба: щодня приходять якісь розпорядження зверху про те, щоб зробити флешмоб, фотосесію, відкритий урок про християнську етику або любов к родінє, і вчителі мають створювати таку пропагандистську картинку", – розповідає Фєтісова.
На окуповані території РФ розширила і програму "Земский врач", коли молодих спеціалістів-медиків відправляли працювати в глибинку, обіцяючи матеріальну підтримку у два мільйони рублів.
"Спершу їхали лікарі з Дагестану, а зараз починають везти на Донбас людей з окупованого Криму", – каже Фєтісова.
Мерів росіяни не заміщували
Зберегли посади, за дослідженням "Реальної газети" міські голови: мерів росіяни не заміщували.
"Щоб весь цей негатив, пов’язаний з комунальними проблемами, каналізувався на місцевих і не заплямовував росіян", – пояснює Фєтісова.
Після перемоги , на коючових посадах будуть українці від сяну до дону ...
Інші теж зможуть але після складноі процедури натуралізації
Будете неприємно вражені кількості Українців, яких змістили з цих посад, оті «дивні кєровніки»!!! Готувалися до параду ****** вони…
Та і неокупованих також. 🤣
Конституційне закріплення статусу російської мови варіюється від визначення її як державної до надання статусу мови міжнаціонального спілкування або мови меншин.
Ось основні країни, де захист або особливий статус російської мови прописаний безпосередньо в основному законі:
1. Державна мова
Білорусь: Згідно зі Статтею 17 Конституції, державними мовами є білоруська та російська. Вони мають рівні права, і держава гарантує їх захист та розвиток.
2. Офіційна мова (використовується в державних органах)
Казахстан: Стаття 7 Конституції зазначає, що державною є казахська мова. Проте в державних організаціях та органах місцевого самоврядування російська мова вживається офіційно нарівні з казахською.
Киргизстан: Стаття 10 Конституції визначає киргизьку мову як державну, а російську - як офіційну мову республіки.
3. Мова міжнаціонального спілкування
Таджикистан: Стаття 2 Конституції проголошує таджицьку мову державною, а російська мова має конституційний статус мови міжнаціонального спілкування.
Узбекистан: У Конституції (Стаття 4) зазначено, що державна мова - узбецька, проте держава повинна забезпечувати шанобливе ставлення до мов усіх націй і народностей, що проживають на її території, та створювати умови для їх розвитку. (Хоча російська мова не названа прямо в Конституції 2023 року, вона часто фігурує в підзаконних актах як мова міжнаціонального спілкування).
4. Особливий статус у регіонах
Молдова (Гагаузія): Конституція Молдови (Стаття 13) визначає державною мовою румунську. Однак закон про особливий правовий статус Гагаузії, який має конституційну силу, визнає російську мову однією з офіційних мов автономії поряд із гагаузькою та румунською.
5. Гарантії використання мов меншин
Україна: Стаття 10 Конституції України визначає українську мову як єдину державну. Водночас у цій же статті зазначено, що в Україні «гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».