Руководящие должности в оккупированных регионах Украины занимают россияне, – исследование
Управление на временно оккупированных украинских территориях всё больше переходит под контроль чиновников, назначенных из России.
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом в эфире Радио Хартия рассказала Елена Фетисова, шеф-редактор отдела новостей онлайн-СМИ "Реальная газета", перемещенного луганского СМИ.
Количество россиян увеличивается после 2022 года
Согласно исследованию, проведенному журналистами "Реальной газеты", в правительствах оккупированных РФ Луганской и Донецкой областей увеличивается количество россиян, особенно после 2022 года. В начале оккупации, в 2014 году, там было больше местных представителей.
"Все в 2014 году начиналось довольно романтично. Появлялись народные губернаторы, появился Совет министров. Для некоторых он был таким потрясающим социальным лифтом. Например, одним из премьер-министров так называемой ЛНР был Геннадий Цепкалов. Это водитель, который выбился на волне российской весны в люди. В 2014 году он был главой Совмина, затем его постепенно начали оттеснять от власти. Он стал внештатным советником по военным вопросам. А уже в 2016 году его обвинили в государственной измене, бросили за решетку, где его очень скоро нашли повешенным в камере", – говорит Фетисова.
Старые чиновники исчезают
Далее таких "министров" заменяют россияне, отправленные в "республики" из Москвы, а старые чиновники исчезают.
"Все это означает колониальную политику России в отношении наших оккупированных территорий. Не могу никак избавиться от ощущения параллели с Советским Союзом, когда украинская республика не имела собственных ключевых министерств, все это были центральные министерства, которые находились в Москве", – отмечает Фетисова.
На оккупированных территориях не хватает кадров – и из-за того, что люди уехали, из-за низкой зарплаты, репрессивного давления и рисков.
"Если, например, речь идет об учителе в школе, то, кроме того, что он преподает свой профессиональный предмет, у него еще параллельная служба: ежедневно приходят какие-то распоряжения сверху о том, чтобы устроить флешмоб, фотосессию, открытый урок о христианской этике или любви к родине, и учителя должны создавать такую пропагандистскую картинку", – рассказывает Фетисова.
На оккупированные территории РФ расширила и программу "Земский врач", когда молодых специалистов-медиков отправляли работать в глубинку, обещая материальную поддержку в два миллиона рублей.
"Сначала ехали врачи из Дагестана, а сейчас начинают везти на Донбасс людей из оккупированного Крыма", - говорит Фетисова.
Мэров россияне не заменяли
Сохранили должности, по данным исследования "Реальной газеты", городские головы: мэров россияне не заменяли.
"Чтобы весь этот негатив, связанный с коммунальными проблемами, направлялся на местных и не запятнал россиян", – объясняет Фетисова.
Після перемоги , на коючових посадах будуть українці від сяну до дону ...
Інші теж зможуть але після складноі процедури натуралізації
Будете неприємно вражені кількості Українців, яких змістили з цих посад, оті «дивні кєровніки»!!! Готувалися до параду ****** вони…
Та і неокупованих також. 🤣
Конституційне закріплення статусу російської мови варіюється від визначення її як державної до надання статусу мови міжнаціонального спілкування або мови меншин.
Ось основні країни, де захист або особливий статус російської мови прописаний безпосередньо в основному законі:
1. Державна мова
Білорусь: Згідно зі Статтею 17 Конституції, державними мовами є білоруська та російська. Вони мають рівні права, і держава гарантує їх захист та розвиток.
2. Офіційна мова (використовується в державних органах)
Казахстан: Стаття 7 Конституції зазначає, що державною є казахська мова. Проте в державних організаціях та органах місцевого самоврядування російська мова вживається офіційно нарівні з казахською.
Киргизстан: Стаття 10 Конституції визначає киргизьку мову як державну, а російську - як офіційну мову республіки.
3. Мова міжнаціонального спілкування
Таджикистан: Стаття 2 Конституції проголошує таджицьку мову державною, а російська мова має конституційний статус мови міжнаціонального спілкування.
Узбекистан: У Конституції (Стаття 4) зазначено, що державна мова - узбецька, проте держава повинна забезпечувати шанобливе ставлення до мов усіх націй і народностей, що проживають на її території, та створювати умови для їх розвитку. (Хоча російська мова не названа прямо в Конституції 2023 року, вона часто фігурує в підзаконних актах як мова міжнаціонального спілкування).
4. Особливий статус у регіонах
Молдова (Гагаузія): Конституція Молдови (Стаття 13) визначає державною мовою румунську. Однак закон про особливий правовий статус Гагаузії, який має конституційну силу, визнає російську мову однією з офіційних мов автономії поряд із гагаузькою та румунською.
5. Гарантії використання мов меншин
Україна: Стаття 10 Конституції України визначає українську мову як єдину державну. Водночас у цій же статті зазначено, що в Україні «гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».